Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.02.12р.Справа № 13/5005/17068/2011 За позовомДочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 11", м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд",
про стягнення 33 129, 87 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність від 03.02.11р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.11 р. порушено провадження у справі № 57/419 за позовом Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 11", м. Київ (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач), про стягнення 33 888, 50 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 33 129, 50 грн. - основний борг, 633, 10 грн. - пеня, 125, 53 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № ПР-40811 від 01.08.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.11р. передано справу № 57/419 за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011р., прийнято справу № 57/419 до провадження суддею Первушиним Ю.Ю., далі справа №13/5005/17068/2011; справу призначено до розгляду в засіданні на 19.01.12р.
Розяснено сторонам, що згідно з п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за не надіслання витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони стягується штраф до 1 700 грн.
Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.
19.01.2012 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. У зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 07.02.2012р.
Ухвалою господарського суду від 07.02.2012р. розгляд справи відкладено на 14.02.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.
У судове засідання 14.02.2012р. повноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 103).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не надав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим справу можливо розглянути у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.08.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки №ПР-40811 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобовязався поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення відповідача, яке є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 3 "Замовлення Товару"), а відповідач - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови", які є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 4 "Додаткові умови").
Асортимент та ціна товару узгоджується у специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1 "Специфікація") і є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.6. Договору, ціна на товар формується в українській національній валюті, у відповідності з чинним законодавством України, включає ПДВ, за виключенням товарів (операцій), які звільняються від уплати податку на додану вартість відповідно чинного законодавства України.
Ціна на товар включає в себе вартість поставки товару позивачем (п. 2.7. Договору).
Загальна ціна Договору складається з суми товару отриманого по всім накладним (п.7.1. Договору).
Відповідач проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк, встановлений сторонами в пункті 5 додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови" (п. 7.2. Договору).
Сторони несуть юридичну відповідальність у відповідності до чинного законодавства України (п. 8.1. Договору).
Згідно п. 8.9. Договору, у разі просрочки оплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день просрочки платежу.
Усі спори, неврегульовані добровільним шляхом на протязі 30 діб з моменту їх виникнення, сторони передають на розгляд у відповідний суд за місцем знаходження відповідача (п. 10.3. Договору).
Відповідно до п. 12.1. Договору, строк дії даного Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31 грудня 2010р.
Як зазначає позивач, він регулярно поставляв відповідача замовлений ним товар, але останній за отриманий товар розрахувався з ним частково, що підтверджує Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.11р. по 30.07.11р., який підписаний посадовими особами сторін та закріплений печатками підприємств, відповідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 33 129, 87 грн.
Відповідно до п. 8.9. Договору, позивач нарахував до сплати відповідачу пеню у розмірі 633, 10 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував до сплати відповідачу 3 % річних у розмірі 125, 53 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 33 129, 87 грн., пеню у розмірі 633, 10 грн. та 3 % річних у розмірі 125, 53 грн.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 33 129, 87 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно п. 8.9. Договору, у разі просрочки оплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день просрочки платежу.
На підставі п. 8.9. Договору, позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 633, 10 грн.
Розрахунок пені господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано 3 % річних у розмірі 125, 53 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства вимоги позивача щодо стягнення 3% річних слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549,599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (51200, м.Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 2А; ЄДРПОУ 35250305) на користь Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 11" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 24, код ЄДРПОУ 00376353, р/р 26001001012283 в ПАТ "КБ"Хрещатик", МФО 300670) заборгованість за поставлений товар у розмірі 33 129, 87 грн., пеню у розмірі 633, 10 грн., 3 % річних у розмірі 125, 53 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 338, 89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено
14.02.2012р.
Судове рішення № 21429572, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 14.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/5005/17068/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: