Рішення № 21429412, 14.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.12р.Справа № 17/5005/158/2012 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 758393,24 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 107/10 від 26.12.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 47 від 10.01.12р.

Суть спору:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (далі - відповідач) суму 656405,96 грн. основного боргу, 50931,85 грн. пені, 34796,71 грн. інфляційних, 16258,72 грн. 3% річних, а всього 758393,24 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 06/10-1080БО-3 від 14.10.10р.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позов, за змістом якого позовні вимоги в частині основного боргу визнає повністю. Щодо вимог про стягнення інфляційних та 3% річних відповідач вказує на відсутність виставленої позивачем вимоги щодо їх сплати, тому і відповідного зобовязання не виникало, а заявлений розмір пені відповідач просить зменшити. Також, просить розстрочити виконання рішення суду на строк 24 місяці.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу № 06/10-1080БО-3 від 14.10.10р. (далі Договір), згідно з умовами якого позивачем передано відповідачу протягом періоду жовтень-грудень 2010 року природний газ на загальну суму 1022174,14 грн., що підтверджується наявними у справі двохсторонніми актами прийому-передачі природного газу.

За умовами п. 4.1 вказаного договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється відповідачем на підставі актів приймання-передачі до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони є субєктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обовязків сторін, що виникли на підставі зазначених договорів є господарськими зобовязаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, документи додані до позовної заяви відображають, що станом на час звернення з позовом до суду відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ в розмірі 365768,18 грн., у звязку із чим у останнього утворився основний борг в розмірі 656405,96 грн.

Відповідач на час розгляду спору не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а також не спростував обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписи ст. 526 ЦК України вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п.п. 7.3.1, 9.3 Договору та в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню за період з 28.06.11р. по 28.12.11р., а також індекс інфляції за період з грудня 2010 року по червень 2011 року та 3% річних за період з 21.11.10р. по 31.10.11р., розмір яких відображається в обґрунтованих розрахунках позивача і становить суму 50931,85 грн. пені, 34796,71 грн. інфляційних втрат та 16258,72 грн. 3% річних, а також визнається судом вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню.

За умовами ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Клопотання ж відповідача щодо зменшення розміру пені та розстрочення стягнення основної суми спірної заборгованості строком на 24 (двадцять чотири) місяці суд відхиляє як необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи, а отже безпідставні.

Судовий збір у справі покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр. Трубників, 12-а; ЄДРПОУ 05472525) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ЄДРПОУ 31301827) суму 656405,96 грн. (шістсот пятдесят шість тисяч чотириста пять грн. 96 коп.) основного боргу, 50931,85 грн. (пятдесят тисяч девятсот тридцять одна грн. 85 коп.) пені, 34796,71 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот девяносто шість грн. 71 коп.) індексу інфляції, 16258,72 грн. (шістнадцять тисяч двісті пятдесят вісім грн. 72 коп.) 3% річних, 15167,86 грн. (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят сім грн. 86 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В.Суховаров

Рішення підписано ______