Ухвала суду № 21428506, 17.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2012 р. м. КиївК-16887/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства “ТЕТ-2007”

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 року

по справі № 2-а-40938/09/2070

за позовом Приватного підприємства “ТЕТ-2007”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “ТЕТ-2007” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2009 року у даній справі позов задоволено повністю. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.08.2009 року № 0002892302/0 та № 0002872302/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2009 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності його прийняття.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки позивача встановлено заниження позивачем податку на прибуток в загальній сумі 21866,67 грн. та порушено вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР) та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) та прийнято податкові повідомлення - рішення від 12.08.2009 року №0002892302/0 та № 0002872302/0, згідно з якими визначено суми податкових зобовязань з податку на прибуток в загальному розмірі 32801,00 грн. та з податку на додану вартість в загальному розмірі 26239,50 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Акти приймання-передачі виконаних послуг підписано з порушенням строку та містять інформацію про надані послуги за певні періоди, а не за результатами кожного календарного місяця по факту їх надання. Звіти про надання інформаційно-консультативних послуг не відповідають вимогам, встановленим до таких документів; матеріалами справи в повному обсязі не підтверджується проведення оплати за отримані інформаційно-консультаційні послуги.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Як встановлено окружним судом, Договори укладені між позивачем та ТОВ «ТПК «Хвиля», ФОП ОСОБА_4, ТОВ ІВК «Орбіта»та Акти приймання-передачі виконаних послуг є доказами того, що витрати по придбанню ПП «ТЕТ-2007»інформаційно-консультаційних послуг, зокрема у спірний період, пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки ці послуги, придбані ним на підставі дійсних договорів, укладених у відповідності до норм чинного законодавства.

Законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є Акти здачі-прийому виконаних робіт за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, зокрема містять зміст господарської операції, а саме: сервісне обслуговування. Вказані акти підписано особами, що брали участь при їх складанні і дають змогу їх ідентифікувати.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не доведено, що у цих документах повинні міститися більш детальний зміст та обсяг господарської операції. А також не надано доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обовязковому складанню та наявності вказаних вище документів.

Враховуючи викладене, обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена, а тому посилання відповідача на відсутність звітів про надання послуг є немотивованим та неправомірним.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 168/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до висновків акту перевірки порушень щодо правильності ведення позивачем книг обліку придбання товарів (робіт, послуг) та книг продажу товарів (робіт, послуг), ведення реєстрів виданих та одержаних податкових накладних не встановлено, а придбання позивачем спірних послуг підтверджується податковими накладними та платіжними документами.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем вимог пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, то позивач підтвердив наявність необхідних та достатніх умов для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за фактом придбання інформаційно-консультаційних та послуг з моніторингу енергоринку у ТОВ "ТПК "Хвиля", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ ІВК «Орбіта»на підставі отриманих належним чином оформлених податкових накладних, які відповідають вимогам чинного законодавства та підтвердили сплату у повному обсязі.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, факти, вказані відповідачем в Акті перевірки від 31.07.09 № 4741/23-506/34757885 стосовно порушень пп. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону 168/97-ВР є недоведеними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин Харківський окружний адміністративний суд обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства “ТЕТ-2007” задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 року скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2009 року по справі № 2-а-40938/09/2070.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 2442, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М.