Постанова № 21428426, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК-21111/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 року

по справі № 2-а-42015/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХІС»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення № 0008682301 від 14.08.2008 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі; скасовано спірне рішення податкового органу, з огляду на протиправність його прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 1, 2 ст. 3, п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки залу гральних автоматів за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 15а, що належить позивачу, з питань дотримання встановленого порядку проведення розрахункових операцій складено акт № 9057/1918/2303/34330185 від 30.07.2008р., в якому зафіксоване порушення вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: використання 7 гральних автоматів з грошовим виграшем без застосування фіскальних функцій.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.08.2008 року відповідач прийняв рішення № 0008682301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2380 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що до вказаної дати у державному реєстрі не містилося РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, отже у субєктів господарювання була відсутня обєктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють. Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції” (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, з зазначеної дати, субєкти господарювання, які використовують гральні автомати, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій проведена 30.07.2008р.

Отже, на час проведення відповідачем перевірки, встановлений Кабінетом Міністрів України термін застосування реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів вже настав.

Відповідальність за невиконання зазначених обовязків передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки, судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.