Рішення № 21426725, 03.01.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2012 р.Справа № 18/3359/11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5

до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", 39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська,3

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця", 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта", 39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4

про стягнення дизельного пального

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Овсепян Т.М.

від відповідача: Дмитренко А.М.

від третіх осіб: 1. Цаприка С.В.; 2. Губаренко Ю.М.

Представники після перерви:

від позивача: Овсепян Т.М.

від відповідача: Дмитренко А.М.

від третіх осіб: не з'явились

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 20.12.2011 року.

В судовому засіданні 03.01.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення дизельного пального підвищеної якості (Євро) марки "В" виду ІІ ДСТУ 4840:2007 в загальній кількості 122,00 кг, недопоставленого за договором поставки нафтопродуктів № 2201/2/2118 від 19.07.2010 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву № 14/11-892 від 28.11.2011 року (а.с. 67-72) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать їх підписи у протоколі судового засідання від 20.12.2011 року (а.с. 112), причин неявки не повідомили. У попередніх судових засіданнях та у наданих до суду письмових поясненнях № М-08/723 від 14.12.2011 року та № 23ю/388 від 16.12.2011 року (а.с. 95-97, 104-107) представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору підтримали позицію відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд встановив:

19.07.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (відповідач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (покупець), було укладено договір поставки нафтопродуктів № 2201/2/2118 (а.с. 13-16), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар, вантаж), а покупець - прийняти та оплатити їх (п. 1.1. договору).

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 року, оформленого відповідним протоколом за № 21 (а.с. 44) Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (позивач), про що свідчить надана до справи копія статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (а.с. 43).

У відповідності до п. 9.6. договору поставки нафтопродуктів № 2201/2/2118 від 19.07.2010 року (далі - договір поставки), цей договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2011 року.

Згідно п. п. 1.1., 3.1., 3.3. договору поставки з урахуванням внесених додатковою угодою № 1 від 01.07.2011 року (а.с. 17-18) змін, постачальник зобов'язався поставити покупцю, з поміж іншого, дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II ДСТУ 4840:2007 в загальній кількості 487,500 тон зі строком поставки у період з липня 2010 року по липень 2011 року на умовах поставки EXW (франко-резервуар ПАТ "Укртатнафта" м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3).

У відповідності до п. 4.3. договору поставки, розрахунки проводяться в розмірі 100% від загальної вартості кожної партії поставленого товару протягом 60-ти календарних днів від дати пред'явлення постачальником рахунку. Підставою для перерахування коштів за товар є рахунок-фактура постачальника, який ним надається після поставки відповідної партії товару.

Факт оплати позивачем товару, що підлягав поставці, в повному обсязі підтверджується копією квитанції від 29.09.2011 року (а.с. 19).

Приписами п. 3.7. договору встановлений обов'язок покупця самостійно та за свій рахунок організувати відвантаження та транспортування товару.

17.05.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник), перейменованим на підставі рішення загальних зборів акціонерів у Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", було укладено договір транспортного обслуговування № 3594/10/2119 (а.с. 20-22), відповідно до умов якого виконавець за дорученням замовника зобов'язався здійснювати транспортне обслуговування замовника, яке полягає у наданні послуг по відвантаженню, організації оформлення та відправлення вантажів замовника з промислового майданчика виконавця, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, та оплаті перевезення вантажів замовника залізничним транспортом до вказаних ним залізничних станцій призначення (п. 1.1. договору).

У відповідності до приписів п. 8.1. договору транспортного обслуговування № 3594/10/2119 від 17.05.2010 року (далі - договір транспортного обслуговування) з урахуванням внесених додатковою угодою б/н від 25.06.2010 року (а.с. 23) змін, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року, а в частині виконання розрахунків - до повного їх завершення.

За змістом п. 1.3. договору транспортного обслуговування, при відвантаженні, оформленні, відправленні та прийомі вантажів сторони керуються положеннями даного договору, Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики за № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, а також діючим законодавством України, що регламентує дані відносини.

Відповідно до п. 1.4. договору транспортного обслуговування, при виконанні своїх зобов'язань по даному договору виконавець залучає треті особи для організації перевезень вантажів замовника.

У відповідності до приписів п. 3.1. договору транспортного обслуговування, замовник повинен своєчасно, відповідно до Правил перевезення вантажів - не менше ніж за 3 (три) доби до дати відвантаження, надавати виконавцю письмові розпорядження, що стосуються відвантаження, оформлення і перевезення вантажів до станції призначення.

На виконання умов договору транспортного обслуговування та письмового розпорядження позивача стосовно відвантаження нафтопродуктів № 20-01-07/1563/1 від 01.07.2011 року (а.с. 28) відповідачем до відправлення вантажу було залучено третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта" (третя особа бе самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вантажовідправник).

02.07.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта" зі станції Кагамлицька Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, перевізник) за залізничними накладними № 44359305, № 44359313 та № 44359321 (а.с. 30-32) було відправлено на залізничну станцію Венеславівка Відокремленому структурному підрозділу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - Нафтогазовидобувному управлінню "Полтаванафтогаз" (одержувач), цистерни № 72846447, № 74748047 та № 74169954, опломбовані запірно-пломбувальним пристроєм (ЗПП) "Варта-Універсал-М" № М640580, № М640521 та № М902483, із дизельним пальним підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II ДСТУ 4840:2007. Під час відправки вантажу кількість дизельного пального (нетто) в цистерні № 74169954 становила 53550 кг, в цистерні № 72846447 - 48650 кг, в цистерні № 74748047 - 56800 кг. Як вбачається з копій вищевказаних залізничних накладних, маса вантажу визначалася на вагонних електричних вагах Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта", які знаходяться на його під'їзній колії.

03.07.2011 року вказані цистерни прибули на залізничну станцію Венеславівка Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця".

Згідно з приписами п. 5.2.6. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція), результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Після прибуття цистерн № 72846447, № 74748047 та № 74169954 на залізничну Венеславівську дільницю Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" без розкредитування та отримання відповідних документів уповноваженим на розкредитування представником Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" було проведено їх візуальний огляд. Як зазначає позивач у позовній заяві, під час проведення представником Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" огляду було встановлено, що цистерни прибули справними із непошкодженими пломбами (ЗПП) вантажовідправника, але в ході перевірки маси вантажу виявлено нестачу дизельного пального в загальному розмірі 1051 кг, в т.ч. у цистерні № 74169954 - 234 кг, в цистерні № 74748047 - 307 кг, в цистерні № 72846447 - 510 кг.

За таких обставин 04.07.2011 року заступником начальника Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" з комерційних питань на адресу вантажовідправника та Полтавської дирекції залізничних перевезень за допомогою факсимільного зв'язку були направлені листи-повідомлення № 706 та № 710 відповідно (а.с. 33-34) з проханням направити своїх представників для подальшого приймання вантажу за кількістю.

Згідно п. 5.2.10. Інструкції, у добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника.

Листом № 1000-1308 від 04.07.2011 року (а.с. 36) вантажовідправник повідомив позивача про те, що його представник участі у прийманні вантажу не прийматиме.

04.07.2011 року позивач за відсутності відповіді Полтавської дирекції залізничних перевезень, яка лише 07.07.2011 року листом (а.с. 35) повідомила про його відсутність підстав для комісійної видачі цистерн, керуючись п. 5.2.11. Інструкції, 04.07.2011 року розпочав приймання вантажу за кількістю за участю представників Венеславівської дільниці Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" та представника Житлово-комунального підприємства с Петрівка-Роменська ОСОБА_1, який діяв відповідно до посвідчення на прийомку продукції № 5 від 04.07.2011 року (а.с. 29).

На підставі п.п. 4.2.2.1. п. 4.2.2. Інструкції під час вимірювання кількості вантажу комісією позивача було застосовано об'ємно-масовий метод вимірювання. За результатами проведеного вимірювання було встановлено, що в цистерні № 74169954 нестача дизельного пального в розмірі 234 кг становить норму відносної похибки при застосуванні такого методу вимірювання (норму природних втрат), в цистерні № 74748047 нестача дизельного пального в розмірі 307 кг також становить норму відносної похибки при застосуванні об'ємно-масового методу вимірювання кількості вантажу (норму природних втрат), в цистерні № 72846447 нестача дизельного пального з урахуванням природних втрат склала 122 кг. Вказані відомості були відображені в актах приймання нафтопродуктів за кількістю, складених за формою № 5-НП (а.с. 37-42).

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки "В" виду ІІ ДСТУ 4840:2007 в загальній кількості 122,00 кг, недопоставленого за договором поставки нафтопродуктів № 2201/2/2118 від 19.07.2010 року.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 929 ЦК України та ст. 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. При цьому договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк та відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від їх виконання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 934 ЦК України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 622 ЦК України, боржник не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на ч. 1 ст. 14 Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність", у відповідності до яких експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. Також у позовній заяві в обгрунтування своїх вимог позивач посилається на ч. 3 ст. 14 Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність", відповідно до якої експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії. При цьому позивачем не зазначається, які саме дії залучених відповідачем до виконання спірного договору осіб призвели до нестачі товару, а також в чому виразився недогляд цих осіб.

Наведене обгрунтування позовних вимог судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту ст. 14 Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність", експедитор відповідає перед клієнтом за вагу виключно у разі проведення контрольного зважування у присутності представника перевізника, в даному випадку - Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця".

В матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження проведення контрольного зважування в присутності представника Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця".

Згідно п. 31 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), на вимогу одержувача станція зобов'язана зробити в накладній відмітку про прибуття вагона (контейнера) зі справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту. При цьому згідно додатку № 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, відомості щодо результатів перевірки вантажу під час його видачі вказуються за необхідності у графі 49 "Відмітки залізниці" залізничної накладної.

Наявна у справі копія залізничної накладної № 44359321 не містить жодних відміток стосовно прибуття цистерни № 72846447 за справними пломбами (ЗПП) та видачі вантажу без перевірки.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" (№ 273/96-ВР від 04.07.1996 року), обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Як вбачається з наданих до справи доказів, спірний товар було прийнято позивачем згідно акту приймання-передачі нафтопродуктів № 01/07 від 30.07.2011 року (а.с. 18). Вказаний акт підписано позивачем без жодних зауважень. Більш того, як вбачається з п. 2 даного акту, сторони не мають претензій одна до одної по кількості та якості товару. Факт прийняття спірного товару без зауважень підтверджується також копіями пам'ятки про подавання вагонів № 271 від 03.07.2011 року (а.с. 98) та відомості плати за користування вагонами № 05070113 від 03.07.2011 року (а.с. 99). Зазначені документи в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (№ 996-XIV від16.07.1999 року) є первинними документами, що засвідчують фактичне здійснення господарської операції та передачу товару в певному обсязі. При цьому з копії пам'ятки про подавання вагонів № 271 від 03.07.2011 року вбачається, що товар був отриманий позивачем 03.07.2011 року о 12:30 (вихідний день). Як вже було вказано, акти приймання нафтопродуктів за кількістю були складені лише 04.11.2011 року, лист-повідомлення № 706 було надіслано позивачем на адресу Полтавської дирекції залізничних перевезень також 04.07.2011 року.

Слід зазначити, що з наданих позивачем до матеріалів справи доказів не вбачається, коли саме було здійснено зважування спірного вантажу на станції Венеславівка Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" або на залізничній Венеславівській дільниці бази матеріально-технічного забезпечення Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", тобто до моменту прийняття нафтопродуктів за кількістю та складання актів за формою № 5-НП, та яким саме способом здійснювалося це зважування.

Вищевказані обставини не виключають можливості виникнення нестачі спірного вантажу під час його перевезення або у період з моменту прибуття цистерни № 72846447 (03.07.2011 року) до моменту приймання позивачем вантажу за кількістю (04.07.2011 року), у зв'язку з чим в даному випадку відсутні підстави для покладення відповідальності за нестачу товару на відповідача. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2011 року по справі 18/1213/11.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача дизельного пального підвищеної якості (Євро) марки "В" виду ІІ ДСТУ 4840:2007 в кількості 122,00 кг, недопоставленого за спірним договором поставки нафтопродуктів, задоволенню не підлягають.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 10.01.2012 року.