Рішення № 21426700, 03.01.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2012 р.Справа № 18/3005/11

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", 36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6

про стягнення 5282,65 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Кулик К.М.

Представники після перерви:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Кулик К.М.

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 20.12.2011 року.

В судовому засіданні 03.01.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 5282,65 грн. боргу за отриманий на підставі видаткових накладних № ІРН-22 від 01.10.2010 року, № ІРН-93 від 29.10.2010 року, № ІРН-272 від 29.10.2010 року, № ІРН- 102 від 29.10.2010 року, № ІРН-465 від 05.11.2010 року, № ІРН-540 від 15.11.2010 року та № ІРН-666 від 17.11.2010 року товар, в т.ч. 4960,36 грн. основного боргу, 210,68 грн. інфляційних витрат та 111,61 грн. 3% річних.

Представником позивача подано суду заяву б/н від 03.01.2012 року (а.с. 41) про зменшення позовних вимог та про часткову відмову від позову, згідно якої він просить стягнути з відповідача 4500,00 грн. заборгованості за отриманий товар та відмовляється від позову в частині стягнення 210,68 грн. інфляційних витрат та 111,61 грн. 3% річних.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач має право, зокрема, на зменшення позовних вимог.

У відповідності до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-8/2351 від 20.10.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Подана позивачем заява в частині зменшення позовних вимог приймається до розгляду, у зв'язку з чим судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 4822,29 грн. заборгованості за отриманий на підставі видаткових накладних № ІРН-22 від 01.10.2010 року, № ІРН-93 від 29.10.2010 року, № ІРН-272 від 29.10.2010 року, № ІРН- 102 від 29.10.2010 року, № ІРН-465 від 05.11.2010 року, № ІРН-540 від 15.11.2010 року та № ІРН-666 від 17.11.2010 року товар, в т.ч. 4500,00 грн. основного боргу, 210,68 грн. інфляційних витрат та 111,61 грн. 3% річних.

Представник відповідача наявність суми заборгованості в розмірі 4500,00 грн. за отриманий від позивача товар не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

У період з жовтня 2010 року по листопад 2010 року Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (позивач) було поставлено Колективному підприємству "Полтавський м'ясокомбінат" (відповідач) товар на загальну суму 5377,85 грн., в т.ч. у відповідності до видаткових накладних № ІРН-22 від 01.10.2010 року на суму 117,00 грн., № ІРН-93 від 29.10.2010 року на суму 1589,50 грн., № ІРН-102 від 29.10.2010 року на суму 924,05 грн., № ІРН-272 від 29.10.2010 року на суму 1543,99 грн., № ІРН-465 від 05.11.2010 року на суму 286,87 грн., № ІРН-540 від 15.11.2010 року на суму 130,62 грн., а також № ІРН-666 від 17.11.2010 року на суму 785,82 грн. (а.с. 12-18).

Вищевказаний товар було отримано відповідачем на підставі довіреностей ПМА № 003729 від 01.10.2010 року та ПМА № 003750 від 01.11.2010 року (а.с. 49).

За отриманий товар відповідачем була здійснена часткова оплата в сумі 460,36 грн., про що свідчить наявне у справі платіжне доручення № 837 від 27.09.2011 року (а.с. 25), у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар склала 4960,36 грн.

06.09.2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштової квитанції (а.с. 19), позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 47 (а.с. 10) з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 4960,36 грн., у відповідь на яку відповідач листом № 30юр від 29.09.2011 року (а.с. 26) повідомив позивача внесення в рахунок погашення заборгованості за товар грошових коштів у розмірі 460,36 грн. платіжним дорученням № 837 від 27.09.2011 року (а.с. 25).

За таких обставин позивач у просить суд стягнути з відповідача 4500,00 грн. заборгованості за отриманий на підставі видаткових накладних товар.

Як було зазначено вище, у поданій до суду заяві б/н від 03.01.2012 року позивач відмовився від стягнення інфляційних витрат в розмірі 210,68 грн. та 3% річних в сумі 111,61 грн.

Оскільки дії позивача щодо часткової відмови від позову не суперечать чинному законодавству України та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, за формою заява відповідає приписам ст. 78 ГПК України, суд приймає часткову відмову позивача від позову.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення 210,68 грн. інфляційних витрат та 111,61 грн. 3% річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Стосовно заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 4500,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до на стання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 4500,00 грн. боргу за отриманий від позивача на підставі видаткових накладних товар є правомірними, обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, р/р 26009171354001 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00424214) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПРУ КБ "Приватбанк" у м. Полтаві, МФО 331401, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 4500,00 грн. заборгованості, 95,18 грн. державного мита та 220,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 210,68 грн. інфляційних нарахувань та 111,61 грн. 3% річних припинити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 10.01.2012 року.