Постанова № 21426045, 13.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2012 р. Справа № 5021/2174/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. головуючий

Бернацька Ж.О.

Кривда Д.С.

за участю представників:

позивачаКожемякін В.А., представник

відповідачане зявились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

третіх осібне зявились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуАкціонерного страхового товариства закритого типу "Остра-Суми"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року

у справі№ 5021/2174/2011 господарського суду Сумської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Цант"

доАкціонерного страхового товариства закритого типу "Остра-Суми",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1.ОСОБА_9

2.Закрите акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна",

простягнення 62053, 96 грн., ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Цант" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного страхового товариства закритого типу "Остра-Суми" про стягнення заборгованості за договором №93 від 19.10.2009 р. на загальну суму 62053 грн. 96 коп., в тому числі 59088 грн. 47 коп. заборгованості зі страхового відшкодування, 2630 грн. 39 коп. пені за прострочення грошового зобовязання, 335 грн. 10 коп. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.01.2011 року (суддя Лиховид Б.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року (судді: Істоміна О.А. головуючий, Бабакова Л.М., Барбашова С.В.) позов задоволено.Стягнуто з Акціонерного страхового товариства закритого типу “Остра-Суми” на користь Закритого акціонерного товариства “Цант” 59 088 грн. 47 коп. заборгованості зі страхового відшкодування, 2 630 грн. 39 коп. пені, 335 грн. 10 коп. 3 % річних, 620 грн. 54 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Акціонерне страхове товариство закритого типу "Остра-Суми" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 19 жовтня 2009 року між сторонами був укладений договір № 93 добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Згідно з п. 2.2 цього договору, обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника (позивача), які повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом.

Пунктом 2.2.1 договору було обумовлено транспортний засіб - ВАЗ 21114 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1, яким позивач користується на підставі договору позички серії ВМК № 774268 від 24.09.2009 року, укладеного з громадянином ОСОБА_8, якому транспортний засіб належить на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5.

Також судами встановлено, що 22.12.2009 року відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 та застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_8.

07.07.2011 року Сумський районний суд Сумської області виніс вирок, яким визнав ОСОБА_9 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

08.06.2011 року відповідач надіслав позивачу лист № 169 та повідомив про те, що 07.06.2011 року АСК ЗТ “Остра-Суми” було складено страховий акт, відповідно до якого на користь ЗАТ “Цант” підлягає виплаті за наслідками пошкодження в ДТП 22.12.2009 року автомобіля ВАЗ 21114 д/н НОМЕР_1 страхове відшкодування в розмірі 59088 грн. 47 коп.

Згідно з п. 9.5 договору № 93 від 19.10.2009 року у разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, страховик здійснює його виплату протягом 15 днів з моменту прийняття такого рішення, а саме до 30.06.2011 року.

05.07.2011 року відповідач листом № 194 підтвердив наявність взятих на себе зобовязань за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 93 від 19.10.2009 року та повідомив позивача про неможливість їх виконання, у звязку з відсутністю коштів. Також, в даному листі було вказано, що відразу як зявляться кошти, вони будуть в першу чергу направлені на виконання умов договору № 93 від 19.10.2009 року.

Однак, станом на день розгляду спору страхове відшкодування у розмірі 59088,47 грн. відповідачем не виплачено, у зв'язку з чим позовні вимоги судами задоволені.

Крім того, судами також вирішено стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 2630,39 грн. на підставі п. 6.4.4 договору та 3% річних в розмірі 335,10 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначав, що вироком Сумського районного суду Сумської області від 07.07.2011 року по кримінальній справі №1-14/2011 з ОСОБА_9 на користь позивача було стягнуто 75420 грн. 83 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за наслідками пошкодження в ДТП 22.12.2009 року автомобіля ВАЗ 21114 д.н.з. НОМЕР_1, позивач фактично позбавив відповідача права регресної вимоги до винної особи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

Спростовуючи заперечення відповідача, господарські суди виходили з того, що в матеріалах справи міститься лист відділу державної виконавчої служби Середино-Будського районного управління юстиції № 3880/03-28/03 від 12.10.2011 року, в якому державний виконавець повідомляє, що виконавчі документи про стягнення на користь ЗАТ “Цант” збитків з ОСОБА_9 до відділу на виконання не надходили.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала (п. 4 частини1 статті 991 Кодексу).

Аналогічні положення містить пункт 4 статті 26 Закону України "Про страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Сумського районного суду Сумської області від 07.07.2011 року по кримінальній справі №1-14/2011 з ОСОБА_9 на користь позивача було стягнуто 75420 грн. 83 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за наслідками пошкодження в ДТП 22.12.2009 року автомобіля ВАЗ 21114 д.н.з. НОМЕР_1 Вирок набрав законної сили 22.07.2011 року та підлягає виконанню.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (стаття 403 КПК України).

При цьому колегія зазначає, що згідно частини 3 статті 404 КПК України, у разі якщо вирок або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який надсилається на виконання органам державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржених судових актів наведеним обставинам та правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

У звязку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати обєктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного страхового товариства закритого типу "Остра-Суми" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року у справі № 5021/2174/2011 господарського суду Сумської області та рішення господарського суду Сумської області від 07.01.2011 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда