Рішення № 2142185, 24.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.08 р. Справа № 9/91

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Єгоровій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства фірми „ГАРМАШ”, с.Олександрівка Одеської області

до відповідача Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Макіївка

про стягнення 12 775грн.76коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Блонський Ю.І. - юрисконсульт (за довіреністю №б/н від 03.06.2008р.);

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство фірма „ГАРМАШ”, с.Олександрівка Одеської області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 12 775грн.76коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 9 757грн.47коп., пені в розмірі 2 335грн.27коп. та штрафу в розмірі 638грн.02коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №79 від 20.06.2007р., накладні №11286 від 30.07.2007р., №12448 від 16.08.2007р., №12000 від 09.08.2007р., №11760 від 06.08.2007р., №11530 від 02.08.2007р., товарно-транспортні накладні до зазначених накладних, акт звірки на 31.10.2007р., претензію №2 від 03.01.2008р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 20.05.2008р., 05.06.2008р., заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №234570 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Макіївка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

20.07.2007р. між Приватним підприємством фірма „ГАРМАШ”, с.Олександрівка та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м.Макіївка укладений договір поставки №79, відповідно з яким постачальник (позивач) приймає на себе зобов`язання поставляти та передавати у власність покупцю (відповідачу), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити ковбасні вироби та м`ясопродукти в асортименті і в кількості, передбаченої накладними, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача здійснена поставка узгодженої продукції загальною вартістю 10 562грн.68коп., що підтверджується накладними №11286 від 30.07.2007р., №12448 від 16.08.2007р., №12000 від 09.08.2007р., №11760 від 06.08.2007р., №11530 від 02.08.2007р., товарно-транспортні накладними до зазначених накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „получил” та печаткою підприємства.

Позивач зазначає, що відповідачем відповідно до п.4.1.10 було здійснено часткове повернення товару за накладною №11286 від 30.07.2007р. Інших претензій відповідача щодо неотримання обумовленої продукції або отримання її неналежної якості сторонами не представлено, судом не встановлено.

Відповідно до п.5.3 договору, товар, поставлений за даним договором, підлягає оплаті покупцем на умовах відстрочення платежу у 14 банківських днів з моменту фактичного отримання товару, що підтверджується підписаними накладними.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 9 757грн.47коп.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія №2 від 03.01.2008р. з вимогою оплатити виниклу заборгованість. Відповідач відповіді на претензію не надав, однак надіслав графік погашення заборгованості.

Однак, враховуючи те, що зазначений графік оплати є зміною умов договору щодо порядку оплати продукції, тому відповідні зміни повинні здійснюватись за згодою сторін.

Оскільки суду не представлено доказів того, що відповідні зміни щодо порядку оплати продукції були затверджені позивачем, суд вважає, що граничним строком оплати отриманої продукції є 20.08.2007р., 22.08.2007р., 24.08.2007р., 29.08.2007р., 05.09.2007р. (14 банківських днів з моменту поставки товару відповідно до кожної накладної). Тобто, відповідач повинен оплатити отриману продукцію у строки, встановлені умовами договору.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 9 757грн.47коп.

Зазначена заборгованість відображена в акті звірки станом на 31.10.2007р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (копія акту наявна в матеріалах справи).

Для повного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 05.06.2008р. зобов`язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток на накладних №11286 від 30.07.2007р., №12448 від 16.08.2007р., №12000 від 09.08.2007р., №11760 від 06.08.2007р., №11530 від 02.08.2007р.

Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 9 757грн.47коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що факт заборгованості відповідача підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства фірми „ГАРМАШ”, с.Олександрівка Одеської області в частині стягнення основного боргу в розмірі 9 757грн.47коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% вартості товару, за яким допущене прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30-ти днів додатково стягується штраф в розмірі сими процентів вказаної вартості.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, пеня за період прострочення оплати товару з 20.08.2007р., 22.08.2007р., 24.08.2007р., 29.08.2007р., 05.09.2007р. відповідно по 05.05.2008р. становить суму в розмірі 2 335грн.27коп.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне:

По-перше, згідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, в даному випадку, враховуючи положення ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені за кожною накладною припиняється 20.02.2007р., 22.02.2007р., 24.02.2007р., 29.02.2007р., 05.03.2007р. відповідно.

По-друге, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що сторони в договорі за прострочення сплати платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства, пеня за невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №79 від 20.06.2007р. становить суму в розмірі 845грн.05коп.

З огляду на викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 2335грн.27коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 845грн.05коп.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 638грн.02коп.

Відповідно до п.1 ст.230 господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Як зазначено вище, відповідно до п.6.3 договору, за прострочення оплати товару більше 30-ти днів позивачем додатково стягується штраф в розмірі сими процентів вказаної вартості.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, штраф за прострочення оплати отриманої продукції становить суму в розмірі 638грн.02коп.

Враховуючи факт прострочення оплати продукції, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 638грн.02коп. є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.174, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства фірми „ГАРМАШ”, с.Олександрівка Одеської області до відповідача, Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 12775грн.76коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 9 757грн.47коп., пені в розмірі 2 335грн.27коп. та штрафу в розмірі 638грн.02коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 у ВАТ „Кредобанк” м.Сімферополь, МФО 324913, ІПН НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства фірми „ГАРМАШ” (за адресою: вул.Центральна, 8а, с.Олександрівка, Комінтернівський район, Одеська область, 67513, р/р 2600001639260 у Одеській філії „Укрексимбанку”, МФО 328618, код ЄДРПОУ 25036281) суму основного боргу в розмірі 9 757грн.47коп., пеню в розмірі 845грн.05коп. та штраф в розмірі 638грн.02коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 112грн.41коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 103грн.82коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 24.06.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя