Постанова № 21418387, 26.09.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И          

Справа № 2-а/1970/2453/11

"26" вересня 2011 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                               Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Хоростківського О.Я.,

представника позивача – ОСОБА_1 (дов. №37/10 від 24.12.2010 року),

за відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області до Закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат»про стягнення коштів з рахунків платника податку, який має податковий борг, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Теребовлянському районі (надалі позивач, ДПІ в Теребовлянському р-ні) звернулась до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат»(надалі відповідач, ЗАТ «Агрокомбінат») про стягнення коштів з рахунків платника податку, який має податковий борг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкових зобов’язань і станом на 17 серпня 2011 року за ним рахується заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 18451,60 грн., з яких: 17587,43 - грн. недоплата, 864,17 грн. - пеня, яка відповідачем добровільно не погашена.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з’явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, - шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та повісток на адресу відповідача рекомендованими листами за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до довідки Державного комітету статистики України від 22.07.2011 року №31-2172 та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат»зареєстроване, як юридична особа Тернопільською міською радою 27.09.2000 року, з присвоєнням ідентифікаційного коду 31138298. Крім того, відповідач перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем податкового обліку - у ДПІ у Теребовлянському районі Тернопільської області.

Під час розгляду справи встановлено, що у зв'язку з наявністю у відповідача у 2010 році податкової заборгованості та з метою її погашення податковим органом було надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми «Ю1»№1/75 від 08 липня 2010 року на суму 2951, 87 грн., та другу податкову вимогу форми «Ю2»№2/123 від 29 жовтня 2010 року на суму 6228,28 грн., які, як встановлено судом, відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку - не оскаржував, здійснюючи вподальшому часткову проплату сум за вищезазначеними податковими зобов’язаннями.

15 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією в Теребовлянському районі Тернопільської області, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийнято рішення №27/11097/7/24-045 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

У 2011 році відповідач самостійно обчислив суми своїх податкових зобов'язань по орендній платі за землю шляхом подачі 17.03.2011 року до ДПІ Теребовлянському районі Тернопільської області податкової декларації за вх. №4011 з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності), в якій платником податку основний платіж було нараховано самостійно.

Разом з тим, обов’язок щодо сплати заборгованості по податкових зобов’язаннях по земельному податку відповідачем у 2011 році у повному обсязі - не виконано, у зв'язку з чим за ним на час звернення позивача до суду із даним позовом рахується податковий борг перед бюджетом з плати за землю у розмірі 17587,43 грн., який позивач і просить стягнути в судовому порядку з рахунків відповідача в обслуговуючих банках.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою станом на 01.01.2011 року податкової заборгованості та існуванням непогашеного (триваючого) боргу, податкові вимоги, у відповідності до чинного законодавства, податковим органом відповідачу у 2011 році - не виставлялись.

Крім того, у зв’язку із порушенням ЗАТ «Агрокомбінат»встановлених строків погашення заборгованості та несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, ДПІ Теребовлянському районі Тернопільської області відповідачу було нараховано пеню в сумі 864,17 грн.

Таким чином, на час розгляду даної справи сума податкового боргу перед бюджетом, з врахуванням проведених проплат, становить 18451,60 грн., з яких: 17587,43 грн. –недоїмка та 864,17 грн. –пеня.

Заявлена до стягнення сума підтверджується безпосередньо самою податковою декларацією за вх. №4011 від 17.03.2011 року, довідкою Державної податкової інспекції в Теребовлянському районі Тернопільської області №6708/19-003/190 від 18 серпня 2011 року та даними облікової картки платника податків.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року №2535-ХІІ (чинного на момент виникнення у відповідача триваючого боргу) було встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов’язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 269.1.2. ст. 269 та п. 270.1.1. ст. 270 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі, а об’єктом оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пункт 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України визначає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як передбачено статтею 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п. 6, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

При цьому підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними -є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов’язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов’язок відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу та спростовували б доводи позивача, відповідачем не надані, а судом –не здобуті, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” звільнений від сплати державного мита (судового збору), судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області –задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат»(ідентифікаційний код 31138298, вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, 46010) з рахунків в обслуговуючих банках заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 18451,60 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста п’ятдесят одна гривня шістдесят копійок), з яких: недоїмка –у розмірі 17587,43 грн. (сімнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім гривень сорок три копійки) та пеня –у розмірі 864,17 грн. (вісімсот шістдесят чотири гривні сімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 вересня 2011 року.

Головуючий суддя                    Хрущ В. Л.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Хрущ В. Л.