Постанова № 21418384, 29.09.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2741/11

"29" вересня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Хоростківського О. Я.,

представника Тернопільської ОДПІ - Переймибіди Р. Б.,

представника ПП «Аскольдія» Авдєєнка В. В.,

свідка ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі адміністративну справу

за поданням Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

до Приватного підприємства "Аскольдія"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2011 року о 14 год. 00 хв. Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків - Приватного підприємства "Аскольдія" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36829694, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18).

Вищезазначене подання надійшло до суду 27 вересня 2011 року о 14 год. 00 хв.

28 вересня 2011 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29 вересня 2011 року о 10 год. 00 хв.

Внесене подання мотивоване тим, що керівником Приватного підприємства "Аскольдія" службових осіб заявника не допущено до проведення фактичної перевірки, що призвело до прийняття 26.09.2011 року заступником начальника Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції рішення №41857/23-03/368299694/1072 про застосування адміністративного арешту майна платника податків у відповідності до пункту 94.2 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень не подавав, просив внесене податковим органом подання задовольнити шляхом підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Представник зацікавленої особи ПП «Аскольдія»в судовому засіданні проти вимог, викладених в поданні заперечував, просив в його задоволенні відмовити.

Під час розгляду справи судом встановлено наступні обставини.

20.09.2011 року начальником Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на підставі відповідного листа Державної податкової адміністрації в Тернопільській області «Про проведення фактичних перевірок субєктів господарювання»№14421/7/23-303/523 від 19.09.2011 року, яким з метою дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, в тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) Тернопільську ОДПІ було зобовязано організувати проведення фактичних перевірок відповідних платників податків, було видано наказ №3998 про проведення фактичної перевірки ПП «Аскольдія».

Тоді ж, 20.09.2011 року видані направлення на вказану перевірку за №01682/23-03, №01683/23-03.

22.09.2011 року посадовими особами заявника на підставі вищевказаного наказу та направлень здійснено виїзд для проведення фактичної перевірки платника податків ПП «Аскольдія» за його місцезнаходження, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, за адресою: вул.Текстильна, 18, м. Тернопіль.

Посадова особа відповідача керівник ПП «Аскольдія»Слободянюк О.В. службових осіб заявника до проведення вказаної перевірки - не допустив та документів для проведення перевірки не надав. Підстави відмови від надання документів та допуску для проведення фактичної перевірки викладено у заяві за вих. №37 від 22.09.2011 року.

Вказаний факт, посадовими особами заявника задокументовано шляхом складення акту непредставлення документів до проведення фактичної перевірки за №515/23-03/23-316 від 22.09.2011 року та акту відмови у допуску до проведення фактичної перевірки працівників Тернопільської ОДПІ за №518/23-03/23-316 від 22.09.2011 року.

У зв'язку із вищезазначеним, 26.09.2011 року, з урахуванням звернення начальника управління податкового контролю юридичних осіб від 26.09.2011 року, - заступником начальника Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на підставі пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України винесено рішення за №41857/23-03/36829694/1072, відповідно до якого застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПП «Аскольдія».

Наказом № 4062 від 26.09.2011 року виконавцем даного рішення призначено старшого оперуповноваженого ГВ ПМ Тернопільської ОДПІ - Хомишака O.A.

О 15 год. 50 хв. 26.09.2011 року виконавцем рішення здійснено виїзд за адресою фактичного місцезнаходження ПП «Аскольдія»(м.Тернопіль, вул. Текстильна, 18) з метою проведення опису майна, однак, посадові особи зацікавленої особи відмовились від складання протоколу про застосування адміністративного арешту, про що складено відповідний акт.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в поданні, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з положеннями підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Порядок проведення фактичних перевірок врегульований статтею 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до положень зазначеної статті, зокрема, підпункту 80.2.2 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України - без попередження платника податків (особи) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України - допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України - посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: належним чином оформленого направлення на проведення такої перевірки, яке є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Так, відповідно абзацу 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки є непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

При цьому, абзацами 6-7 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що факту відмови платника податків розписатися у представлених йому направленнях на проведення перевірки не було, оскільки керівник ПП «Аскольдія»в них розписався, та копію відповідного наказу про призначення перевірки отримав.

З приводу посилань представника ПП «Аскольдія»на заяву за вих. №37 від 22.09.2011 року та на те, що в наказі про проведення фактичної перевірки не зазначено підстави, передбаченої ст. 80 ПК України, а в направленнях на перевірку зазначені підстави проведення перевірки, які не обумовлені в наказі, то суд критично оцінює їх, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, підстави проведення перевірки, окрім посилань на положення законодавства («підпункту 2 пункту 2 статті 80 Податкового кодексу України…»- цитування наказу)в даному наказі чітко прописані в текстовому вигляді: «з метою дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, в тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)», а тому дані підстави не можуть бути визнані судом такими, що не передбачені безпосередньо статтею 80 Податкового кодексу України, з формальних підстав.

З огляду на вищезазначене, суд критично оцінює і посилання представника ПП «Аскольдія»на вказання в направленнях на перевірку підстав, які не обумовлені в наказі, - оскільки в даних направленнях підставою перевірки, окрім наказу №3998 від 20.09.2011 року, безпосередньо вказано «п.п.80.2.2. п.80.2. ст. 80 Податкового кодексу України».

Згідно пп.16.1.9 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до пп. 16.1.13 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у службових осіб податкової служби були усі підстави, для проведення фактичної перевірки відповідача, а у керівника ПП «Аскольдія», в силу абзацу 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, підстави для відмови від допуску податкового органу до перевірки - були відсутні.

Як вже зазначалось, листом Державної податкової адміністрації в Тернопільській області «Про проведення фактичних перевірок субєктів господарювання»№14421/7/23-303/523 від 19.09.2011 року Тернопільську ОДПІ було зобовязано організувати проведення фактичних перевірок відповідних платників податків з метою дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, в тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Тобто, видача наказу про проведення перевірки у відповідності до положень підпункту 80.2.2 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України - відбувалась на підставі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно пункту 94.5 статті 94 цього Кодексу арешт майна може бути повним або умовним.

Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Пунктом 94.2 статті 94 даного Кодексу встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, визначених даним пунктом, зокрема, - у разі, коли платникподатків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (п.п.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).

У відповідності до пункту 94.4 даної статті арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Крім того, відповідно до п. 4.1. Розділу 4 Наказу ДПА України від 24.12.2010р. №1042 “Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків”, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених пунктом 3.1 розділу III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту.

Згідно з п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України - арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, процедура підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

При цьому пунктом 94.11 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, суд, з приводу обґрунтованості застосування до платника податку ПП «Аскольдія»умовного адміністративного арешту майна платника податків, вважає за доцільне зазначити наступне.

Як зазначено в Рішенні №41857/23-03/368299694/1072 від 26.09.2011 року заступника начальника Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПП «Аскольдія»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36829694), що перебуває за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул.Текстильна, 18, - підставою для накладення адміністративного арешту є обставини, передбачені пунктом 94.2 статті 94 розділу II Податкового кодексу України, зокрема, - відмова від допуску до перевірки посадових осіб органу державної податкової служби, тобто, - через неможливість розпочати перевірку платника податків.

Як встановлено в судовому засіданні, ані наказ №3998 про проведення фактичної перевірки ПП «Аскольдія»від 20.09.2011 року, ані рішення заступника начальника Тернопільської ОДПІ №41857/23-03/36829694/1072 від 26.09.2011 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків у встановленому законом порядку Приватним підприємством «Аскольдія»не оскаржені.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується подання, обєктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заступником начальника Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Аскольдія" за недопущення посадовою особою відповідача керівником ПП "Аскольдія" Слободянюком О.В. службових осіб податкового органу до перевірки - було прийнято правомірно, вказане рішення є підставним та обґрунтованим, прийнятим у межах наданої податковому органу компетенції.

А тому, враховуючи, що на час звернення податкового органу до суду із даним поданням посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки не допущено, - суд приходить до висновку, що вимоги, викладені в поданні, підлягають задоволенню шляхом прийняття постанови про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства "Аскольдія".

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Крім того, враховуючи вимоги частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, - вказана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Аскольдія" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків задовольнити. Визнати обґрунтованим умовний адміністративний арешт майна Приватного підприємства "Аскольдія" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36829694, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна,18). Допустити постанову до негайного виконання.

Постанова, з урахуванням положень частини 9 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за загальною процедурою - за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяХрущ В. Л.

копія вірна

СуддяХрущ В. Л.