Постанова № 21418017, 19.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 р. № 2а-13388/11/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С. М.

при секретарі Янчак П. О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Томашівський О. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" до державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІГ" звернулось в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002782320/20308 від 29.08.2011 року та №0002792320/20309 від 29.08.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова була проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 21.12.2010 року, за результатами якої було складено акт №476/23-2/32569455 від 03.08.2011 року. На підставі цього акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0002782320/20308 від 29.08.2011 року, за яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 1358 582,50 грн. (основний платіж 1086 866,00 грн. та штрафні санкції 271 716,50 грн.) та №0002792320/20309 по податку на додану вартість у загальному розмірі 1026 866,25 грн. (основний платіж 821 493,00 грн. та штрафні санкції 205 373,25 грн.). А також при проведенні планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 21.12.2010 року відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог пп.4.1.1 пп.4.1.6 п.4.1. ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення по справі і просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" порушено вимоги пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищено валові витрати всього в сумі 240000,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 240000,00 грн. Внаслідок заниження валового доходу та завищення валових витрат перевіркою визначено: по податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, встановлено його заниження в сумі 1 086866,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року на суму 213221,00 грн., ІІ квартал 2010 року на суму 446993,00 грн., за IV квартал 2010 року на суму 426652,00 грн. та по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року встановлено їх заниження на загальну суму 821493,00 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму 122577,00 грн., за квітень 2010 року на суму 303 951 грн., за травень 2010 року на суму 53643,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 60228,00 грн. за листопад 2010 року на суму 281094,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Державною податковою інспекцією в Личаківському районі м. Львова на підставі направлень №658 від 19.07.2011 року, № 641 від 19.07.2011 року та №666 від 26.07.2011 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 21.12.2010 року, за результатами якої було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки №476/23-2/32569455 від 03.08.2011 року, у висновках якого відповідачем зазначається, що позивачем було порушено п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом заниження податку на додану вартість (ПДВ) в загальній сумі 821493,00 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму 122577,00 грн,, за квітень 2010 року на суму 303951,00 грн., за травень 2010 року на суму 53643,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 60228,00 грн., за листопад 2010 року на суму 281094,00 грн., а також пп.4.1.1 пп.4.1.6 п.4.1. ст. 4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств за період, що перевірявся в сумі 4107464,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 612885,00 грн., II квартал 2010 року в сумі 1787970,00 грн., IV квартал 2010 року в сумі 1706609,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0002782320/20308 від 29 серпня 2011 року, за яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 1358 582,50 грн. (основний платіж 186 866,00 грн. та штрафні санкції 271 716,50 грн.), та №0002792320/20309 від 29 серпня 2011 року, по податку на додану вартість у загальному розмірі 1026 866,25 грн. (основний платіж 821 493,00 грн. та штрафні санкції 205 373,25 грн.).

Таких висновків орган податкової служби дійшов з огляду на те, що у період що перевірявся, позивачем безпідставно не віднесено до складу валових доходів та податкового зобовязання відповідно суми відвантажень брухту чорних металів, здійснених позивачем залізницею на адресу ПРАТ «Донецький електрометалургійний завод», ТзОВ «Метспецпостач», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ТзОВ «Електросталь», обсяг за кількістю яких визначається даними залізничних квитанцій про приймання вантажу №36585655 від 27.03.2010 року, №36616576 від 27.03.2010 року, №36616581 від 31.03.2010 року, №36419560 від 11.04.2010 року, №36616597 від 13.04.2010 року, №36616614 від 22.04.2010 року, №36616624 від 28.04.2010 року, №36419600 від 13.10.2010 року, №36715057 від 19.11.2010 року, №36715063 від 25.11.2010 року, №36616628 від 30.04.2010 року, №36616639 від 09.05.2010 року, №36585825 від 08.11.2010 року, №36585829 від 11.11.2010 року, №36585832 від 14.11.2010 року, №36585833 від 17.11.2010 року, №36585835 від 20.11.2010 року, а обсяг за вартістю таких поставок був розрахований податковим органом самостійно, з огляду на ринкову вартість брухту даного виду у місяць, в якому таке відвантаження відбувалось.

Також, відповідач вважає порушенням пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесення товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" до складу валових витрат І кварталу 2010 року витрати на суму 240000,00 грн., а саме по контрагентах ПП ОСОБА_4 на суму 40000,00 грн., та ПП ОСОБА_1 на суму 200000,00 грн., з огляду на непідтвердження таких операцій первинним документами бухгалтерського та податкового обліку. Відповідач зазначив, що у представлених актах прийняття-здачі виконаних робіт не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано змісту наданих послуг, їх об'єму, вартості. До того, акти не містять інформації про фактично понесенні витрати на здійснення цих послуг, відсутній розрахунок вартості виконаних робіт. Також податковим органом зазначено, що до перевірки не представлено інших документів, які б підтверджували, що послуги одержані від вказаних субєктів підприємницької діяльності використані у господарській діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ". З тих самих мотивів, податковий орган вважає безпідставним віднесення до складу валових витрат відповідні суми витрат понесених позивачем у звязку із придбанням товарів (робіт, послуг) від таких контрагентів.

Як вбачається із матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "МІГ" здійснило завантаження брухту чорних металів відповідно до: квитанції про приймання вантажу №36585655 від 27.03.2010 року зі станції Персенківка Львівської залізниці товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" було відправлено 62,8 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №3 на ПРАТ «Донецький електрометалургійний завод», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №9 від 20.03.2010 року з власником цього вантажу; квитанції про приймання вантажу №36616576 від 27.03.2010 року зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" було відправлено, 125,15 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №3 на ПРАТ «Донецький електрометалургійний завод», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №9 від 20.03.2010 року з власником цього вантажу; квитанції про приймання вантажу №36616581 від 31.03.2010 року зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" було відправлено 126,35 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №3 на ТОВ «Метспецпостач», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №9 від 20.03.2010 року з власником цього вантажу; квитанції про приймання вантажу №36419560 від 11.04.2010 року зі станції Персенківка Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" відправлено 124,6 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №3 на ТОВ «Метспецпостач», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №13 від 09.04.2010 року з власником цього вантажу; квитанції про приймання вантажу №36616597 від 13.04.2010 зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" відправлено 132,5 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №17 на ТОВ «Метспецпостач», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №13 від 09.04.2010 року з власником цього вантажу; квитанції про приймання вантажу №36616614 від 22.04.2010 року зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" відправлено 132,9 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №3 на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №15 від 18.04.2010 року з власником цього вантажу; квитанції про приймання вантажу №36616624 від 28.04.2010 року зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ" відправлено 123,7 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №17 на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №16 від 20.03.2010 року з власником цього вантажу.

При цьому, судом встановлено, що вказані поставки металобрухту здійснювались позивачем згідно із укладеним з ТзОВ ПКФ “МЕТ ВТОР ГРУП” договором доручення 23/-1/у-11/2009 від 19.11.2009 року, за яким товариство з обмеженою відповідальністю «МІГ»в якості повіреного брало на себе зобовязання перед ТзОВ ПКФ “МЕТ ВТОР ГРУП” (довірителем) з організації схову брухту та відходів чорних металів, які належать Довірителю, надання послуг по організації перевезення та забезпечення доставки цього брухту до місць призначень, що вказані Довірителем.

Брухт, що був відправлений товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ»за квитанціями №36585655 від 27.03.2010р., №36616576 від 27.03.2010р., №36616581 від 31.03.2010р. раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №9 від 26.03.2010 року з власником цього вантажу ТзОВ ПКФ “МЕТ ВТОР ГРУП”, за квитанціями №36419560 від 11.04.2010р., №36616597 від 13.04.2010р. цей брухт відповідно раніше був отриманий для подальшої відправки за актом прийому-передачі №13 від 10.04.2010р., за квитанціями №36616614 від 22.04.2010р., №36616624 від 28.04.2010р. брухт був отриманий відповідно за актом прийому-передачі №15 від 20.04.2010р. з власником цього вантажу ТзОВ ПКФ “МЕТ ВТОР ГРУП”.

В усіх перелічених випадках, за умовами договору доручення 23/-1/у-11/2009 від 19.11.2009 року, передача зазначеного брухту від ТзОВ ПКФ “МЕТ ВТОР ГРУП” до товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ» не поєднувалась з переходом права власності на цей брухт.

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ»в якості повіреного було укладено із ТзОВ «Лідер-МТ», як довірителем, договір доручення №07/06 від 07.06.2010 року, за яким ТзОВ «МІГ»бралось організовувати та здійснювати доставку брухту та відходів чорних металів залізничним транспортом, вагонними партіями на адресу, зазначену Довірителем.

За вказівкою власника вантажу ТзОВ «Лідер-МТ», відповідно до умов вище згаданого договору №07\06, товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ»здійснювалось завантаження брухту чорних металів залізничним транспортом за наступними напрямками: відповідно до квитанції про приймання вантажу №36419600 від 13.10.2010р. зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ»було відправлено 128,6 тонн брухту чорних металів непоіменованого в алфавіті вид №17 на ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №52 від 12.10.2010 року з власником цього вантажу; відповідно до квитанції про приймання вантажу №36715057 від 19.11.2010р. зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ»відправлено 131,75 тонн брухту чорних металів непоіменованого в алфавіті вид №17 на ТОВ «Електросталь», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі № 64 від 18.11.2010 року з власником цього вантажу; відповідно до квитанції про приймання вантажу №36715063 від 25.11.2010р. зі станції Персенківка Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ»відправлено 135,95 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №17 на ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі № 67 від 25.11.2010 року з власником цього вантажу.

За умовами договору поручення №07/06 від 07.06.2010 року, передача зазначеного брухту від ТзОВ “ Лідер-МТ ” до товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ»не поєднувалась з переходом права власності на цей брухт.

Також, позивачем з ТзОВ “Мастер Груп” було укладено договором доручення №17-1/у-12/2009 від 17.12.2009 року, за яким товариство з обмеженою відповідальністю «МІГ»як повірений перед довірителем ТзОВ «Мастер Груп»брав на себе організацію схову брухту та відходів чорних металів, які належать Довірителю, надання послуг по організації перевезення та забезпечення доставки цього брухту до місць призначень, що вказані Довірителем.

Так, за вказівкою Довірителя (ТзОВ “Мастер Груп”) поручитель товариство з обмеженою відповідальністю «МІГ»здійснив завантаження брухту чорних металів: відповідно до квитанції про приймання вантажу №36616628 від 30.04.2010р. зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «Міг»відправлено 125,8 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №17 на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі № 14 від 14.04.2010 року з власником цього вантажу; відповідно до квитанції про приймання вантажу №36616639 від 09.05.2010р. зі станції Підзамче Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «Міг»відправлено 133 тонн брухту чорних кетапів не поіменованого в алфавіті вид №17 на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №17 від 02.05.2010 року з власником цього вантажу; відповідно до квитанцій про приймання вантажу №36585825 від 08.11.2010р., №36585829 від 11.11.2010р., №36585832 від 14.11.2010р. та №36585833 від 17.11.2010р. зі станції Персенківка Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «Міг»відправлено 64 т., 66,4 т., 68,4т. та 66,3т. відповідно брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №17 на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі № 61 від 5.11.2010 року з власником цього вантажу; відповідно до квитанції про приймання вантажу №36585835 від 20.11.2010р. зі станції Персенківка Львівської залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «Міг»відправлено 67,4 тонн брухту чорних металів не поіменованого в алфавіті вид №17 на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», який раніше був отриманий на збереження для подальшої відправки за актом прийому-передачі №65 від 20.11.2010 року з власником цього вантажу.

При цьому, за умовами договору доручення №17-1/у-12/2009 від 17.12.2009 року, передача зазначеного брухту від ТзОВ “Мастер Груп” до товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ»не поєднувалось з переходом права власності на цей брухт.

Останнє також підтверджується листом №16/8 від 16 серпня 2011 року керівника цього підприємства ТзОВ “Мастер Груп”, яким зазначено, що власником брухту за вказаними квитанціями №36616628, №36616639, №36585825, №36585829, №36585832, №36585833, №36585835 був ТзОВ “Мастер Груп”. На підтвердження цього останнім було надано акти приймально - здаточні форми №69 про прийняття вантажу металургійним комбінатом зазначених у квитанціях вагонів.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно із п.1.43 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" терміни, крім тих, що прямо зазначені у Законі, використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Зокрема, термін "дохід" закріплений Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №15 (далі П(З)БУ), затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 №290, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153. Згідно із п.5 П(З)БУ15 дохід визнається у разі збільшення активу або зменшення зобов'язання, яким обумовлено зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт"законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про залізничний транспорт"перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Частина 2 цієї ж статті зазначає, що умови та порядок організації перевезень, обслуговування відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" та статтею 5 Статуту залізниць України передбачено, що нормативні акти, що визначають порядок і умови перевезень, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Будь-який господарський договір (ст. 181 ГК України), договір перевезення вантажу залізничним транспортом (ст. 6 Статуту залізниць України) укладається у письмовій формі.

Процес укладення цього договору супроводжує встановлений законодавством порядок документального оформлення перевезення вантажу. Цей порядок має певні юридичні наслідки застосовується щодо всіх стадій процесу перевезення вантажу і передбачає оформлення транспортного документу - накладної (визнання якої наведено у ст. 6 Статуту залізниць України).

При цьому суд зазначає, що поза увагою відповідача при винесені спірних податкових-рішень залишились положення ст. 6 Статуту Залізниць України, затвердженому постановою КМУ №457 від 06.04.1998р., приписи Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом N 644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України тощо.

Згідно з цими нормативно-правовими актами, залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, відповідно оформлений і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є формою обов'язкової двосторонньої письмової угоди про перевезення вантажу, яка укладається відправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача. Накладна одночасно є договором для застави вантажу та забезпечення гарантії, унесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Тобто, суб'єктами відносин з перевезення є не постачальник і покупець, як помилково стверджується в акті перевірки, а вантажовідправник і вантажоодержувач. З долучених у судовому засіданні відповідачем матеріалів справи, зокрема актів приймання металів чорних (вторинних) №00414 від 01.04.2010р., №00415 від 01.04.2010р., №00532 від 06.04.2010р., №00791 від 17.04.2010р., №00792 від 18.04.2010р., №0863 від 20.04.2010р., №00864 від 20.04.2010р., приймально-здаточних актів №8041 від 21.10.2010р., №8042 від 21.10.2010р., №5057 від 23.11.2010р., №5058 від 23.11.2010р., №9310 від 30.11.2010р., №9309 від 30.11.2010р. та інших актів приймання брухту, вбачається, що в якості постачальника брухту зазначений не позивач, а інші субєкти господарювання, із якими у згаданих довірителів, що передали ТзОВ «МІГ»свій брухт, оформлені договірні стосунки.

За нормою ст.1 Закону 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Оскільки, товариство з обмеженою відповідальністю «МІГ»було лише учасником перевезення брухту, що було передбачено умовами договорів доручення з довірителями заздалегідь, а тому такі операції, що зазначені в акті перевірки №476/23-2/32569455, не передбачали передачу прав власності з боку позивача, і тому не були операціями продажу товарів у змісті п.1.31 названого Закону, та неповинні були включатись до складу валових доходів періоду, коли такі перевезення здійснювались.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. З огляду на це покликання відповідача на протоколи радіаційного контролю, в яких власником вантажів працівниками санепідемстанції було зазначено ТзОВ «МІГ»не є належними та допустимими доказами у змісті ст.70 КАСУ, оскільки такі документи не є підставою виникнення прав власності та вимагають додаткової перевірки.

Відповідачем не було здобуто і не представлено жодних доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю «МІГ»було у вказаних в акті перевірки №476/23-2/32569455 випадків власником вантажів брухту чорних металів, так само як і не було встановлено фактів отримання позивачем будь-яких компенсацій чи інших економічних вигод від вантажоотримувачів (кінцевих споживачів цього товару). Натомість, позивачем були представлені відповідні акти виконаних робіт з наданих ним послуг організації завантаження та відправлення брухту із довірителями за договорами доручення №23/-1/у-11/2009 від 19.11.2009 року з ТзОВ ПКФ “МЕТ ВТОР ГРУП”, №07/06 від 07.06.2010 року з ТзОВ «Лідер-МТ»та № 17-1/у-12/2009 від 17.12.2009 року з ТзОВ “Мастер Груп”, доходи від яких у встановленому порядку були включені до складу валових доходів і оподатковані, що не заперечується відповідачем.

А відтак, донарахування податку з доданої вартості та податку з прибутку за цими операціями, що здійсненні відповідачем за спірними податковими повідомленнями рішеннями № 0002782320/20308, 0002792320/20309 від 29.08.2011р. в цій частині не відповідають наведеним приписам податкового законодавства і підлягають скасуванню.

Крім того, судом встановлено що між позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ», в особі директора ОСОБА_7, що діяв на підставі статуту товариства, із субєктом підприємницької діяльності підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичних послуг №А14-09 від 02.10.2009р.. Також позивачем було укладено із субєктом підприємницької діяльності підприємцем ОСОБА_4 договір про надання рекламно-інформаційних послуг №03/02-01 від 02.03.2010р.

У звязку із цим товариством з обмеженою відповідальністю «Міг»віднесено до складу валових витрат І кварталу 2010 року витрати на суму 240000,00 грн., що на думку відповідача не підтверджені відповідними первинними документами, а саме по контрагентах ПП ОСОБА_4 (ідент.№ НОМЕР_1) на суму 40000,00 грн., та ПП ОСОБА_1 (ідент.№ НОМЕР_2) на суму 200000,00 грн.

При цьому, відповідач зазначає, що до перевірки представлено акти здачі - приймання виконаних робіт від 12.01.2010 року б/н, від 26.02.2010 року б/н, від 31.03.2010 року б/н, згідно з яким виконавець - приватний підприємець ОСОБА_1, у періоді березень 2010 року надав консультації з правових питань, що виникають у замовника під час здійснення підприємницької діяльності за напрямками - підготовка пакету документів для отримання ліцензії на заготівлю та переробку чорного металу на площадці м.Львів. вул.Д.Апостола 14А: надання правової допомоги та представництво інтересів замовника у судах, а також акт від 31.03.2011 року б/н, згідно з яким виконавець - приватний підприємець ОСОБА_4 надав послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів замовника, з метою збільшення обсягів закупівлі металобрухту, серед потенційних клієнтів у банківських, торгівельних та інших установах Львівської області, у кількості 40000 шт. Договірна вартість виконаних робіт склала 40000,00 грн.

Під час розгляду справи з фактичність та реальність надання вказаних послуг за цими договорами та актами виконаних робіт знайшло своє підтвердження, зокрема, на підставі показів ОСОБА_7 директора ТзОВ «МІГ», допитаного якості свідка, а також позивачем були представлені судові процесуальні документи за участю адвоката ОСОБА_1, з яких вбачається, що ним особисто здійснювався захист інтересів ТзОВ «МІГ»під час провадження кримінальної справи, порушеної СВ Залазничного РВ ГМУ УМВСУ у Львівській області, що розглядалась Залізничним районним судом м.Львова та переглядалась в апеляційному порядку Апеляційним судом Львівської області, складались та направлялись скарги до органів прокуратури, а також надавались інші зазначені в актах виконаних робіт юридичні послуги.

Поняття валових витрат виробництва та обігу та порядок їх включення сум до складу валових витрат визначаються положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Пунктом 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно зі ст.9 цього ж Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, в акті перевірки №2/23-209/23961110 від 04.01.2011 року зазначено перелік актів здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до яких такі господарські операції між позивачем та його контрагентами були проведені, а також актом перевірки підтверджуються факт проведення оплати в якості компенсацій за отримані результати наданих послуг. Також, докази понесення витрат з оплати названих послуг представлені позивачем та долучені до матеріалів даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду, що перевірявся між позивачем та переліченими в акті перевірки контрагентами - підприємцями було встановлені господарські договірні відносини, зокрема як шляхом підписання відповідних згаданих вище двосторонніх договорів, так і шляхом прийняття до виконання виставлених рахунків на оплату, актів виконаних робіт тощо. В кожному із зазначених договорів ТзОВ "МІГ" виступало замовником означених послуг, а зазначені контрагенти відповідно виконавцем цих послуг, які були передбачені предметом договорів. Умовами зазначених договорів передбачені також вартість послуг та порядок їх оплати. Зокрема передбачено, що послуги вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт. Фактичне та реальне виконання зазначених робіт, послуг з надання юридичних послуг та здійснення рекламних заходів з розповсюдження підтверджується крім наявних у матеріалах справи згаданими договірними документами, показаннями посадовою особою позивача директора ОСОБА_7

Крім цього здійснення фінансово-господарських операцій (виконання вищезазначених договорів) між позивачем та згаданими контрагентами підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями з відміткоювідповідної банківської установи про оплату коштів на користь цих контрагентів, факт проведення яких не заперечується відповідачем та відображено в акті перевірки №2/23-209/23961110 від 04.01.2011 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зі змісту зазначених вище договорів, актів здачі-прийняття робіт, які скріплені підписами уповноважених осіб сторін договорів та відтисками печаток підприємств та платіжних документів, складених встановленому порядку вбачається факт поставки (надання) вище зазначених товарів (робіт, послуг) позивачу та правомірність відображення ним у податковому обліку витрат на їх придбання.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, оскільки документи, що підтверджують вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами були оформленні у відповідності до вимог законодавства, контрагенти позивача знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент здійснення господарських операцій, а отже відповідач безпідставно зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток в наслідок віднесення витрат за розрахунками із підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і незаконно в цій частині виніс податкові повідомлення-рішення №0002782320/20308 від 29.08.2011 року та №0002792320/20309 від 29.08.2011 року.

Тому на підставі наведеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова №0002782320/20308 від 29.08.2011 року та №0002792320/20309 від 29.08.2011 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" 28,23 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24.01.2012 року.

Головуючий С. М. Кузьмич