Постанова № 21417802, 26.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2012 року Справа № 2а/1270/298/2012 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши у скороченому провадженні матеріали за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» про стягнення податкового боргу по платі за користування надрами в розмірі 337229,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2012 року Алчевська обєднана державна податкова інспекція Луганської області (надалі Алчевська ОДПІ Луганській області, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» (далі ДП «Луганськвугілля» в особі ВВП «Шахта «Ніканор-Нова», відповідач) про стягнення податкового боргу по платі за користування надрами в розмірі 337229,91 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

ВВП «Шахта «Ніканор-Нова» є підрозділом ДП «Луганськвугілля». Відповідно до Положення про підрозділ ВВП «Шахта «Ніканор-Нова» не є юридичною особою і входить до складу ДП «Луганськвугілля».

ДП «Луганськвугілля» в особі ВВП «Шахта «Ніканор-Нова» має податковий борг з плати за користування надрами в сумі 337229,91 грн., який виник в період з 05.07.11 по 10.11.11 шляхом часткової сплати узгоджених податкових зобовязань. Податковий бог складається з наступного:

·Самостійно визначені у податкових розрахунках плати за користування надрами:

- №11714 від 05.07.11 в сумі 174031,78 грн.;

- №16810 від 31.10.11 в сумі 163118,63 грн.;

Всього 337150,41 грн.

·Пеня за несвоєчасну сплату по справі за користування надрами в розмірі 79,50 грн.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути кошти на суму 337229,91 грн. податкового боргу з плати за користування надрами з ДП «Луганськвугілля» в особі ВВП «Шахта «Ніканор-Нова» зі всіх рахунків у банках, які належать відповідачу.

Ухвалою від 10 січня 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

14 січня 2012 року відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження про що свідчить поштове повідомлення з особистим підписом відповідача, щодо отримання зазначеної ухвали (а.с. 29).

У строк, встановлений ч. 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову, тому справа розглядається на основі наявних доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ДП «Луганськвугілля» в особі ВВП «Шахта «Ніканор-Нова» зареєстровано як субєкт господарської діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 року за номером 1382 120 0000 000520, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №321436 (а.с. 17).

Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 09.04.1999 р. № 588-ХІУ відповідач, як платник податків і зборів (обов'язкових платежів), зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

У відповідності з Законом України “Про систему оподаткування” до складу податків у числі інших також входить і податок на додану вартість та податок на прибуток, контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів ( обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України встановлено, що Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Також, відповідно до пункту 263.11.1 статті 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідач узгодив податкові зобовязання з податку на додану вартість які виникли за період з 05.07.11 по 10.11.11 в сумі 337229,91 грн., подавши розрахунки плати за користування надрами, а саме:

·№11714 від 05.07.11 в сумі 174031,78 грн. (а.с. 20);

·№16810 від 31.10.11 в сумі 163118,63 грн. (а.с 21);

·Пеня за несвоєчасну сплату по справі за користування надрами в розмірі 79,50 грн. (а.с. 22).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

01 лютого 2006 року податковою службою була винесена перша податкова вимога №1/8, яку направлено поштою на адресо відповідача (а.с. 23).

Друга податкова вимога № 2/34 від 23.03.2006 року також була направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача (а.с. 24).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Оскільки податкова вимога від 23.03.2006 року № 2/34 є чинною (доказів про відкликання чи оскарження відповідачем податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, тому позов є таким, що підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» про стягнення податкового боргу по платі за користування надрами в розмірі 337229,91 грн. - задовольнити.

<Текст >

Стягнути кошти в сумі 337229,91 (триста тридцять сім тисяч двісті двадцять девять гривень 91 коп.) податкового боргу по платі за користування надрами з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» (ідентифікаційний код: 32473323, місце знаходження: 91022, м. Луганськ, вул.. Лермонтова, 1в) зі всіх рахунків у банках, які належать відповідачу.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 1832, ст. ст. 185-187 КАС України.

<Текст >

СуддяК.В. Агевич