Постанова № 21416705, 24.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23314/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарісудового засідання Сальковій В.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Тереховій І.М.

розглянувши позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000221720 від 12.07.2011 року,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000221720 від 12.07.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу, щодо безпідставно встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 23363,37 грн., в тому числі за 2009р. на суму 23363,37грн., в тому числі за лютий 2009р. на суму ПДВ 6158,40грн., за березень 2009р. на суму ПДВ 2962,00грн., за квітень 2009р. на суму - 3465,60грн., за травень 2009р. на суму 6243,20грн., за червень 20009р. на суму -4534,17грн., оскільки до податкових декларацій по податку на додану вартість до складу податкового кредиту необґрунтовано включено суми придбаних ТМЦ, в тому числі паливно-мастильних матеріалів, запчастин, автошин, з посиланням на те, що в ході перевірки не було підтверджено належними документами використання даних ТМЦ у оподаткованих операціях в межах господарської діяльності. А саме, підприємцем не надані документи, які б підтвердили факт списання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі витрат пального на кожний орендований автомобіль, оригінали або копії свідоцтв про реєстрацію орендованих транспортних засобів. Позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №0000221720 від 12.07.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у письмових запереченнях від 11 січня 2012 року. Посилаються на те, що в ході перевірки позивачем не підтверджено наявність придбання товарів (послуг) від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що правочини між позивачем та ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой» здійсненні без мети настання реальних наслідків. У позивача відсутній об*єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами - постачальниками. Відповідач дійшов висновку, що позивачем здійснювалась діяльність спрямована на здійснення операцій, пов*язаних з отриманням податкової вигоди. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі діючого законодавства та в межах компетенції, визначеної законами України, у зв*язку з чим просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Заслухавши представника позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець 08 серпня 2009 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради. Позивач є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво №100137484 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05 вересня 2008 року видане Державною податковою адміністрацією України.

Державною податковою інспекцією у місті Дружківка було проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 за період з 11 серпня 2008 року по 09 червня 2011 року, за результатами якої було складено акт №218/1720/НОМЕР_5 від 23 червня 2011 року та встановлені порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у періоді, що перевіряється, на загальну суму 23363,37грн., втому числі в розрізі звітних періодів за лютий 2009 року на суму ПДВ 6158,40грн., за березень 2009 року на суму ПДВ 2962,00грн., за квітень 2009р. на суму - 3465,60грн., за травень 2009 року на суму 6243,20грн., за червень 2009 року на суму 4534,17грн.

12 липня 2011 року ДПІ у м. Дружківка було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000221720 згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 23 червня 2011 року №218/1720/НОМЕР_5 за порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, яким збільшено суму грошового зобов*язання фізичній особі - підприємця ОСОБА_3, за платежем податок на додану вартість у розмірі 29204 грн. 21 коп., в тому числі за основним платежем - 23363,37грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5840,84грн.

Не погоджуючись із прийнятим ДПІ у м. Дружківка податковим повідомленням-рішенням, позивач 14 грудня 2011року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

За змістом акту перевірки, порушення позивачем приписів Податкового кодексу України виразилося у тому, що позивач необґрунтовано сформував податковий кредит з ПДВ на суму 23363,37грн., до якого були включені вартість ТМЦ по податковим накладним від ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой».

Суд не приймає таку позицію податкового органу з огляду на таке.

28 січня 2009 року між позивачем («Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС-Лугспецстрой» («Продавець») було укладено договір №28/01-09 за умовами якого Продавець зобов*язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити матеріальні цінності та сплатити матеріальні цінності («Товар»).

Фактичне виконання умов даного договору підтверджено наступними матеріалами справи:

-договором від 28 січня 2009 року №28/01-09;

-специфікацією від 31.03.2009р. (додаток №2 до договору №28/01-09 від 28.01.2009р.);

-видатковими накладними №250201 від 25 лютого 2009р., №230305 від 23 березня 2009р., №290405 від 29 квітня 2009р., №200516 від 20 травня 2009р., №270513 від 27 травня 2009р., №230611 від 23 червня 2009р.;

-розрахунками-фактурами №250201 від 25 лютого 2009р., №230305 від 23 березня 2009р., №290405 від 29 квітня 2009р., №200516 від 20 травня 2009р., №270513 від 27 травня 2009р., №230611 від 23 червня 2009р.;

-податковими накладними №250201 від 25 лютого 2009р., №230305 від 23 березня 2009р., №290405 від 29 квітня 2009р., №200516 від 20 травня 2009р., №270513 від 27 травня 2009р., №230611 від 23 червня 2009р.

29 січня 2009 року між позивачем («Покупець») та ТОВ «Енерготрейд-Луганськ» («Продавець») було укладено договір №29/01-09, за умовами якого Продавець зобов*язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити матеріальні цінності та сплатити матеріальні цінності («Товар»).

Фактичне виконання умов даного договору підтверджено наступними матеріалами справи:

- договором від 29 січня 2009 року №29/01-09;

- специфікацією від 27.02.2009р. (додаток №1 до договору №29/01-09 від 29 січня 2009 року) та специфікацією від 30.03.2009р. (додаток №2 до договору №29/01-09 від 29.01.2009р.);

- видатковими накладними №010201 від 01 лютого 2009 року, №190203 від 19 лютого 2009р., №270204 від 27 лютого 2009р., №170302 від 17 березня 2009р., №300411 від 30 квітня 2009р., №140401 від 14 квітня 2009р., №190501 від 19 травня 2009р., №280509 від 28 травня 2009р., №090630 від 09 червня 2009р., №170628 від 17 червня 2009р.,

- розрахунками-фактурами №010201 від 01 лютого 2009р., №190203 від 19 лютого 2009р., №270204 від 27 лютого 2009р., №170302 від 17 березня 2009р., №300411 від 30 квітня 2009р., №140401 від 14 квітня 2009р., №190501 від 19 травня 2009р., №280509 від 28 травня 2009р., №090630 від 09 червня 2009р., №170628 від 17 червня 2009р.,

- податковими накладними №010201 від 01 лютого 2009р., №190203 від 19 лютого 2009р., №270204 від 27 лютого 2009р., №170302 від 17 березня 2009р., №300411 від 30 квітня 2009р., №140401 від 14 квітня 2009р., №190501 від 19 травня 2009р., №280509 від 28 травня 2009р., №090630 від 09 червня 2009р., №170628 від 17 червня 2009р.

Суму податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаної продукції та зазначену у податкових накладних, виписаних ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой» за наслідками господарських операцій поставки, позивач відніс до складу податкового кредиту, про що вказав у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідачем було зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой».

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В якості доказів нікчемності угоди між позивачем та ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой» відповідач посилається на відсутність у позивача документів, які б підтвердили факт списання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі витрат пального на кожний орендований автомобіль, оригінали або копії свідоцтв про реєстрацію орендованих транспортних засобів. Відповідач дійшов висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не було підтверджено належними документами використання даних ТМЦ у оподаткованих операціях в межах господарської діяльності.

Як було встановлено у судовому засіданні 14 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір найму (оренди) грузового автомобіля марки КРАЗ-65055, виписку 2004 року, реєстраційним номер НОМЕР_3, зареєстрованого ВРСР м. краматорська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 25 грудня 2007р. строком на 5 років та діє до 14.10.2013р. Орендна плата за умовами даного договору сплачується щомісячно у повному обсязі готівкою у розмірі 100грн.

Між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір найму (оренди) грузового автомобіля від 14 жовтня 2008року марки КРАЗ-6510, виписку 2004 року, реєстраційний номер НОМЕР_4, зареєстрований РЄВ 12 МРВ в м. Костянтинівка УДАІ ГУМВС України в Донецькій обл.. 01.09.2007р. строком на 5 років та діє до 14.10.2013р. Орендна плата за умовами даного договору сплачується щомісячно у повному обсязі готівкою у розмірі 100грн.

Позивач має право у період з 24.12.2008р по 23.12.2013р. здійснювати такий вид господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, про що свідчить ліцензія серії АВ №452124 видана Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв*язку України.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті було видано позивачу :

-ліцензійну картку до ліцензії серії АВ №452124 на транспортний засіб КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_4, дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, строк дії з 24.12.2008р. до 23.12.2013р.;

-ліцензійну картку до ліцензії серії АВ №452124 на транспортний засіб КРАЗ 65055, дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, строк дії з 24.12.2008р. до 23.12.2013р.

Між позивачем («Замовником») та ТОВ «Укр-Інвест-Енерго» («Виконавець») було укладено договір №14/10-01 від 14.10.2008р. на надання стоянки для автомашин марки КРАЗ 6510 реєстраційним номер НОМЕР_4 та КРАЗ 65055 реєстраційний номер НОМЕР_3 та здійснення охорони зазначених автомобілів у період з 14.10.2008р. по 31.12.20009р. на стоянці за адресою : м. Дружківка, вул. Привокзальна, 8.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджено наступними матеріалами справи:

-розрахунки-фактури №СФ-0000018 від 31.01.2009р., №СФ-0000064 від 31.03.2009р., №СФ-0000121 від 29.05.2009р., №СФ-0000087 від 30.04.2009р., №СФ-0000043 від 23.02.2009р., №СФ-0000159 від 30.06.2009р.,

-актами передання-приймання №ОУ-0000003, №ОУ-0000009, №ОУ-0000015, №ОУ-0000012, №ОУ-000006, №ОУ-0000018.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження факту списання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі витрат пального на кожний орендований автомобіль суду надано:

-договір №2-62/08 про надання боксу для виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів від 23.12.2008р.;

-договір на транспорті послуги №15/12-01 від 15 грудня 2008р.;

-договір на транспорті послуги №13/03-01 від 13.03.2009р.;

-акти списання №1 від 28.02.2009р., №2 від 31.03.2009р., №3 від 30.04.2009р., №4 від 29.05.2009р., №5 від 30.06.2009р., №1 від 13.03.2009р., №2 від 21.04.2009р., №3 від 22.04.2009р., №4 від 30.04.20009р., №5 від 21.05.2009р., 36 від 29.05.2009р., №7 від 23.06.2009р., №8 від 26.062009р.;

-заправочні відомості горючих та самозочних по автогаражу по автомобілю КРАЗ 65055 реєстраційний номер НОМЕР_3 за лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р;

-заправочні відомості горючих та самозочних по автогаражу по автомобілю КРАЗ 6510 реєстраційний номер НОМЕР_4 за лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р;

-журнал реєстрації довіреностей.

Отже, відповідачем у акті перевірки не зазначив та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем з ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой». Також, вказані правочини не визнані недійсними у судовому порядку.

В якості доказів нікчемності угоди між позивачем та ТОВ «Енерготрейд-Луганськ» відповідач посилається на лист ДПІ у м. Дружківка №41019/23-722 від 17.08.2011р. та акт №1485/23-708/33352229 від 17.08.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Енерготрейд-Луганськ (код за ЄДРПОУ 33352229) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_3 (код 31737102470) за лютий-червень 2009р., відповідно до яких повідомлено, що здійснити зустрічну звірку на даний момент не надається можливим у зв'язку з тим. Що підприємство не знаходиться за податковою адресою. Згідно довідки №1608/7/26 від 19.02.2011р. відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, державному реєстратору направлено повідомлення за №9324/29-005 від 03.03.2011р. про відсутність платника податків за місцезнаходженням за формою 18-ОПП, на теперішній час ТОВ «Енерготрейд-Луганськ» має 8-й стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідач в якості доказів нікчемності угоди між позивачем та ТОВ «ВС-Лугспецстой» посилається на лист Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську №31979/23 від 29.07.2011р. та акт №1390/23-708/347200923 від 29.07.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВС-Лугспецстрой (код ЄДРПОУ 34720923) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_3 (р.н. НОМЕР_5), відповідно до яких повідомлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що постановою Господарського суду Луганської області від 28.02.2011р. №22/107б підприємство ТОВ «ВС_Лугспецстрой», м.Луганськ, вул. Куйбишева, буд.90, припинено. На теперішній час відповідно до бази АІС «РПП» стан підприємства - 11 припинено, але не знято з обліку.

На думку суду, вказані у зазначених вище актах обставини не можуть вважатися доказами нікчемності договорів, укладених між ними та позивачем, оскільки не має доказів того, що на час заключення договорів та їх виконання підприємства не знаходились за юридичною адресою чи їх діяльність була припинена.

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Крім того суд не приймає доводи відповідача про нікчемність вищезазначених угод у звязку з відсутністю товарно-транспортних накладних. Представником позивача з цього приводу було зазначено, що придбані запчастини та паливно-мастильні матеріали, перевозились позивачем, на автотранспорті, якій належав фізичним особам, тому товарно- транспортні накладні не виписувались. Так дизельне паливо перевозилось в у бочках по 800 литрів, тому спеціалізований автомобіль був не потрібен, та спеціальний дозвіл на перевезення не отримувався.

Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків у звязку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на те, що у позивача є всі необхідні первинні документи, які підтверджують виконання вищезазначених угод з ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой», суд вважає , що зазначені в акті перевірки відповідача відомості не можуть бути підставою для визнання угод нікчемними.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой».

Натомість, позивачем надано достатній обєм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про звязок витрат по придбанню товарів за вказаними договорами із господарською діяльністю ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой», фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.

Як зазначалося судом вище, за наслідками господарських операцій поставки по вказаним договорів ТОВ «Енерготрейд-Луганськ», ТОВ «ВС-Лугспецстрой» були оформлені та видані позивачу податкові накладні. Контрагенти позивача на час укладення угод та видачі податкових накладних були платниками податку на додану вартість, що не спростовується кожною стороною та підтверджується матеріалами справи. Таким чином, вказані підприємства мали право видавати податкові накладні позивачу.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними позивач відніс до складу податкового кредиту з цього податку, що підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість за податковий період.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Правовідносини, що склалися між позивачем та контрагентами, регулюються Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законами України, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно пп.7.2.8. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

П.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно до пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп.7.2.6. п.7.6 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено судом вище, оплата за товари, поставлені позивачу є витратами, понесеними у звязку із здійсненням господарської діяльності, а також діяльність щодо відносин позивача із цими контрагентами, у звязку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у звязку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0000221720 від 12 липня 2011 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов*язання з податку на додану вартість у сумі 23363,35 грн., у тому числі за основним платежем 23363,37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5840,84 грн.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Дружківка не довела у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 28 грн. 23 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000221720 від 12.07.2011 року - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000221720 від 12 липня 2011 року про визначення податкового зобовязання у сумі 23363,35 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 грн. 23 коп.

Вступна та регулятивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 24 січня 2012 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 27 січня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.