Постанова № 21416635, 20.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23497/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз АКС»

доДержавної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 19 грудня 2011 року)

ОСОБА_3 (дов. б/н від 11 січня 2012 року)

від відповідача:ОСОБА_4 (дов. № 79 від 5 жовтня 2011 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз АКС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0008191540 від 29 листопада 2011 року про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток на 24334,00 грн. за податковою декларацією за 2-й квартал 2011 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач визначив неправомірність висновків податкової інспекції про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України внаслідок включення до витрат 2-го кварталу 2011 року відємного значення податку 1 кварталу 2011 року, сформованого із врахуванням відємного значення податку, що виникло до 01 січня 2011 року, проведення камеральної перевірки із порушенням встановлених законодавством строків її проведення.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Відповідач, Державна податкова інспекції в Київському районі м. Донецька проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив у наданих до суду запереченнях. В обґрунтування відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог відповідач визначив не встановлення Податковим кодексом України можливості врахування у складі валових витрат другого кварталу 2011 року іншого від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виникло за наслідками діяльності підприємства у першому кварталі 2011 року. Посилаючись на правомірність висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення відповідач наполягав на його правомірності та відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши надані у справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз АКС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32804896, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 315155 (т.1 арк. справи 46), копія якого наявна в матеріалах справи. Позивач як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Київському районі м. Донецька.

2 серпня 2011 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток за звітний податковий період 2-ий квартал 2011 року (т.1 арк. справи 61-63). Рядком 7 наданої декларації позивач визначив обєкт оподаткування податком на прибуток в сумі в сумі 5038,00 грн. Згідно наведених в зазначеній декларації показників загальна сума доходів, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування звітного періоду складає 1607424,00 грн., витрат 1602 386,00 грн. Згідно рядку 06.6. зазначеної декларації до складу валових витрат позивач включив 105800,00 грн., що є відємним значенням обєкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду 1-го кварталу 2011 року.

9 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, про що складений акт № 6571/15-1 (т. 1 арк. справи 7-11). Згідно висновків акту перевірки, в ході її проведення встановлено заниження підприємством позивача грошового зобовязання з податку на прибуток на 24 434,00 грн. В акті зазначено, що в ході проведеної відповідачем перевірки посадовими особами податкової інспекції було встановлено, що підприємством позивача порушено вимоги підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 36.1. статті 36, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень», пункту 150.1. статті 150 Податкового кодексу України, внаслідок чого до рядку 06.6. декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року позивач включив 105800,00 грн., що є від'ємним значенням обєкту оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2011 року, що визначалося із врахуванням відємного значення податку сформованого до 01 січня 2011 року. Без врахування значення показника рядку 06.6. декларації за 2-й квартал 2011 року позивач має позитивне значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року, що дорівнює 110 838,00 грн. (105800,00 грн. + 5038,00 грн.)

29 листопада 2011 року на підставі викладеного в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008191540 (арк. справи 6), яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 24334,00 грн.

Причиною виникнення спору між сторонами стало неоднакове розуміння положень Податкового кодексу України в частині формування валових витрат 2-го кварталу 2011 року та можливості включення до декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року відємного значення обєкту оподаткування першого кварталу 2011 року, що визначалося із врахуванням показників відємного значення податку сформованого до 1-го кварталу 2011 року.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення обєкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4. статті 22 цього Закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4. Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275-VI від 20 травня 2010 року, що в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набрав чинності з 01 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно наявної в матеріалах справи декларації з податку на прибуток за 2009 рік (арк. справи 96-98), відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано на 01 січня 2010 року дорівнює 223 377,00 грн. На виконання пункту 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач до складу рядку 04.9. декларації з податку на прибуток за 3-й квартал 2010 року включив відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 44 675,00 грн. (223 377,00 грн. х 20%). Згідно декларації за 2010 рік (арк. справи 57-60) станом на 01 січня 2011 року податкове зобовязання звітного податкового періоду складає 2633,00 грн., у тому числі податок до сплати 319,00 грн. Тобто, частину відємного значення податку, сформованого до 01 січня 2010 року, в розмірі 44 675,00 грн. погашено у 2010 році.

На виконання статті 6 та частини 2 пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року згідно рядку 04.9. декларації за 1-й квартал 2011 року позивач включив відємне значення обєкту оподаткування, сформованого до 01 січня 2010 року в розмірі 223377,00 грн., без врахування того, що 20% зазначеного відємного значення (44675,00 грн.) вже було включено до складу декларації з податку на прибуток за 3-й квартал 2010 року та враховано в рахунок зменшення обєкту оподаткування, сформованого у 3-мі та 4-му кварталі 2010 року. Помилку у вигляді подвійного включення до складу валових витрат 3-го кварталу 2010 року та 1-го кварталу 2011 року відємного значення податку, сформованого до 01 січня 2010 року, в сумі 44675,00 грн. виправлено позивачем шляхом надання уточнюючої декларації за 1-й квартал 2011 року (т. 1 арк. справи 53-54). Згідно декларації за 1-й квартал 2011 року відємне значення податку 1-го кварталу 2011 року складає 107 502,00 грн. При цьому згідно додатку до уточнюючої декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року, наданої після проведеної відповідачем перевірки ( т. 1 арк. справи 54), до складу валових витрат 1-го кварталу 2011 року позивач включив відємне значення податку, сформоване до 1 січня 2010 року, в сумі 178702,00 грн., що відповідає приписам пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При вирішенні зазначеного спору судом приймаються дані наданої позивачем уточненої декларації за 1-й квартал 2011 року, оскільки зазначена декларація не впливає на суть спору, що виник між сторонами, прийнята податковою інспекцією та містить в собі лише перерозподіл загального розміру витрат 1-го кварталу 2011 року, шляхом зменшення відємного значення податку сформованого до 1 січня 2011 року (від 223 377,00 грн. до 178 702,00 грн.) та збільшення витрат повязаних з убутком балансової вартості запасів (від 1000 612,00 грн. до 1046 987,49 грн.). В ході судового розгляду підтверджено правильність визначеної позивачем частини відємного значення податку, сформованого до 1 січня 2010 року в сумі 178 702,00 грн. Розмір витрат в сумі 1046 987,49 грн., повязаних з убутком балансової вартості запасів підтверджено даними наданого позивачем журналом-ордеру та відомістю по рахунку 28.1. «товари на складі» (т. 2 арк. справи 1-27).

Отже, наведеним вище підтверджено, що позивачем цілком правомірно та у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, визначено значення показника 04.9. декларації за 1-й квартал 2011 року в сумі 178702,00 грн. та відповідно правомірність визначеного позивачем обєкту оподаткування податком на прибуток зазначеного податкового періоду,

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, обєктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як було встановлено в судовому засіданні, відємне значення обєкту оподаткування 1-го кварталу 2011 року включено позивачем до рядку 06.6. декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року.

Посилання відповідача на те, що пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України не передбачено можливості включення до рядку 06.6. декларації за 2-й квартал 2011 року іншого відємного значення обєкту оподаткування, ніж ті, що сформовані за рахунок доходів та витрат 1 кварталу 2011 року не приймаються судом до уваги, з огляду на їх необґрунтованість.

Суд зазначає, що приписи пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містять заборони включення до розрахунку обєкта оподаткування у 2-му кварталі 2011 року відємного значення обєкту оподаткування, одержаного у 2009-2010 роках, оскільки за приписами статті 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами 1-го календарного кварталу. Відємне значення обєкту оподаткування, отримане за 1 квартал 2011 року, в силу його визначення під час дії пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включає як валові витрати 1 кварталу 2011 року, так і відємне значення попередніх податкових періодів. Відокремлення платником податків відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток, сформованого за результатами господарської діяльності 1 кварталу 2011 року та господарської діяльності здійсненої до 1 січня 2011 року чинним законодавством не передбачено.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про неправомірність висновків податкової інспекції, внаслідок розширеного тлумачення положень приписів пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що спричинили прийняття податкового повідомлення-рішення, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України.

З огляду на наведене вище позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 008191540 від 29 листопада 2011 року по збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток на 24334,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визнання неправомірними дій податкової інспекції, що виразилися у проведенні камеральної перевірки із порушенням в законодавчо визначених строків проведення, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених прав юридичних осіб, суд виходить з того, що дії з проведення перевірки не впливають на права та обовязки позивача. В ході судового розгляду справи позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження спричинення будь-яких негативних правових наслідків проведенням відповідачем перевірки, з огляду на що, заявлені позивачем вимоги в частині визнання неправомірними дій з проведення перевірки не підлягають задоволенню.

За приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 28 грн. 23 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз АКС» до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000819540 від 29 листопада 2011 року, задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 000819540 від 29 листопада 2011 року про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 24 334,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хауз АКС» (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 81а, код ЄДРПОУ 32804896) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.

В судовому засіданні 23 січня 2012 року у присутності представників позивача та відповідача проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 січня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.