Постанова № 21415327, 30.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

30.01.2012копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14147/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. <Текст > при секретаріБринзі О.В. за участю: представника позивача представника відповідача Петрашко О.О. Соломянної О.М. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства "Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)" про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: Синельниківська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Державного підприємства "Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне підприємство "Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)" має податковий борг із податку на додану вартість в сумі 77002 грн. 06 коп., який утворився внаслідок несплати сум податкового зобовязання, зазначених у поданих відповідачем деклараціях з податку на додану вартість. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дослідивши законодавство, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, чинне законодавство, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - Державного підприємства "Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)" зареєстроване рішенням Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та перебуває на обліку в Синельниківській об'єднаній державній податковій інспекції як платник окремих видів податків, в тому числі податку на додану вартість.

Відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість станом на 01.10.2011 року рахується податковий борг в розмірі 77002 гривень 06 копійки.

Зазначений борг виник за період з 01.08.2011 року по 01.10.2011 року, внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов язань з ПДВ згідно звітних податкових декларацій за липень та серпень 2011 р. у сумі 55499,00 грн., а також нарахованої пені у розмірі 21503, 06 грн.

Пункт 57.1. статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 203 Податкового кодексу України визначає, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив в повному обсязі та у строки встановлені законодавством суми узгоджених платежів.

Податковий борг по податку на додану вартість складає 77002,06 гривень.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковий борг Відповідача виник ще у 2001р., тому першу податкову

вимогу (від 26.12.2001р. №1/147) вручено Відповідачеві 10.01.2002р., другу (від 11.02.2002р. №2/196) - 21.02.2002р., та оскільки борг до цього часу не переривався, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

Відповідно до п. 59.5 Кодексу у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги. Підстави ж для відкликання податкових вимог встановлені ст. 60 Кодексу, у даному випадку - відсутні. Відповідно п. 60.6 ст. 60 Кодексу якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається. Отже, Податковий кодекс не передбачає направлення необмеженої кількості податкових вимог в залежності від будь-яких обставин. Направлення нової податкової вимоги можливе виключно у разі відкликання попередньої відповідно до Кодексу, наприклад, у зв'язку із погашенням боргу у повному обсязі. Натомість існування боргу, який виник раніше і має певну динаміку часткового збільшення/зменшення, унеможливлює прийняття інших вимог до повного зменшення абсолютного значення цього боргу на конкретну дату. Визначення поняття податкового боргу свідчить про його динамічну природу, оскільки борг включає як основне грошове і податкове зобов'язання так і штрафи та пеню, які нараховуються значно пізніше виникнення боргу у зв'язку із несвоєчасним погашенням основного зобов'язання, тобто вже набувшого статусу боргу, його частин або повністю, встановленням порушень податкового/ неподаткового законодавства, і після нарахування входять до суми цього ж податкового боргу.Кодекс не містить також положень які б визнавали недійсними вимоги прийняті у попередніх періодах щодо боргу, який існує на даний час.

Таким чином, податкові вимоги, що надіслані Відповідачу є чинними, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання

(вручення) цих вимог, а законодавчі підстави для відкликання податкових вимог або прийняття нових чи окремих податкових вимог - відсутні.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6.

Відповідно до пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175, п.14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до вимог статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п 57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Відповідно до п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство "Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)" та за рахунок готівки Державного підприємства "Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)" (ЄДРПОУ 08679770), кошти в рахунок погашення боргу з податку на додану вартість в сумі 77002 (сімдесят сім тисяч дві) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2011 року

Суддя (підпис)

< Список >

Постанова не набрала законної сили 10.12.11

СуддяР.А. Барановський

Р.А. Барановський