Постанова № 21414630, 23.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.01.2012

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/17766/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до приватного підприємства приватне науково-виробниче підприємство "Адоніс" про стягнення з рахунків у банках податкового боргу зі сплати штрафної санкції у сумі 170,00 грн., - ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства приватне науково-виробниче підприємства «Адоніс» про стягнення з рахунків коштів на погашення податкового боргу зі сплати штрафної санкції у сумі 170,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України № 2181-III) не було сплачено у встановлені законом строки суми штрафних санкцій за несвоєчасне повернення до податкового органу свідоцтва платника ПДВ. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Позивач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 23.11.2011 року. Від представника позивача до суду 16.11.2011р. надійшла заява про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, однак, на адресу суду 15.11.2011р. та 29.11.2011р. повернулися конверти з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату «за закінченням терміну зберігання».

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач приватне підприємство приватне науково-виробниче підприємство «Адоніс» (код ЄДРПОУ 32608588) зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 07.08.2003р., що підтверджується матеріалами справи. Відповідач перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська з 08.08.2003р. за № 3473, як платник окремих видів податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.04.2011р. за № 938.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. за № 509-XII (далі Закон України № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

21.10.2008р. уповноваженими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена документальна невиїзна перевірка з питань затримки у повернення свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ приватним підприємством «Агромир». За результатами даної перевірки складено відповідний акт.

Відповідно до абзацу «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідно до пп. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

29.08.2006р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області анульоване реєстраційне свідоцтво приватного підприємства приватне науково-виробниче підприємства «Адоніс», підприємство виключено з Реєстру платників ПДВ, про що складено акт № 513, який листом за № 18331/10/15-2 від 30/08/2006р. надіслано підприємству.

У встановлений законом строк приватне підприємство приватне науково-виробниче підприємства «Адоніс» не повернуло до податкового органу свідоцтво платника ПДВ.

На підставі акту від 21.10.2008р. та відповідно до вищезазначених норм позивачем за не повернення до податкового органу свідоцтво платника ПДВ було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0041321501/0 від 04.1.2008р. про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. (через неможливість вручення відповідачу розмішене на дошці оголошень податкового органу 18.11.2008р, про що складено відповідний акт).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобовязання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Згідно зі ст. Закону України № 2181-III, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з нарахування та сплати відповідачем податку на прибуток та податку на додану вартість, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181-III перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/1529 від 15.12.2008р. (через неможливість вручення відповідачу розмішене на дошці оголошень податкового органу 09.01.2009р, про що складено відповідний акт) та другу податкову вимогу № 2/065 від 10.02.2009р. (через неможливість вручення відповідачу розміщена 25.02.2009р. на дошці оголошень податкового органу, про що складено відповідний акт).

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був і становить 170,00 гривень. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 25.11.2011 року.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до приватного підприємства приватне науково-виробниче підприємства «Адоніс» про стягнення з рахунків коштів на погашення податкового боргу зі сплати штрафної санкції у сумі 170,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство приватне науково-виробниче підприємства «Адоніс» (код ЄДРПОУ 32608588) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу у сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В Ільков

< Текст >