Рішення № 21406205, 09.02.2012, Біляївський районний суд Одеської області

Біляївський районний суд Одеської області

Кіпенко м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

09.02.2012 Справа № 2-2002/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Біляївський районний суд

Одеської області

у складі головуючого судді Крачкової С.В.

при секретарі Дигуляр А.С.

за участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Біляївка позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра» Одеське регіональне управління до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором і за зустрічними позовами ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра»Одеське регіональне управління, третя особа ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору та зобовязання вчинити певні дії і ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра»Одеське регіональне управління, третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № ОД13/03/2008/840-К/219 від 26 березня 2008 року посилаючись на те, що вони не виконують умови договору, в звязку з чим заборгованість по ньому складає 216 579, 67 доларів США, що еквівалентно на день звернення до суду 1 720 400 грн. 61 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що 26 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра»(правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № ОД13/03/2008/840-К/219, за яким остання одержала кредит в сумі 150 784, 56 доларів США строком до 23.03.2028 року зі сплатою 12,89 % річних. ОСОБА_4 зобовязалась повернути кредит у встановлений термін та сплатити нараховані по ньому відсотки.

В забезпечення повернення вказаного кредиту з ОСОБА_5 був укладений договір поруки від 26.03.2008 року, а з ОСОБА_4 договір іпотеки ВКЕ №836774, згідно якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 0, 100 га, яка розташована в АДРЕСА_1, Одеської області.

Посилаючись на те, що боржник неналежним чином виконує своє зобовязання по поверненню кредиту та відсотків позивач просить стягнути з неї та поручителя солідарно вказану заборгованість.

В свою чергу ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд розірвати кредитний договір, який був укладений між нею та банком і зобовязати ПАТ КБ «Надра»зареєструвати право власності на предмет іпотеки за іпотечним договором в рахунок виконання зобовязань за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що в звязку з світовою фінансовою кризою 2008 р., значне коливання курсу долара по відношенню до гривні привело до зниження прибутку населення, в тому числі й її прибутку. При укладанні Договору вона виходила з того, що грошова одиниця України - гривня буде стабільною, і відповідно доходи та вартість валюти також, і ця стабільність дозволить їй здійснювати оплати за Договором протягом строку кредиту. Крім того вона весь час лікувалась, перенесла операцію, призначена опікуном неповнолітньої, що привело до зменшення її доходів та позбавило можливості виконувати боргові зобовязання.

ОСОБА_5 звернувся в суд з зустрічним позовом про визнання припиненим договору поруки №ОД19/01/2008/978-П/219 від 26.03.2008 року, який був укладений між ним та банком.

Свої вимоги мотивує тим, що просрочка по сплаті тіла кредиту та процентів по ньому у ОСОБА_4 виникла 10.11. 2008 року, але позивач за захистом свого права в строк, передбачений законом не звернувся, а тому вважає, що договір поруки необхідно визнати припиненим.

В судовому засіданні представник банку на позові наполягав посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, проти зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечує в повному обсязі. При цьому пояснив, що кінцевим терміном дії кредитного договору, а відповідно і договору поруки з ОСОБА_5, є 2028 рік., а звернення стягнення на предмет іпотеки це право, а не обовязок банку.

Представники відповідачів підтримали зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, а проти позовних вимог банку заперечують.

При цьому представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_1 вважає, що кредитний договір повинен бути розірваний на підставі ч.2, 3 ст. 652 ЦК України в звязку з істотною зміною обставин, до яких відносить те, що ОСОБА_4 має на своєму утриманні дитину, а також є опікуном іншої дитини, хворіла і була прооперована, а зараз не працює. На неодноразові її звернення до банку про звернення стягнення на іпотечне майно позитивної відповіді не отримала, а тому просить вирішити це питання в судовому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позивач повинен був звернутись до поручителя з позовом протягом року з дня порушення боржником кредитного зобовязання, а оскільки банк пропустив цей строк, о договір поруки з ОСОБА_5 вважає припиненим і він не повинен платити заборгованість за кредитним договором.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні було встановлено, що 26 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра»( правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № ОД13/03/2008/840-К/219 ( № ОД13/03/2008/840-К/223 в кредитному договорі та дата 27.03.2008 року вказані помилково) , за яким остання одержала кредит в сумі 150 784, 56 доларів США строком до 23.03.2028 року зі сплатою 12,89 % річних. ОСОБА_4 зобовязалась повернути кредит у встановлений термін та сплатити нараховані по ньому відсотки. (а.с.5-9)

В забезпечення повернення вказаного кредиту з ОСОБА_5 був укладений договір поруки №ДО13/01/2008/978-П/219 від 26.03.2008 року (а.с.10-11), за яким він (поручитель) на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати за зобовязанням ОСОБА_4, а з ОСОБА_4 - договір іпотеки ВКЕ №836774, згідно якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 0, 100 га, яка розташована в АДРЕСА_1 Овідіопольського району,Одеської області, яка надана для будівництва та обслуговування жилого будинку ( присадибна ділянка) (а.с.16-18).

Кредит ОСОБА_4 не виплачує і на цей час загальна заборгованість за кредитним договором № ОД13/03/2008/840-К/219 становить 216 579, 67 дол. США, в тому числі заборгованість: за кредитом 148 349, 63 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом 43 711, 95 дол. США, штраф 15 078, 46 дол. США ( а.с.20-23)

Відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобовязаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

В порушення вказаних вимог боржник ОСОБА_4 не виконує умови кредитного договору, гроші не повертає, тобто не належним чином виконує зобовязання, а тому повинна повернути заборгованість з нарахованими відсотками та пенею.

Згідно ст. 554 ЦК України у випадку невиконання боржником обовязків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а тому обовязок по поверненню кредиту необхідно покласти також на поручителя ОСОБА_5

Але виходячи з положень ч.3 ст.. 551 ЦК України та враховуючи, що у ОСОБА_4 склалось тяжке матеріальне становище, суд вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій та стягнути з відповідачів 7 000 доларів США.

Щодо зустрічних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд рахує, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду та в інших випадках, встановлених договором або законом, а ч. 2 вказаної статті встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В підтвердження своїх позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 посилається на положення ч.2 ст. 652 ЦК України, якою передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно всіх умов, вказаних в п.1-4 цієї частини.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 зверталась до банку з проханням внесення до кредитного договору змін в звязку з істотною зміною обставин або про його розірвання. Нею також не надані докази того, що невиконання нею кредитного зобовязання обумовлено настанням сукупності всіх обставин, вказаних в п.1-4 ч.2 ст. 652 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку , встановленого законом.

З положень ч.3 ст. 533 ЦК України вбачається, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території УК України за зобовязаннями допускається у випадках , порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до умов кредитного договору ( п. 4.3) ОСОБА_4 взяла на себе зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у встановлені терміни, а ОСОБА_5 згідно договору поруки відповідає перед Кредитором у повному обсязі за зобовязанням ОСОБА_4 ( п.1.2.). Але взятих на себе зобовязань у встановлені договором строки не виконують, заборгованість за кредитом не сплачують.

Умови договору ( сума кредиту , строки, процентна ставка, тощо ) були погоджені між сторонами, позивачі за зустрічними позовами діяли свідомо, без стороннього впливу та примусу. Протягом дії договору позичальник з угодою погоджувався, її умови ніколи не оспорювалися до моменту звернення банку до суду з даним позовом.

Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_4 на те, що через значне підвищення курсу долару США до української гривні через світову фінансову кризу,вона в даний час змушена сплачувати значно більшу суму тіла кредиту в гривні, ніж фактично отриману від банку, виходячи з наступного.

Саме по собі зменшення прибутків відповідачки ОСОБА_4 не є обставиною, яку можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не належить до обставин непереборної сили, що не позбавляють відповідачку необхідності виконувати умови укладеного договору.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти - гривні. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний Банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Нацбанком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюється Національним Банком України за погодженням з Кабінетом мініст

Поряд з цим, Положенням «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи договір в іноземній валюті ( доларах США ) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, перш за все позивачка за зустрічними позовом ОСОБА_4, повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

ОСОБА_4 згідно з ч. 2 ст. 1056 Цивільного кодексу України, мала право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця. Окрім того, відповідно до п. 6 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», у неї існувала можливість в 14-денний термін відмовитись від кредиту, проте цим правом вона не скористалась.

Згідно з п. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в своїх зустрічних позовних заявах не довели тих обставин, на які вони посилаються як на законні підстави для розірвання кредитного договору та визнання договору поруки припиненим.

Беручи до уваги зазначене вище, суд приходить до висновку, що кредитний договір, та договори поруки відповідають діючому законодавству та обґрунтованих підстав для визнання їх недійсними немає.

Не можна погодитися і з доводами позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 про те, що Кредитор пропустив строк предявлення вимоги до нього як до поручителя.

Згідно положень ч.1 ст.. 543 ЦК України ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а ч.2 вказаної статті встановлено, що кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних божників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобовэязаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Банком надані необхідні докази невиконання позичальником ОСОБА_4 своїх зобовязань за кредитним договором.

Стягнення сум згідно з ч.2 ст.625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобовязання.

Відповідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку ,встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено,порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. З п. 1.4 Кредитного договору №ОД13/03/2008/840-К/219 від 26 березня 2008 року вбачається, що банк надав кредит ОСОБА_4 стороком до 23 березня 2018 року. Звернення ж банку до суду з цим позовом в межах строку позовної давності є його правом. Договором поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу ( в т.ч. суми кредиту регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Ст. 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Таким чином, при солідарному обовязку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобовязання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Що стосується вимог ОСОБА_4 то відповідно ст.ст. 33, 37 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, набуття права власності на земельну ділянку, яка є предметом іпотеки за даним іпотечним договором в рахунок виконання зобовязань ОСОБА_4 це право Кредитора, а не обовязок, а тому його права не можуть бути обмежені.

Суд також не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, встановленого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, до вимог позивача про стягнення неустойки ( штрафу, пені), оскільки не настав кінцевий термін виконання кредитного зобовязання, а загальний строк позовної давності ст.. 257 ЦК України встановлено три роки.

Враховуючи викладене суд не знаходить законних підстав для задоволення зустрічних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Керуючись ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.192, 256-257, п.1 ч.2 ст. 258, ст.ст. 526, 549, ч.1, 3 ст. 551, ч.1-2 ст. 553, ч.1-2 ст. 554,ч.1,4 ст. 559, ст. 611, ч.1 ст. 626, ст. 627, ст. 629, ч.1-2 ст. 651, ч.1-3 ст. 652, ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 33, 37 Закону України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра» Одеське регіональне управління до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра» Одеське регіональне управління заборгованість за кредитним договором №ОД13/03/2008/840-К/219 від 26 березня 2008 року в сумі 199 061, 58 дол. США, в тому числі заборгованість: за кредитом 148 349, 63 дол. США, заборгованість за відсотками 43 711, 95 дол. США, штраф 7000 дол. США (к/р 39004700700001, МФО 0328975, ЄДРПОУ 20986167).

В іншій частині позову відмовити.

В задоволені зустрічних позовів ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра»Одеське регіональне управління, третя особа ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору та зобовязання вчинити певні дії та ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра»Одеське регіональне управління, третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра» Одеське регіональне управління з кожного судовий збір у розмірі по 850 грн.. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 грн..

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд.

ГоловуючийС. В. Крачкова