Постанова № 21406172, 16.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

16.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 р. Справа № 2а-5542/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. <Текст > при секретаріГудим І.В. за участю: представника позивача - Снітько Е.В. представників відповідача Малахова В.Ю, Калабухова К.О. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мінеральних добрив" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську від 23.04.2010р. № 0000912301/0/13404 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1372 096,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення невиїзної документальної перевірки позивача, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення згідно із яким сума бюджетного відшкодування, яка була заявлена позивачем в податкових деклараціях за відповідні періоди, була зменшена на суму 1372 096,00 грн. Підставою для прийняття даного рішення було завищення позивачем розміру податкового кредиту, оскільки позивач при податковому обліку операцій по придбанню товарів від контрагентів на мав права вносити суми ПДВ, сплачені ним в ціні товару, до складу податкового кредиту, тому, що в процесі обороту цих товарів, в ланцюгу їх поставки позивачу, приймали участь суб'єкти господарювання, які на думку відповідача, порушили вимоги податкового законодавства. Проте, дане повідомлення-рішення є необґрунтованим та прийняте всупереч нормам закону, так як прийняте на підставі помилкового висновку, оскільки позивач вніс суми сплаченого ПДВ в рахунок податкового кредиту цілком обґрунтовано та законно. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, письмово виклавши свої заперечення та пояснили, що у зв'язку з тим, що при відпрацюванні взаємовідносин між ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» далі по ланцюгу постачання сировини, згідно надісланих ДПІ у м. Дніпродзержинську запитів до інших ДПІ, та отриманих відповідей, встановлено, що первісні постачальники позивача ТОВ ТД «Агрохімхолдинг», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Волари Експорт», які є посередниками, по ланцюгах постачання продукції, мали сумнівні взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які мають ознаки «фіктивності» (за юридичною адресою не знаходиться, припинено юридичну особу, визнано банкротом). Дані факти унеможливлюють та не надають законних підстав, для винесення рішення органами ДПС щодо підтвердження достовірності факту формування податкового кредиту позивача по деклараціям з ПДВ за серпень - грудень 2009 р., січень 2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 14.04.2010 р. по 20.04.2010 р. відповідачем була проведена невиїзна позапланова перевірка ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» з питання правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин позивача з контрагентами по ланцюгах постачання за травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2009 р. та січень 2010 р..

За результатами перевірки було складено акт № 2459/58-т/23-408/31980517 від 20.04.2010р., в якому відповідачем встановлені обставини та зроблені наступні висновки.

Позивачем було подано до ДПІ у м.Дніпродзержинську податкові декларації з ПДВ за період квітень грудень 2009 р. січень 2010 р. з заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок та нарахованою сумою від'ємного значення з ПДВ.

ПАТ «ДЗМД» було заявлено до відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку: за квітень 2009р. в сумі 6 373 890.00 грн.; за травень 2009р. в сумі 13 490 294.00 грн.; за червень 2009р. в сумі 3 421 149.00 грн.; за липень 2009р. в сумі 14 436 619,00 грн.; за серпень 2009р. в сумі 19 657 542.00 грн.; за вересень 2009р. в сумі 1 672 767,00 грн.; за листопад 2009р. в сумі 9 454 604,00 грн.; за грудень 2009р. в сумі 4 27 981,00 грн.; за січень 2010р. в сумі 2 450 141,00 грн.

На підставі даних податкових декларації з ПДВ за серпень - грудень 2009р., січень 2010р. відповідачем були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень - грудень 2009р., січень 2010р. на рахунок платника у банку, про що складені довідки перевірки.

На дату складання первинних довідок перевірок декларацій з заявленими до відшкодування сумами ПДВ: за травень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р.. листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р. лише частково по основних постачальникам та далі по ланцюгу постачання товару встановлено походження товару до виробника, що на момент перевірки не дає можливість прийняти рішення про підтвердження заявленої суми ПДВ до відшкодування з бюджету в повному обсязі, тому як відповідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. не встановлено факту надмірної сплати податку до бюджету.

Для підтвердження від'ємного значення податку на додану вартість по податковим деклараціям ДПІ у м.Дніпродзержинську були надіслані запити до відповідних ДПІ про проведення зустрічних перевірок з питання підтвердження взаємовідносин по основних постачальниках підприємства за вказані періоди.

При відпрацюванні взаємовідносин між ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» та далі по ланцюгу постачання сировини, згідно надісланих ДПІ у м.Дніпродзержинську запитів до інших ДПІ та отриманих відповідей, встановлено, що первісні постачальники - ТОВ ТД «Агрохімхолдинг», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Волари Експорт» які є посередниками, у серпні-грудні 2009 р., січні 2010р.. по ланцюгах постачання сировини, мали сумнівні взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які на даний час або визнані банкротом або припинені.

Отже, відповідач вважає, що в дані податкові періоди позивач завищив суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 1372 096,00 грн. шляхом необгрунтованого включення вказаної суми у відповідних податкових періодах до складу податкового кредиту по операціям які мають ознаки фіктивності, оскільки немає можливості підтвердити взаємовідносини первісних постачальників позивача з ТОВ «Миколаїв Агро», ТОВ «Вал-Агро», ТОВ «Південь-Агросервіс», ТОВ «Миора Люкс» і ТОВ «Свєт-Агро», ПП «Меблі-блюз», ТОВ «Агроанкорекспорт» що знаходяться в 3-х - 6-х ланках в ланцюжках постачальників товарів, кінцевим споживачем яких є позивач.

В акті зроблений висновок, що дані факти унеможливлюють та не надають законних підстав, для винесення рішення органами ДПС щодо підтвердження достовірності факту формування податкового кредиту позивачем по деклараціям з ПДВ за серпень - грудень 2009р., січень 2010р. «на предмет коректності», відпрацювання всього ланцюга постачання сировини на ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» до виробника, відповідно, підтвердження до відшкодування заявлених сум ПДВ на розрахунковий рахунок по деклараціям з ПДВ. Тобто, позивачем в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 України «Про податок на додану вартість» неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації за вищевказані періоди суму податку на додану вартість по операціях з придбання ТМЦ від контрагентів по ланцюгах постачання в розмірі 1372 096,00 грн. Також, неправомірно збільшена заявлена сума до відшкодування ПДВ з бюджету за вищевказані періоди в сумі 1372 096,00 грн.

Відповідачем зазначено, що відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

ДПІ у м.Дніпродзержинську вважає, що для визначення права позивача на включення до податкового кредиту сум з податку на додану вартість необхідно встановити наявність трьох обов'язкових підстав у їх сукупності: здійснення операції з придбання товарів (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168), наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону), надходження сум податку до Державного бюджету України (п.1.8 ст. 1 Закону).

Податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит. Тобто, законодавством передбачено, що навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути і не підтверджений і сума податкового кредиту зазначена в податковій накладній не є остаточною і беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки, що і відбулося в даному випадку.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010 р. № 0000912301/0/13404 на загальну суму зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ у розмірі 1372 096,00 грн.

Суд вбачає, що висновок ДПІ у м.Дніпродзержиньску та податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010 р. № 0000912301/0/13404, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне:

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" закріплено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 названого Закону зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.

У пп. 7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється за засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, і доведенні перед судом їх переконливості.

З матеріалів справи вбачається, що по взаємовідносинах з ТОВ ТД «Агрохімхолдинг», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Волари Експорт» позивачем до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, які достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством вимогам, згідно ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності. Також, підтверджується обставина сплати позивачем, як покупцем товарів відповідно до укладених ним договорів, суми ПДВ у розмірі 1 372 096,00 грн., постачальникам товарів.

В судовому засіданні було доведено, що на момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція, продавці знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

З акту перевірки вбачається, що угоди, які укладались ТОВ ТД «Агрохімхолдинг», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Волари Експорт» виконані сторонами повністю, а саме постачальники поставили (передали), а позивач прийняв товар та розрахувався за нього. З огляду на зазначені норми та обставини щодо виконання господарських договорів для позивача жодних правових наслідків не має той факт, що постачальники продукції, що знаходяться в 3-х - 6-х ланках в ланцюжках постачальників товарів в подальшому були припиненні або визнані банкротом.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Законом України «Про податок на додану вартість» визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Таким чином, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки видані податкові накладні були оформленні у відповідності до вимог законодавства, продавці знаходилися в державному реєстрі та були зареєстровані як платники ПДВ, відповідач безпідставно зробив висновок про завищення позивачем сум податкового кредиту через те, що в ланцюгу постачальників товарів, кінцевим споживачем в яких виступав позивач, були контрагенти відносно яких ДПІ у м.Дніпродзержинську мало сумніви, та виходячи з цього незаконно виніс податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010р. № 0000912301/0/13404.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську від 23.04.2010р. № 0000912301/0/13404 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1372 096,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив»судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Врона

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >