Постанова № 21405812, 28.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.07.2011

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7644/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. <Текст > при секретаріБринза О.В. за участю: представника позивача представників відповідача ОСОБА_3 Куліковського І.Є. та Рак М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування рішень, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Звернувшись до суду, позивач просить: - визнати нечинною або скасувати постанову № В7 - 154 про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2010 року серії ВП № 19762946 виданою Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звернення стягнення на нежитлову будівлю (автомийку), загальною площею 116, 3 кв. м. та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_6.

- визнати нечинною або скасувати постанову № В7 -154 про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.06.2010 року серії ВП № 19762946 виданою Амур - Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

- визнати нечинним або скасувати Акт опису й арешту майна серії АА № 420258 виданий Амур - Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 10.08.2010 року.

- визнати нечинним або скасувати Акт опису й арешту майна серії АА № 420475 виданий Амур - Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 03.06.2011 року.

- визнати нечинною або скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.05.2011 року серії ВП № 19762946 виданою Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень що оскаржено.

Представник позивача, що прибув у судове засідання, позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, мотивуючи правомірністю рішень, що оскаржено.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, судом встановлено наступне.

Позов поданий стосовно процедури здійснення провадження та винесення процесуальних документів і здійснення дій примусового стягнення у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису № 3927, виданого 11.05.2010 року нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. про звернення стягнення на нежитлову будівлю (автомийку), загальною площею 116,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1; зазначена будівля на підставі договору іпотеки №22/2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 27.12.2007 року за реєстром 1993, передана у іпотеку до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", строк платежу настав 20.05.2008 року відповідно до зазначеного договору іпотеки; за рахунок коштів отриманих від реалізації нежитлової будівлі (автомийки) задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 25842763) у загальному розмірі 3563001,17 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що з матеріалами виконавчого провадження він був ознайомлений та повідомлений про його існування і здійснення лише 06.06.2011 року, що підтверджує копією розписки про ознайомлення, яка міститься у виконавчому провадженні; також позивач посилається на те, що в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року копія постанови про відкриття виконавчого провадження йому, як боржнику, не надсилалась; виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та спрямовані на примусове стягнення заборгованості, зокрема винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.06.2010 року, здійснення опису та арешту майна боржника зі складенням відповідних актів від серії АА № 420258 від 10.08.2010 року та серії АА № 420475 від 03.06.2011 року, а також винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 19762946 від 30.05.2011 року - здійснювались без його участі, повідомлення та неправомірного обмеження можливості приймати участь у провадженні виконавчих дій та надавати клопотання, пояснення, зауваження; про здійснені виконавчі дії він також не повідомлявся належним чином, передачу описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання особам, визначеним державним виконавцем, а також процедуру опису у вигляді переліку предметів із зазначенням їх вартості, кількості та наявності прав власності на них інших осіб - вважає незаконними.

Крім того, позивач зауважує, що постановою державного виконавця від 13.08.2010 року виконавче провадження було зупинене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», про що свідчать дані електронної бази Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; між тим, оскаржувані виконавчі дії по арешту майна та його опису від 30.05.2011 року та від 03.06.2011 року здійснювались без поновлення виконавчого провадження, що суперечить положенням ст. 35,36 Закону України «Про виконавче провадження» (відповідно до редакції Закону, що була чинною до 08.03.2011 року).

Однак, за заявою стягувача ВАТ КБ «Надра» в особі Філії Дніпропетровське регіональне управління, поданою до органу ДВС 10.06.2010 року, та на підставі ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця від 14.06.2010 року № В7-154 було відкрите виконавче провадження ВП № 19762946 по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № № 3927 від 11.05.2010 року.

Зазначеною постановою також у відповідності до ст. 24, 46, 55 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону до 08.03.2011 року) був накладений арешт на нерухоме майно, визначене виконавчим документом, та боржнику був наданий строк для добровільного виконання рішення і погашення заборгованості до 21.06.2010 року.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного дня після її винесення. Стаття 27 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону до 08.03.2011 року) містила положення про надсилання документів виконавчого провадження сторонам простим поштовим звязком у разі відсутності заявлених клопотань та авансування сторін щодо направлення таких документів іншими засобами звязку. Матеріали виконавчого провадження містять супровідний лист до постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2010 року за № 11476. Належне направлення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику також підтверджується квитанцією поштового відділення «Укрпошти» від 15.06.10 № 1208, яка міститься в матеріалах провадження та обґрунтовано свідчить про направлення документів гр. ОСОБА_6 з боку відповідача.

Таким чином, посилання позивача на незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження в звязку з її неотриманням боржником не може бути прийняте до уваги в звязку відсутністю достатнього правового обґрунтування того, що неотримання постанови є підставою для визнання її незаконною. У разі порушення державним виконавцем вимог Інструкції про проведення виконавчих дій, що затверджена наказом МЮУ, у вигляді не направлення належним чином документів виконавчого провадження - це може бути лише підставою для визнання порушення такого наказу діями державного виконавця саме в визначеній частині нездійснення дій після винесення документу. Як наслідок посадова особа органу ДВС може бути зобовязана здійснити вказані дії; але ж ніяким чином не обґрунтовує незаконність самого документу. Крім того, матеріалами виконавчого провадження достовірно підтверджується направлення документів виконавчого провадження, що також з оглядом на норми законодавства України про поштовий зв'язок є підтвердженням пересвідчення державного виконавця у отриманні стороною постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно також до положень ст. 24, 46 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону до 08.03.2011 року) після закінчення наданого державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7-ми днів, та відсутності повідомлень про таке виконання, державний виконавець повинен винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми заборгованості за виконавчим документом або від вартості майна, яке підлягає передачі стягувачу в майнових спорах. Зважаючи на викладене, постановою державного виконавця № В7-154 від 22.06.2010 року було вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у сумі 356300,11 грн. Матеріали виконавчого провадження містять копію супровідного листа від 22.06.2010 року за вих. № 13032 про направлення боржнику копії зазначеної постанови. З боку позивача не надано будь-яких доказів чи правового обґрунтування незаконності винесення вказаної постанови.

Дані про здійснений відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження арешт майна боржника, визначеного виконавчим документом, також були внесені до електронної бази Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, що підтверджується витягом № 27467428 від 14.06.2010 року, та інформації про накладений арешт є доступною та обовязковою для повідомлення власника майна з боку ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України», що свідчить доказом про те, що ОСОБА_6 було напевне або повинно було бути повідомлено за адресою реєстрації про здійснені арешти чи заборони.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону до 08.03.2011 року) заходами примусового виконання є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника. Згідно ст. 50, 55 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає у його виявленні, опису та арешту зі складанням відповідного акту, подальшій оцінці та примусовій реалізації з метою погашення заборгованості. Вказані дії також передбачені положеннями Закону України «Про іпотеку» щодо задоволення вимог іпотекодержця за рахунок звернення стягнення на майно іпотекодавця за виконавчим написом нотаріуса органами державної виконавчої служби, що у даному випадку має місце в межах виконавчого провадження, за яким поданий позов. На виконання вказаних положень чинного законодавства державним виконавцем в присутності понятих та за участю представника стягувача 10.08.2010 року був здійснений вихід за місцем знаходження обєкту нерухомості, яке є предметом іпотеки, та складений акт опису та арешту майна серії АА № 420258, яким також було визначено про необхідність залучення експерта для оцінки обєкту нерухомості, на який звертається стягнення що було прямо передбачено ст. 14, 57 ЗУ «Про виконавче провадження»; описане та арештоване майно передане на відповідальне зберігання присутній при опису гр. ОСОБА_9, яка назвалась адміністратором автомийки, належної гр. ОСОБА_6, а також були встановлені обмеження у вигляді заборони відчуження, псування та передавання описаного та арештованого майна третім особам можливість та правомірність зазначених дій також прямо передбачена ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону до 08.03.2011 року).

Матеріали виконавчого провадження також містять копію супровідного листа від 10.08.10 за вих. № 16321, яким копія акту опису та арешту направлена боржнику. Натомість, боржник будь-яких клопотань, зауважень, заперечень щодо обґрунтованості опису та арешту предмету іпотеки до органу ДВС з 10.08.10 не надавав, проти передачі майна на відповідальне зберігання визначеній державним виконавцем особа обґрунтовано не заперечував, доказів належності майна іншим особам при протягом здійснення виконавчого провадження та при поданні позову також не надав.

Зважаючи на викладене, будь-яке належне правове обґрунтування незаконності акту опису та арешту майна від 10.08.10, порушення ним прав чи інтересів боржника, а також належні докази в поданому позові відсутні. Законність же дій державного виконавця належним чином обґрунтована нормами законодавства про виконавче провадження та підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Після складення акту опису та арешту майна постановою державного виконавця від 13.08.10 за № В7-154 було вирішено призначити експерта субєкта оціночної діяльності для визначення вартості описаного майна з метою його подальшої реалізації; постановою від 13.08.10 було вирішено зупинити виконавче провадження до надання висновку субєктом оціночної діяльності, що є правом державного виконавця та було передбачено ст. 35, 36 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону до 08.03.2011 року).

Не може бути прийняте до уваги посилання позивача на незаконність дій державного виконавця по винесенню постанови від 30.05.11 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та здійснення опису та арешту майна боржника зі складенням акту серії АА № 420475 від 03.06.11 в звязку з тим, що на вказаний час виконавче провадження було зупинене, а виконавчі дії не могли провадитись. Матеріали виконавчого провадження містять постанову про поновлення виконавчого провадження від 23.05.11, яка була направлена сторонам супровідним листом від 23.05.11 № 8569 та правомірність якої не оскаржується. Крім того, матеріали виконавчого провадження містять витяг з офіційного сайту Інформація про виконавче провадження, що внесена до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, яка сформована станом на 21.07.2011 о 17 год 35 хв та містить запис про поновлення виконавчого провадження з датою виконавчої дії 23.05.2011.

Відповідно до ст. 50, 55 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону до 08.03.2011 року), або ж ст. 52, 57 в новій редакції Закону стягнення на майно боржника звертається в обсягах та розмірах, необхідних для погашення заборгованості, стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Арешт може бути застосований шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та складенням акту опису та арешту майна боржника. Враховуючи викладене та з метою погашення заборгованості та стягнення виконавчого збору державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.05.11. Постанова разом із супровідним листом від 30.05.11 за № 9118 була направлена сторонам виконавчого провадження та відповідні дані внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, що підтверджується витягами, які містяться в матеріалах виконавчого провадження. Будь-які обґрунтування чи доказі порушення прав та інтересів позивача або незаконності винесеної постанови у поданому адміністративному позові відсутні. Постанова ж винесена на підставі та в межах чинних норм Закону України «Про виконавче провадження», що зазначені вище.

Крім того, матеріали виконавчого провадження містять неодноразові виклики та письмові вимоги до боржника від 01.04.11, від 23.05.11 відповідно до яких боржник викликався державним виконавцем з вимогою про надання інформації про стан виконання рішення, погашення заборгованості повністю або частково, про майновий стан боржника, місце отримання доходів, з пропозиціями про прийняття участі у подальшому здійсненні виконавчого провадження. Між тим, з боку позивача до органу ДВС не надано жодної відповіді або запитуваної інформації. Зазначене також підтверджується особистим записом ОСОБА_6 про відмову надати інформацію, що законно запитувалась державним виконавцем та є необхідною для здійснення виконавчого провадження. Зазначений запис міститься в матеріалах виконавчого провадження та датований 14.06.11, що підтверджує неправомірне ухилення боржника від участі у виконавчому провадженні, самостійне та не з вини державного виконавця ненадання та ухилення від реалізації права на надання клопотань, зауважень, пропозицій, заперечень тощо. Цим також з боку позивача були порушені положення ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (нова редакція) щодо обовязку сторін сумлінно користуватися правами та обовязками, наданими чинним законодавством, та обовязку боржнику своєчасно, у тому числі на вимогу державного виконавця повідомляти про стан виконання рішення, погашення заборгованості, про свій особистий майновий стан, отримувані доходи, про наявність обставин, що зумовлюють зупинення виконавчого провадження, встановлення розстрочки або відстрочки виконання, інші обставини, що мають істотне значення для процедури виконавчого провадження.

За вказаних обставин позивачем на наведені належним чином обґрунтування незаконності дій державного виконавця та обмеження прав ті інтересів позивача внаслідок винесення оскаржуваних процесуальних документів.

Щодо незаконності дій державного виконавця та складення акту опису та арешту майна боржника від 03.06.2011 року серії АА № 420475, то викладене в позові обґрунтування також не підтверджене матеріалами виконавчого провадження та нормами чинного законодавства з оглядом на наступне.

Відповідно до матеріалів провадження та норм ЗУ «Про виконавче провадження» станом на 03.06.11 з боку ОСОБА_6 в будь-який спосіб не була сплачена заборгованість за виконавчим документом та виникла заборгованість зі сплати виконавчого збору на користь державного бюджету у сумі 356300,11 грн. За нормами ст. 11,52,57 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен вживати в повному обсязі заходи щодо виявлення майна та коштів боржника, на яке може бути звернуте стягнення, описувати та арештовувати виявлене рухоме та нерухоме майно, в примусовому порядку вилучати та реалізовувати таке майна з метою погашення заборгованості в обсягах, визначених виконавчим документом, а також необхідних для стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Закон України «Про виконавче провадження» не містить будь-яких обмежень щодо кількості актів опису та арешту, які можуть бути складені в межах одного виконавчого провадження, та кількості і обсягів майна, яке може бути внесене до кожного з актів опису, крім обсягу суми загальної заборгованості. Крім того, вказаний Закон також не містить обовязку та обґрунтованої необхідності превентивного встановлення належності майна, яке знаходиться за достовірно відомим місцем проживання боржника, або в приміщеннях та сховищах належних йому, з боку державного виконавця у разі протиправного ненадання такої інформації з боку самого боржника. Натомість, приписами ЗУ «Про виконавче провадження», а також Постановами Пленума ВСУ передбачена можливість чи вирогідність в процедурі здійснення опису та арешту майна щодо включення до опису або накладення арешту на майно, яке може належати іншим ніж боржник особам. Законодавством також передбачена процедура виключення такого майна з опису або звільнення з-під арешту без визнання незаконності дій особи, яка здійснювала такий арешт. Акт опису та арешту майна від 03.06.11 складався за участю понятих та залучених до провадження виконавчих дій осіб; при здійсненні опису були присутні особи, що здійснювали за місцем знаходження предмету іпотеки господарську діяльність з метою отримання прибутку; зазначені особи будь-яких заяв сто воно належності їм рухомого майна, включеного до опису, не зробили; особа, на яку згідно акту опису та арешту майна від 10.08.10 був покладений обовязок відповідального зберігання або її представники за місцем знаходження обєкту нерухомості були відсутні; про місце знаходження зберігача присутні на автомийці особи будь-яку інформацію надати не змогли, що відображено в акті опису та арешту; відповідальний зберігач порушив заборону державного виконавця щодо розпорядження та користування майном, викладену в акті опису від 10.08.11 та передбачену п. 6 ст. 57 та ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» (нова редакція), що стало підставою для здійснення дій, правомірність яких прямо передбачена ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» - при здійсненні опису рухомого майна боржника до акту опису та арешту від 03.06.11 був внесений також обєкт нерухомості, що є предметом іпотеки, та в звязку з самоусуненням раніше призначеного зберігача описане майно було передане на відповідальне зберігання іншій призначеній державним виконавцем особі.

Будь-які додаткові дії чи обґрунтування для передачі описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання визначеній державним виконавцем особі положеннями ст. 57, 59 ЗУ «Про виконавче провадження» прямо та обовязково не передбачені; колишнім зберігачем майна ОСОБА_9 акт від 10.08.11 станом на день подання позову будь-які зауваження чи заперечення з цього приводу не подавались; належні докази чи обґрунтування незаконності дій державного виконавця з цього приводу або порушення прав та інтересів боржника, що ухиляється від участі у виконавчому провадженні, не наведені.

З огляду на викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, предбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27.07.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

Постанова не набрала законної сили 27.07.2011

СуддяР.А. Барановський

<Текст >

< ПІБ Судді >

Р.А. Барановський