Постанова № 21405148, 30.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4917/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук Світлана Василівна при секретаріСнаговському О.С. за участю: від позивача: від відповідача:ОСОБА_3 (дов. у справі); не зявився (належно повідомлений); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кредит" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: 26 квітня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кредит» про стягнення на користь Державного бюджету заборгованість у сумі 48294,81 грн. Ухвалою суду від 27.04.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/4917/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2011р.

12.05.2001р. у звязку із неявкою відповідача в судове засідання, останнє було відкладено на 26.05.2001р.

В обґрунтування позову представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідач своєчасно не сплачує узгоджені суми податкових зобовязань по податку на землю за період лютий-серпень 2008р., жовтень-грудень 2009р. і по теперішній час заборгованість відповідача по платежам перед бюджетом не погашена у добровільному порядку у встановлений законодавством термін.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечень на позов та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Зі справи вбачається, що ухвала суду від 27.04.2011р. надіслана відповідача на адресу: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, буд. 25а-2, яка у довідці №16564 про включення до ЄДРПОУ значиться як місцезнаходження підприємства, з чого слідує, що судом вжито усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду даної справи та дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі.

Особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовязки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне розглянути дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Кредит» (надалі ТОВ) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.02.2002р. за юридичною адресою 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, буд. 25А-2.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обовязкових платежів) і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, у Дніпропетровський МДПІ Дніпропетровської області є платником земельного податку.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2010 року працівниками Дніпропетровської МДПІ складено акт №309/1543-20279978 “Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на землю», яким зафіксовано порушення вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року зі змінами та доповненнями (далі Закон №2535) та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями (далі Закон №2181) в частині несвоєчасної сплати земельного податку.

На підставі цього акту перевірки податковим органом винесено та направлено на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення №0003161543/0, №0003171543/0, №0003151543/0 від 25 листопада 2010 року, якими визначено підприємству до сплати борг по податку на землю на загальну суму 65512,83 грн.

Ці повідомлення-рішення отримані безпосередньо посадовими особами підприємства 30.11.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.5 Закону України №2535-12 обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб`єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно з ст.14 Закону №2535-12 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розмежуванням річної суми рівними частинами за місяцями. Подання такої декларації не звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.17 цього ж Закону податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельної ділянки за базовий податковий звітний період, який дорівнює календарному місяцю протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового місяця).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У відповідності до статті 6 Закону №2181 з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що Дніпропетровською МДПІ з метою погашення податкового боргу направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 13 грудня 2010 року №1/422 про сплату боргу в сумі 53851, 34 грн.

Станом на 15.04.2011 року борг відповідача становив 48294, 81 грн., так як із загального боргу в сумі 53851, 34 грн. відповідачем самостійно сплачено 6000,00 грн., не сплаченою також залишилась пеня в сумі 443,47 грн..

Отже, враховуючи вищенаведенні норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач у встановлений законодавством термін не сплатив податкове зобовязання по податку на землю в сумі 48294,81 грн., докази протилежного у справі відсутні.

Доказів адміністративного та судового оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень суду не подано.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Підсумовуючи наведене вище, слід відзначити, що сума податкового боргу по податку за землю, яку просить стягнути з відповідача позивач, є узгодженою, що підтверджуєтьсяд окументально, однак не сплачена відповідачем у визначенні законодавством строки.

Згідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, тощо.

Згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кредит» про стягнення податкової заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кредит» (код 20279978) на користь держави в особі Державного казначейства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області суму боргу у розмірі 48294,81 грн. (сорок вісім тисяч двісті девяносто чотири гривні 81 коп.) на р/р 33216811700082, код платежу 13050100, одержувач ГУДК в Дніпропетровській області, МФО 805012, банк одержувач УДКУ в Дніпропетровському районі, код казначейства 24237480.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30.05.11р.

Суддя С.В. Ніколайчук