Постанова № 21404240, 26.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5219/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Скржешевського М.С.

відповідача 1 : Лучинського П.В., Бабія Р.В.

відповідача 2 : Боценка Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Поділля"

до: державної податкової інспекції у м.Вінниці, головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ :

21.11.2011 р. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства "Поділля" до державної податкової інспекції у м.Вінниці, головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці №0000562310 від 18 лютого 2011 року, №0002112330 від 05 травня 2011 року та №0002452330 від 20 червня 2011 року, якими зменшено ПАТ "Поділля" суму відшкодування на 124072 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2011 р. відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2011 р. замінено первинного відповідача - головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області його правонаступником - головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

25.01.2012 р. представник головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що орган Державної казначейської служби України може здійснювати відшкодування ПДВ лише за умови надходження до нього відповідного висновку податкового органу. Оскільки, відповідного висновку податковий орган не надав, то і жодних порушень законодавства в діях чи бездіяльності головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області не вбачається.

26.01.2012 р. представник державної податкової інспекції у м.Вінниці подав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що висновки перевірок, викладені в актах перевірок: №435 від 09.02.11 р., №1774 від 27.04.11 р., №2409 від 03.06.11 р. є обгрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - правомірними.

В ході судового засідання представник позивача уточнив позовні вимоги, пояснивши, що в позовній заяві помилково зазначив, що ДПІ у м.Вінниці безпідставно зменшено заявлені до відшкодування ПАТ "Поділля" суми податку на додану вартість за грудень 2010 року, в сумі 57292 грн. та просив суд задовольнити адміністративний позов з урахуванням уточнених вимог.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обставини, викладені у відповідних запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ «Поділля» (попередня організаційна форма ЗАТ «Поділля») є юридичною особою та перебуває на обліку платником податків в ДПІ у м. Вінниці.

Державною податковою інспекцією в м. Вінниці проведено позапланову виїзну перевірку заявленого підприємством до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року.

За наслідком перевірки ДПІ у м. Вінниці складено Акт перевірки № 435/23/05502396 від 09 лютого 2011 року (далі - Акт №435 від 09.02.11 р.).

У висновку Акту № 435 від 09.02.11 року ДПІ у м. Вінниці стверджує про завищення ЗАТ «Поділля» суми бюджетного відшкодування за:

- липень 2010 року - на 4016 грн.,

- серпень 2010 року - на 15082 грн.,

- вересень 2010 року - на 9042 грн.,

- жовтень 2010 року - на 11655 грн.,

- листопад 2010 року - на 18329 грн.

Всього за Актом №435 від 09.02.11 р. відповідачем-1 встановлено завищення до відшкодування ЗАТ «Поділля» сум ПДВ на 58 124 грн.

За наслідками Акту перевірки № 435 від 09.02.11 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562310 від 18 лютого 2011 року, яким зменшено акціонерному товариству «Поділля» заявлені ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на 58 124 грн.

Позивач подав скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року №337.

Державна податкова адміністрація України рішенням від 01.07.2011 року № 12012/6/25-0115 відмовила ЗАТ «Поділля» в задоволенні скарги, та залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0000562310 від 18 лютого 2011 року.

Окрім того, Державною податковою інспекцією у м. Вінниці було проведено документальну позапланову виїзну перевірку заявленого ЗАТ «Поділля» до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року. За результатами перевірки ДПІ у м. Вінниці складено Акт перевірки № 1774/2330/05502396 від 27 квітня 2011 року (далі - Акт №1774 від 27.04.11 р.). У висновку Акту № 1774 від 27.04.11 року ДПІ у м. Вінниці стверджує про завищення ЗАТ «Поділля» суми бюджетного відшкодування за: - січень 2011 року - на суму 22319 грн.,

- лютий 2011 року - на суму 23846 грн.

Всього за Актом №1774 від 27.04.11 року відповідачем-1 встановлено завищення заявлених до відшкодування ЗАТ «Поділля» сум ПДВ на 46165 грн.

За наслідками Акту перевірки № 1774 від 27.04.11 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002112330 від 05 травня 2011 року, яким зменшено акціонерному товариству «Поділля» заявлені ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на 46165 грн..

Позивачем подано скаргу від 11.05.2011 року № 361 на вказане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПА у Вінницькій області від 14.06.2011 р. № 12658/10/25-009 скаргу ЗАТ «Поділля» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002112330 від 05 травня 2011 року без змін.

Державною податковою інспекцією у м. Вінниці також було проведено документальну позапланову виїзну перевірку заявленого ЗАТ «Поділля» до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період за березень 2011 року. За результатами перевірки ДПІ у м. Вінниці складено Акт перевірки № 2409/2330/05502396 від 03 червня 2011 року (далі - Акт №2409 від 03.06.11 р.). У висновку Акту № 2409 від 03.06.11 року ДПІ у м. Вінниці стверджує про завищення ЗАТ «Поділля» суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року - на суму 19 783 грн.

За наслідками Акту перевірки № 2409 від 03.06.11 року ДПІ у м. Вінниці прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002452330 від 20 червня 2011 року, яким зменшено акціонерному товариству «Поділля» заявлені ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року на 19 783 грн..

Позивачем подано скаргу від 22.06.2011 року № 495 на вказане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПА у Вінницькій області від 07.07.2011 р. № 14321/10/25-009 скаргу ЗАТ «Поділля» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002452330 від 20 червня 2011 року без змін.

У всіх трьох актах перевірок викладені аналогічні порушення податкового законодавства платником, а саме: ДПІ у м. Вінниці не приймаються включені ЗАТ «Поділля» суми податкового кредиту з ПДВ з операцій з придбання природного газу в TOB «Газторг Україна», TOB «Трейд Орг», в зв'язку з тим, що дані контрагенти не включили в деклараціях до податкових зобов'язань суми ПДВ з операцій поставки газу (в т.ч. і в адресу ЗАТ «Поділля»). Причина не включення контрагентами сум ПДВ до податкових зобов'язань - не прийняття податковою інспекцією за місцем податкової реєстрації контрагентів їх податкової звітності.

Позивач не погодився із висновками перевірок, що викладені у вищезазначених актах, і рішеннями ДПА у Вінницькій області та звернувся до суду за визнанням протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем на підставі вказаних актів.

Визначаючись щодо суті заявлених вимог суд виходив з наступного.

В Акті перевірки № 435 від 09.02.11 року ДПІ у м. Вінниці перевіряючи заявлені ЗАТ «Поділля» до відшкодування суми ПДВ вказує на порушення підприємством пп. 7.4.1 п. 7.4 , пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підставою для зменшення заявлених до відшкодування сум, є зняття ДПІ у м. Вінниці з податкового кредиту сум ПДВ з операцій придбання ЗАТ «Поділля» природного газу в TOB «Газторг Україна» (код 36185253), які мали місце в червні - листопаді 2010 року, всього на суму 473795, 90 грн., з яких податковий кредит з ПДВ: 78966 грн.

В Акті перевірки № 435 від 09.02.11 року, ДПІ у м. Вінниці зазначає, що згідно даних системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що постачальник TOB «Газторг Україна» не включив до складу податкових зобов'язань в деклараціях з ПДВ за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року суми обсягів поставки в адресу ЗАТ «Поділля» по наведеним податковим накладним та суму ПДВ по даних поставках. З огляду на дану обставину ДПІ у м. Вінниці робить висновок, що правочини з поставки TOB «Газторг Україна» є недійсними на підставі ч.2 ст.215 ЦК України (нікчемні правочини).

ДПІ у м. Вінниці вказує, що дані операції з поставки TOB «Газторг Україна» природного газу в адресу ЗАТ «Поділля» не булим спрямовані на реальне настання правових наслідків (ст. 203 ЦК України), а тому є такими, що порушують публічний порядок (ст.228 ЦК України).

На підставі чого ДПІ у м. Вінниці робить висновок, що ЗАТ «Поділля» порушено вимоги пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Вінниці не доведено відсутності операцій з придбання ЗАТ «Поділля» послуг з постачання природного газу в TOB «Газторг Україна» за період червень листопад 2010 року.

Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" вказує на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для з'ясування руху активів у процесі здійснення господарської операції необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції.

Судом встановлено, що податковим органом дані умови виконані не були, жодної достовірної перевірки умов здійснення діяльності TOB «Газторг Україна» не проведено. Відсутність реальної зміни майнового стану платника податків, зокрема ЗАТ «Поділля» за вказаними вище операціями, податковим органом не доведена та не аргументована, жодним доказом не підтверджена.

Крім того, суд критично оцінює посилання ДПІ у м. Вінниці на те, що TOB «Газторг Україна» не включено до складу податкових зобов'язань в деклараціях з ПДВ за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року суми обсягів поставки в адресу ЗАТ «Поділля».

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Газторг Україна» були подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з ПДВ за вказані періоди (з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року) та відповідні додатки (додаток №5 розшифровки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів). Однак ДПІ у Печерському районі м. Києва подані TOB «Газторг Україна» податкові декларації не були прийняті та не були визнані податковою звітністю.

В зв'язку з чим TOB «Газторг Україна» було подано позовні заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо не прийняття податкової звітності протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2011 року у справі № 2а-2398/11/2670 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо неприйняття та невизнання документів податкової звітності TOB «Газторг Україна», а саме податкових декларацій з податку на додану вартість та додатку №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), зокрема за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 року у справі № 2а-5227/11/2670 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо неприйняття та невизнання документів податкової звітності TOB «Газторг Україна», а саме податкових декларацій з податку на додану вартість та додатку №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) зокрема за вересень 2010 року, жовтень 2010 року Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2011 року у справі № 2а-1049/11/2670 визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо неприйняття та невизнання документів податкової звітності TOB «Газторг Україна», а саме податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2010 р., додатку №1 (розрахунок сум коригування за листопад 2010 року), та додатку №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за листопад 2010 року.

Таким чином, постачальник природного газу TOB «Газторг Україна» є діючим платником податків, подає податкову звітність до податкового органу за місцем своєї податкової реєстрації, а твердження ДПІ у м. Вінниці про не включення даним підприємством сум податкових зобов'язань спростовуються вище зазначеними судовими рішеннями.

Як вбачається із Акту перевірки № 435 від 09.02.11 року ДПІ у м. Вінниці під час проведення перевірки було досліджено податкові накладні, на підставі яких ЗАТ «Поділля» було включено до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Відповідно до пп. пп.7.2.4 п. 7.2 ЗУ «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

TOB «Газторг Україна» на момент поставки газу та складання податкових накладних був зареєстрованим платником ПДВ, надав позивачеві копію свідоцтва № 100254687 про реєстрацію TOB «Газторг Україна» платником ПДВ.

TOB «Газторг Україна» має Ліцензію AB № 472067 від 26.11.2009 року НКРЕ України на постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Строк дії ліцензії: з 19.11.2009 року по 18.11.2014 року.

Поставка природного газу TOB «Газторг Україна» в адресу ЗАТ «Поділля» відбувалась на підставі Договору №12/09-08/3 від 08 грудня 2009 року, за розділом 2 якого TOB «Газторг Україна» - постачальник передає споживачеві (ЗАТ «Поділля») природний газ. Відповідно до п.3.1 Договору Постачальник передає Споживачу газ на комерційних вузлах газу.

На виконання Договору №12/09-08/3 від 08 грудня 2009 року укладено Договір № 1 від 08 грудня 2009 року, за яким TOB «Газторг Україна» - виконавець надає замовнику (ЗАТ «Поділля») супутні послуги по забезпеченню постачання природного газу.

Відповідно до досліджених під час перевірки актів прийому-передачі, газ було фактично поставлено.

Окрім того, за нормами чинного цивільного законодавства, а саме статті 234 ЦК України, вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, обумовлених цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а є оспорюваним та має визнаватися недійсним судом в порядку встановленому законодавством.

У матеріалах перевірки ДПІ у м. Вінниці відсутні будь-які докази того, що за вказаними договорами не настали реальні правові наслідки, обумовлені ними.

Нікчемний правочин за нормами чинного цивільного законодавства України є різновидом недійсних правочинів. За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 ЦКУ.

Укладаючи договори, сторонами - позивачем та TOB «Газторг Україна» в момент їх вчинення дотримані усі вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст усіх договорів на вимогу ч.І ст. 203 ЦК України не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства. В момент вчинення договорів сторони дійшли згоди з усіх істотних умов такого виду договорів.

Правочин за умовою ч.5 ст. 203 ЦК України має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Кожен правочин має правову ціль, яка повинна бути законною та досяжною. При вчиненні вищезазначених договорів стояла законна та досяжна мета щодо поставки газу, обумовлена такими договорами. Про реальність здійснення їх умов сторонами свідчить те, що усі договори виконані у повному обсязі, вартість продукції повністю оплачена. Тобто, правові наслідки за такими договорами є такими, що настали.

З огляду на дані обставини, є достатні підстави вважати правовідносини між позивачем і TOB «Газторг Україна» реальними та спрямованими на досягнення економічного результату, а тому висновки перевірки в цій частині є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічно як в попередньому Акті №435 від 09.02.11 р., в Акті перевірки МІ774 від 27.04.11 р. ДПІ у м. Вінниці знімає заявлені ЗАТ «Поділля» до відшкодування суми ПДВ по причині не визнання сум податкового кредиту з ПДВ, включених Позивачем з операцій з придбання природного газу в двох постачальників:

- в TOB «Газторг Україна» за період грудень 2010 року, податковий кредит в сумі 11164 грн. ПДВ;

- в TOB «Трейд-Орг» за період грудень 2010 року, податковий кредит в сумі 23846, 40 грн. ПДВ;

- в TOB «Трейд-Орг» за період січень 2011 року, податковий кредит в сумі 19783,59 грн. ПДВ.

Щодо операцій з придбання природного газу в TOB «Газторг Україна», в Акті перевірки № 1774 від 27.04.11 р. вказано, що декларації з ПДВ TOB «Газторг Україна» за грудень 2010 року не визнані як податкова звітність.

Щодо операцій з придбання природного газу в TOB «Трейд-Орг», в Акті перевірки № 1774 від 27.04.11 р. вказано, що декларації з ПДВ TOB «Трейд Орг» за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року (грудень 2010 р., січень 2011 р., лютий 2011 р.) не визнані як податкова звітність.

Аналогічно, як в попередньому акті, ДПІ у м. Вінниці виключно на цій підставі робить висновок про нікчемність правочинів з поставки природного газу в адресу ЗАТ «Поділля» від TOB «Газторг Україна» і TOB «Трейд Орг», з посиланням на положення ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Однак суд критично оцінює такі висновки ДПІ у м. Вінниці з вищевикладених підстав.

Окрім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2011 року у справі № 2а-2398/11/2670 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо неприйняття та невизнання документів податкової звітності TOB «Газторг Україна», а саме податкових декларацій з податку на додану вартість та додатку №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), в тому числі за грудень 2010 року.

Податкова накладна з придбання природного газу в TOB «Газторг Україна» в грудні 2010 року досліджена податковим ревізором під час проведення перевірки та описана в Акті №1774 перевірки.

Поставка газу відбувалась на підставі вищезазначених договорів між TOB «Газторг Україна» і ЗАТ «Поділля» №12/09-08/3 від 08 грудня 2009 року, та №1 від 08 грудня 2009 року.

Як зазначалось вище TOB «Газторг Україна» має Ліцензію НКРЕ України на постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Строк дії ліцензії: з 19.11.2009 року по 18.11.2014 року.

ДПІ у м. Вінниці не підтвердила та не довела відсутності операцій з поставки природного газу від TOB «Газторг Україна» на ЗАТ «Поділля». Такі твердження податкового органу є лише припущеннями.

Щодо операцій з поставки природного газу від TOB «Трейд Орг», то податкові накладні за грудень 2010 р. - лютий 2011 р. досліджені податковим ревізором під час проведення перевірки, описані в Акті №1774 перевірки.

Поставка природного газу від TOB «Трейд-Орг» в адресу ЗАТ «Поділля» відбувалась на підставі Договору №157/24-12/10 від 27 грудня 2010 року, за розділом 2 якого TOB «Трейд Орг» - постачальник, передає споживачеві (ЗАТ «Поділля») природний газ. Відповідно до п.3.1 Договору Постачальник передає Споживачу газ на комерційних вузлах газу.

Судом встановлено, що відповідно актів прийому-передачі, також досліджених під час перевірки, газ було фактично поставлено.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16 грудня 2010 року N 1870, видано ліцензію TOB «Трейд-Орг» на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом на території України строком дії п'ять років.

TOB «Трейд-Орг» на момент поставок був зареєстрованим платником ПДВ.

TOB «Трейд Орг», аналогічно, як і TOB «Газторг Україна», є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на постачання природного газу, відтак має всі передбачені законодавством технологічні можливості для здійснення цієї діяльності.

Відтак в ДПІ у м. Вінниці відсутні будь-які підстави вести мову про фактичну відсутність в TOB «Трейд Орг» можливості поставити в адресу ЗАТ «Поділля» природного газу.

Судом встановлено, що всупереч положенням Листа ДПА України від 29.09.2010 р. №20289/7/16-1617 «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» згідно якого наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними, ДПІ у м. Вінниці визнає нікчемними правочини з операцій з поставки природного газу TOB «Трейд-Орг» виключно на підставі розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

В акті перевірки зазначено, що операції з поставки природного газу TOB «Газторг Україна» та TOB «Трейд Орг» є правочинами, які порушують публічний порядок.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у м. Вінниці не вказує на порушення яких саме конституційних прав і свобод людини і громадянина направлені операції з поставки продукції між нашими підприємствами, яких конкретно громадян порушені права (П.І.Б.). Відповідач не вказує також предмет та характеристики майна, на заволодіння яким направлені операції з поставки природного газу та не зазначає характер та направленості умислу учасників правочинів з поставки природного газу, оскільки за диспозицією ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, може вчинятись виключно з прямим умислом.

В Акті перевірки №2409 від 03.06.2011 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення зазначено, що частина заявленого ЗАТ «Поділля» до відшкодування за березень 2011 року від'ємного значення ПДВ в сумі 19783 грн., безпідставно сформовано за рахунок податкового кредиту за попередній період.

Встановлені в Акті перевірки № 2409 від 03.06.2011 року порушення ґрунтуються виключно на даних попереднього Акту перевірки №1774 від 27.04.11 р., висновки якого покладені в основу розділу 3.1 останнього Акту перевірки № 2409 від 03.06.2011 року.

Зменшення заявленого до відшкодування ПДВ в сумі 19783 грн. є податковим кредитом, що сформований за рахунок операцій з поставки природного газу ЗАТ «Поділля» від TOB «Трейд-Орг» (код 37147114) за період січень 2011 року, податковий кредит з ПДВ в сумі 19 783, 59 грн.

В зв'язку з чим підстави протиправності податкового повідомлення-рішення № 0002452330 від 20 червня 2011 року такі самі, як і щодо підстав протиправності податкового повідомлення-рішення № 0002112330 від 05 травня 2011 року, оскільки випливають з тих самих операцій з поставки природного газу від TOB «Трейд-Орг».

Дослідивши питання наявності права ПАТ «Поділля» на стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. «а» п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, право на бюджетне відшкодування заявлених сум ПДВ виникло у підприємства в результаті:

1) виникнення в ЗАТ «Поділля» права на податковий кредит на підставі пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в зв'язку з придбанням на митній території України, в даному випадку, природного газу в TOB «Газторг Україна» та TOB «Трейд Орг», які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% в попередніх звітних періодах;

2) наявності від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом в попередніх періодах, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відповідно до положень абз.3 пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону.

3) наявності від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом в звітному періоді, в якому заявляється відповідна сума до бюджетного відшкодування, де відшкодуванню підлягає така його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично (надмірно) сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам на підставі вказаних вище податкових накладних та банківських документів (платіжних дорученнях).

Від'ємне значення обґрунтовується характером діяльності ПАТ «Поділля» як підприємства, що здійснює зовнішньоекономічні операції по переробці давальницької сировини, в яких сировина замовника є основним матеріалом та її вартість становить не менше як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки „Виконавцю" давальницької сировини, відповідно -повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику - нерезиденту, як то передбачено абз.7 ст.1 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

В зв'язку з чим при здійсненні податкового обліку діяльності із вказаних вище операцій у правовідносинах оподаткування податком на додану вартість ЗАТ «Поділля» застосовувало положення абз. 2 підпункту 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно якого за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Всі зовнішньоекономічні контракти на переробку ПАТ «Поділля» давальницької сировини та її поставку на експорт, контрагенти-нерезиденти, номенклатура та обсяги поставок, ціна, - зазначені в актах перевірок: №435 від 09.02.11 р., №1774 від 27.04.11 р., №2409 від 03.06.11 р.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Тобто за визначенням поняття «бюджетного відшкодування» Податкового кодексу України, такий критерій як надмірна сплата податку вже не береться до уваги.

Аналогічні пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» положення податкового законодавства щодо механізму розрахунку права на бюджетне відшкодування містяться в статті 200 Податкового кодексу України, які застосовуються до правовідносин 2011 року.

Так, відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Як видно з описаного вище, ДПІ у м. Вінниці безпідставно та протиправно зменшено заявлені ПАТ «Поділля» до відшкодування суми податку на додану вартість:

- за липень 2010 року - на 4016 грн.,

- за серпень 2010 року - на 15082 грн.,

- за вересень 2010 року - на 9042 грн.,

- за жовтень 2010 року - на 11655 грн.,

- за листопад 2010 року - на 18329 грн. (всього за Актом №435 від 09.02.11 р. на 58 124 грн.),

- за січень 2011 року - на суму 22319 грн.,

- за лютий 2011 року - на суму 23846 грн.(всього за Актом №1774 від 27.04.11 на 103 457 грн.),

- за березень 2011 року - на суму 19 783 грн. (всього за Актом № 2409 від 03.06.11 року на 19 783 грн.).

В зв'язку з цим, органом державного казначейства, відповідно, не відшкодовано протиправно не підтверджені за результатами перевірок заявлені суми ПДВ, які зменшені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у м. Вінниці № 0000562310 від 18 лютого 2011 року, № 0002112330 від 05 травня 2011 року, та № 0002452330 від 20 червня 2011 року.

Загальна сума заборгованості з відшкодування ПДВ за вказаними вище періодами становить 124072 грн.

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Незважаючи на законне право у Позивача на отримання бюджетного відшкодування, ДПІ у м. Вінниці порушено вимоги п.200.12 ст.200 ПК України та не надано органу державного казначейства висновку із зазначенням всієї підтвердженої перевіркою на той час суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 6 пункту 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 р. №590, органи Державного казначейства України здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у звязку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці №0000562310 від 18 лютого 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці №0002112330 від 05 травня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці №0002452330 від 20 червня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Поділля" (код ЄДРПОУ 05502396; адреса м.Вінниця, вул.30-річчя Перемоги, 16) 124072 грн. (сто двадцять чотири тисячі сімдесят дві гривні) бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Поділля" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки) та 1240,72 грн (одна тисяча двісті сорок гривень сімдесят дві копійки)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович

26.01.2012