Постанова № 21399552, 13.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2012 р. справа №9/5009/5013/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкова Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2011року

по справі №9/5009/5013/11 /Суддя: Боєва О.С./

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” м.Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” м.Запоріжжя

про стягнення 118762,15грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.07.2011року

від відповідача не прибув

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” м.Запоріжжя про стягнення 118762,75грн., з яких: 6872,60грн. основний борг, сума 94891,58грн. інфляційні втрати, сума 16998,57грн. 3% річних.

08.11.2011року позивачем надано заяву у порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог та за остаточними вимогами просить, стягнути з відповідача на його користь 6872,60грн. основного боргу, 63722,53грн. інфляційних втрат, 15860,15грн. 3% річних. Судом були розглянуті уточнені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.11.2011року по справі №9/5009/5013/11 у задоволені позовних вимог про стягнення суми 63722,53грн. - втрат від інфляції, та 15860,15грн. - 3% річних, відмовлено. В частині стягнення 6872,60грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Дане рішення мотивовано наступним:

- стягненню 6872,60грн. основного боргу підлягає припиненню на п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана сума вже була предметом розгляду справи №20/162/09-15/258/10;

- розрахунки втрат від інфляції та 3% річних, були здійснені на суму 219747,60 грн., що є помилковим, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2011р. у справі № 20/162/09-15/258/10 встановлено, що за актами виконаних робіт форми КБ-2в №№ 75/44, 76/44, 77/44, 78/44, 84/44, 86/44, 87/44, 88/44, 89/44, 90/44, 99/44, 100/44, 102/44, 103/44, 130/44, 141/44, 144/44, 145/44, 146/44 та довідками вартості виконаних підрядних робіт, підлягає стягненню з відповідача саме сума 212875,00 грн., у звязку з чим, суд відмовив у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача суми 59922,53 грн. втрат від інфляції за період з грудня 2008р. по жовтень 2011р. та суми 14840,97 грн. 3% річних за період з 29.11.2011р. по 24.10.2011р., в звязку з необґрунтованістю та недоведеністю.

- у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 3800 грн. інфляційних втрат за загальний період з липня 2008р. по березень 2010р. та суми 1019,18 грн. 3% річних за період з 25.05.2009р. по 30.03.2010р. за прострочення зобовязання за договором підряду № 804/88427/27 від 08.01.2008р. з оплати актів виконаних робіт форми КБ-2в №№ 26/44, 27/44, 32/44, 36/44, 37/44, 45/44, 50/44, 51/44, 52/44, 58/44, 61/44, 64/44, 66/44, 68/44, 70/44, також було відмовлено з посиланням на п. 5, ст..261, ст..266, ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки строки оплати всіх актів знаходяться за межами трирічного строку, тобто строк вважається таким, що сплинув.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 08.11.2011року у справі №9/5009/5013/11 позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача: 6782,60грн. боргу, 39776,93грн. інфляційних витрат, 12663,27грн. 3%річних та судові витрати в сумі 1298,88грн. судового збору, 236,00грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що:

- судом не враховано той факт, що позивачем було заявлено позов не на повну суму 219747,60грн. по спірним актам, а лише на частину 212875,00грн.;

- висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права;

- 3% річних та інфляційні не є неустойкою, тому до них застосовується загальна позовна давність в три роки, як до суми основного боргу, подачею позовів 25.05.2009року було перервано перебіг строку позовної давності, отже він на момент подачі позову до суду по даній справі ще не сплинув.

Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2012року підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення по даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між Відкритим акціонерним товариством “Український графіт” (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (далі Підрядник) укладено договір підряду №804/88427/27 від 08.01.2008року. (далі договір)

До договору укладено: додаткові угоди №1 від 18.02.2008року, №2 від 20.02.2008року та №3 від 16.05.2008року, які підписаними обома сторонами.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобовязується на свій ризик виконати згідно умов договору роботу, а замовник зобовязується прийняти цю роботу та оплатити її.

Розділом 2 договору визначено характер робіт, які виконуються підрядником “Установка автоматичної лінії “Вассмер” цех № 5, 4-й проліт” по наступним обєктам: улаштування фундаментів під аспірацію; дільниця перевантаження стружки. Загальнобудівельні роботи; перенесення ливневого колектора; приточна камера та додаткові роботи.

У розділі 5 сторони дійшли згоди щодо порядку оплати. Відповідно до п.5.1 договору передбачена попередня оплата в сумі 11553,00грн. на матеріали.

Пункт 5.2. передбачає, що розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі 15 днів після підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 7.3 договору передбачена, що у разі мотивованої відмови Замовника приймати виконані роботи сторонами складається Акт з переліком претензій Замовника із зазначенням необхідних допрацювань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2009року Товариство з обмеженою відповідальністю "Котломонтаж" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Український графіт" про стягнення 302905,20 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2009року по справі №20/162/09, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2010року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Заявлену до стягнення заборгованість ТОВ «Котломонтаж»обґрунтувало актами виконаних робіт форми КБ-2в №№ 77/44, 86/44, 87/44, 88/44, 89/44 за травень 2008р., №№ 84/44, 100/44, 103/44, 96/144 за червень 2008р., №№ 75/44, 76/44, 78/44, 99/44, 102/44 за липень 2008р., №№ 90/44, 130/44, 144/44, 141/44 за серпень 2008р., №№ 146/44, 145/44, 151/52 за вересень 2008р., №150/44 за жовтень 2008року.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2010року у справі №20/162/09 зазначені судові рішення скасовані у частині стягнення заборгованості за актами виконаних робіт №№ 77/44, 86/44, 87/44, 88/44, 89/44 за травень 2008р., №№ 84/44, 100/44, 103/44 за червень 2008р., №№ 75/44, 76/44, 78/44, 99/44, 102/44 за липень 2008р., №№ 90/44, 130/44, 144/44, № 141/44 за серпень 2008р., №№ 146/44, 145/44 за вересень 2008р., вказану справу направлено до господарського Запорізької області на новій розгляд у цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час нового розгляду вказаної справи, якій було присвоєний новий номер 20/162/09-15/258/10, господарським судом встановлено, що підрядником протягом травня-жовтня 2008року надавались відповідачу акти виконаних робіт форми КБ-2в №№ 75/44, 76/44, 77/44, 78/44, 84/44, 86/44, 87/44, 88/44, 89/44, 90/44, 99/44, 100/44, 102/44, 103/44, 130/44, 141/44, 144/44, 145/44, 146/44 та довідки вартості виконаних підрядних робіт на суму 212875,00грн., тобто що загальна вартість робіт за вказаними актами №№ 75/44, 76/44, 77/44, 78/44, 84/44, 86/44, 87/44, 88/44, 89/44, 90/44, 99/44, 100/44, 102/44, 103/44, 130/44, 141/44, 144/44, 145/44, 146/44 складає саме 212875,00грн.

Рішенням суду від 18.10.2010року по справі №20/162/09-15/258/10, яке набрало законної сили, стягнуто за вищевказаними актами з відповідача борг в сумі 212875,00грн.

Заборгованість в сумі 212875,00грн., яка стягнута за рішенням суду від 18.10.2010року по справі №20/162/09-15/258/10, погашена відповідачем 21.02.2011року.

За твердженням позивача акти на загальну суму 219749,60грн. були підставою розгляду позову ТОВ «Копломонтаж»(справа 20/162/09-15/25/10), але предмет позову був заявлений не на повну суму боргу, а лише на 212875,00грн.

За таких обставин позивач заявляє вимоги по даній справі на залишок боргу в сумі 6872,60грн.

Оскільки рішенням суду по справі №20/162/09-15/258/10 від 18.10.2010року, встановлено, що заборгованість за вказаними актами складає лише 212875,00грн, то позовні вимоги в частині стягнення 6872,60грн. основного боргу за договором підряду №804/88427/27 від 08.01.2008року, не підлягають задоволенню у звязку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Таким чином, рішення по справі №9/5009/5013/11 в частині припинення провадження у справі відносно стягання боргу в сумі 6872,60грн. з посиланням на п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України є помилковим.

Позивач у справі вважає, що оскільки єдиним наявним у нього доказом направлення актів виконаних робіт форми КБ-2в є претензія № 524 від 05.11.2008р., яка отримана відповідачем 10.11.2008р., нарахування втрат від інфляції та 3% річних необхідно здійснювати з 28.11.2008р. (3 дні з дати отримання на підписання + 15 днів після підписання).

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 7.3 договору передбачена, що у разі мотивованої відмови Замовника приймати виконані роботи сторонами складається Акт з переліком претензій Замовника із зазначенням необхідних допрацювань.

Надані відповідачу акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат не були ним підписані.

Доказів в обґрунтування відмови від прийняття робіт шляхом підписання актів виконаних робіт відповідач не надав.

Позивачем від заборгованості за актами №№ 75/44, 76/44, 77/44, 78/44, 84/44, 86/44, 87/44, 88/44, 89/44, 90/44, 99/44, 100/44, 102/44, 103/44, 130/44, 141/44, 144/44, 145/44, 146/44 розраховані інфляційні нарахування в 59922,53грн. (від заборгованості в сумі 219747,60грн. за період з грудня 2008року по лютий 2011року, від заборгованості в сумі 6872,60грн. за період з березня по жовтень 2011року) та 3 % річних в сумі 14840,97 грн. (від заборгованості в сумі 219747,60грн. - за період з 29.11.2008року по 20.02.2011року, від заборгованості в сумі 6872,60грн. за період з 21.02.2011року по 24.10.2011року ).

Судова колегія вважає, що за несвоєчасну сплату боргу в сумі 212875,00грн. інфляційні нарахування та 3% річних за вказані позивачем періоди розрахунку, обґрунтовано заявлені до стягнення частково, а саме, інфляційні нарахування в сумі 58540,62грн. за період з грудня 2008року по лютий 2011року та 3% річних в сумі 14242,21грн. за період з 29.11.2008року по 20.02.2011року.

Відносно заявлених до стягнення за період 25.05.2009р. по 30.03.2010р інфляційних нарахувань в сумі 3800,00грн. та 3% річних в сумі 1019,18грн. від заборгованості в сумі 40000,00грн., яка була стягнута рішенням суду по справі №7/179/09 (вказане рішення вступило в закону силу 09.03.2011року) /арк.справи 136-144, т.2/, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з рішення господарського суду Запорізької області від 30.12.2009року по справі №7/179/09, яке залишено в силі постановою Запорізького апеляційного господарського суд від 09.03.2010року, позивач при звернені з позовом по даній справі про стягнення заборгованості за договором підряду №804/788427/27 від 08.01.2008р., в обґрунтування позовних вимог посилався на вищевказаний договір та акти виконаних робіт форми КБ-2в № 26/44, №27/44, №32/44, №36/44, №37/44, №45/44, №50/44, №51/44, №52/44, №58/44, №61/44, №64/44, №66/44, №68/44, №70/44, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками та сплачені відповідачем частково.

Таким чином, залишок заборгованості у розмірі 40000,00грн. за цими актами встановлено рішенням суду по справі №7/179/09, яке набрало законної сили 09.03.2010року.

Судова колегія, враховуючи зазначене, вважає, що від встановленої рішенням суду по справі №17/179/09 заборгованості в сумі 40000,00грн. з боку відповідача, яка була погашена 30.03.2010року, інфляційні нарахування підлягають стягненню в сумі 360,00грн. за березень 2010року, а 3% річних в сумі 65,75грн. за період з 10.03.2010року по 29.03.2010року.

Відповідачем у судових засіданнях суду першої інстанції 03.11.2011р., 08.11.2011р. та у відзиві на позовну заяву була письмово заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Період заявлений позивачем щодо нарахування інфляційних та 3% річних входить в загальний строк позовної давності визначений в три роки, тому застосування судом першої інстанції строку позовної давності на підставі ст.266 Цивільного кодексу України не відповідає нормам матеріального права.

Тобто, за вимогами щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних позивачем строк позовної не пропущений.

У даному випадку має місце необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 4821,91грн. та 3 % річних в сумі 1552,19грн.

Таким чином, оскаржуване рішення судовою колегією скасовується з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, зі стягненням з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань в сумі 58900,62грн. та 3 % річних в сумі 14307,96грн. та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2011року по справі №9/5009/5013/11 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2011року по справі №9/5009/5013/11 скасувати.

3) Позовні вимоги задовольнити частково.

4) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, ЗКПО 01415602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (69035, м.Запоріжжя, вул.Волгоградська, буд.2, ЗКПО 01415602) 58900,62грн. інфляційних витрат та 14307,96грн. 3% річних.

5) В решті позовних вимог відмовити.

6) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, ЗКПО 01415602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (69035, м.Запоріжжя, вул.Волгоградська, буд.2, ЗКПО 01415602) витрати зі сплати державного мита за позовом у розмірі 1004,46грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 199,84грн.

7) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (69035, м.Запоріжжя, вул.Волгоградська, буд.2) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 597,61грн.

8) Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу,

2-відповідачу

3-у справу,

4-госп.суд

5-ДАГС