Рішення № 21399433, 25.01.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2012 р.

Справа № 5027/1324/2011.

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до відповідача Чернівецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих

про стягнення боргу та штрафних санкцій –13073,40 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання О.І. Жижиян

Представники:

від позивача –Вірта С.В. –представник

від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася з позовом до Чернівецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих про стягнення боргу та штрафних санкцій у сумі 13073,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 23 вересня 2009 року між сторонами укладено договір на постачання природного газу № 06/09-1582ТЕ-38, згідно умов якого, позивач зобов’язувався передати у власність природний газ, а відповідач зобов’язувався прийняти його та оплатити газ на умовах даного договору. Далі позивач стверджує, що в період жовтень - грудень 2009 року, січень - квітень 2010 року поставив відповідачу природній газ на загальну суму 23006,59 грн., однак останній зобов’язання по оплаті належним чином не виконував, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 10000,00 грн., а також нараховані пеня у сумі 822,08 грн., 3 % річних у сумі 672,30 грн. та інфляційні у сумі 1579,02 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

При цьому, суд попереджував відповідача, що у випадку його неявки, спір буде вирішено без його участі за матеріалами наявними у справі.

Не з'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

Як вбачається з пунктів 1.1. та 1.2. нової редакції статуту Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” - Дочірня компанія „Газ України” є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” і створена за рішенням Спостережної ради Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” від 26 грудня 2000 року (протокол № 2) шляхом реорганізації дочірньої компанії „Торговий дім „Газ України” та дочірньої компанії „Укртрансгаз” в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу „Головпобутгаз”. Компанія є правонаступником реорганізованої дочірньої компанії Торговий дім „Газ України”, Дочірньої компанії „Укртрансгаз” в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу „Головпобутгаз”, а також реорганізованого Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та реорганізованого Дочірнього підприємства „НАФТОГАЗМЕРЕЖІ” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

23 вересня 2009 року між сторонами укладено договір № 06/09-1582ТЕ-38 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідного умов якого, позивач зобов’язувався передати у власність природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити природний газ.

Так, згідно актів передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31 жовтня 2009 року, від 30 листопада 2009 року, від 31 грудня 2009 року, від 31 січня 2010 року, від 28 лютого 2010 року, від 31 березня 2010 року, від 30 квітня 2010 року позивачем в період жовтень - грудень 2009 року, січень - квітень 2010 року поставлено відповідачу природній газ в кількості 26,360 тис.м3 на загальну суму 23006,59 грн.

Відповідач зобов’язання згідно укладеного між сторонами договору належним чином не виконував, оплату за отриманий природний газ здійснив частково, у результаті чого в нього існує заборгованість у сумі 10000,00 грн. Також, відповідачу нараховані пеня у сумі 822,08 грн., 3 % річних у сумі 672,30 грн. та індекс інфляції у сумі 1579,02 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 6.1. укладеного між сторонами договору № 06/09-1582ТЕ-38 від 23 вересня 2009 року передбачено, що оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Тобто, відповідач порушуючи умови договору не оплатив повну вартість поставленого йому газу, а тому зобов’язаний сплатити заборгованість у сумі 10000,00 грн.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 7.2. укладеного між сторонами договору № 06/09-1582ТЕ-38 від 23 вересня 2009 року, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов’язання по оплаті за поставлений йому газ, а тому має сплатити пеню у сумі 822,08 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання зобов’язання має сплатити три процента річних у сумі 672,30 грн. та індекс інфляції у сумі 1579,02 грн.

Судові витрати відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 42, 43, 22, 25, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Чернівецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих –м. Чернівці, вул. Красіна, 63, код 03972844 на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” - м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827 –основний борг у сумі 10000,00 грн., пеню у сумі 822,08 грн., 3 % річних у сумі 672,30 грн., індекс інфляції у сумі 1579,02 грн. та судовий збір у сумі 1411,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25 січня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 січня 2012 року.

Суддя О.С. Тинок