Рішення № 21399322, 08.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р.Справа № 26/17-4304-2011

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю від 12.01.2012р.;

від відповідача : не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотранс";

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла»;

про стягнення 1877,75 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екотранс" ( далі Позивач ) звернулась до Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласла» ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення 1877,75 грн. посилаючись на наступне.

26 січня 2011 року між сторонами у справі був укладений Договір №00-09 «на здійснення операцій у сфері поводження з відходами».

Відповідно до умов Договору TOB «Ласла», як Виконавець по Договору, бере на себе зобов'язання надавати послуги по збиранню, прийманню на зберігання відходів, визначених у Протоколі договірної ціни, з їх подальшою утилізацією/видаленням протягом 15 робочих днів з моменту отримання відповідної Заявки на організацію послуг, та за умови сплати Замовником передоплати у розмірі 50% згідно Протоколу узгодження договірної ціни, а саме 1887,75 гривень (3775,50 грн.х50%).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України „зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.І ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач у позові, 26 січня 2011 року Відповідачем був виставлений рахунок № 00-09 на суму 1887,75 гривень, який був сплачений Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 18.02.2011 року. Заявка на організацію послуг направлялися 09.03.2011 року та повторно 31.03.2011 року з проханням вивезти з території TOB «Екотранс»відходи кислот та лугів у кількості 0,1 т. Однак, на сьогоднішній день будь-яких дій щодо виконання умов Договору в частині послуг по збиранню, прийманню на зберігання відходів з їх подальшою утилізацією/видаленням Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласла»здійснено не було.

Невиконання зобов'язання є його порушенням (ст.610 ЦК України), відповідно до п.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, кий прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ст.612 ЦК України).

Відповідно до статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо інше не встановлено договором або законом.

В результаті невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором позивач, як кредитор, втратив інтерес щодо виконання Відповідачем зобов'язань за даним Договором в натурі та вимагав повернути сплачені Позивачем кошти у розмірі 1887,75 гривень.

Свої вимоги Позивач виклав в Претензії від 30.06.2011 року (вих. № 01-05/285), яку Відповідач отримав 31.08.2011 року, що підтверджується повідомленням про отримання цінного листа з описом вкладення. Однак, на даний час відповіді з боку Відповідача не надходило та сплата грошових коштів проведена не була. Таким чином, Відповідач безпідставно зберігає у себе за рахунок Позивача грошові кошти, які належать останньому у розмірі 1887,75 гривень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно".

На підставі викладеного Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача :

безпідставно отриману суму у розмірі 1887,75 гривень;

державне мито у розмірі 102,00 гривень;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 гривень.

Представник відповідача у жодне судове засідання ( з трьох що відбулись) не зявився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений ( повідомлення у справі ), відзив на позов не надав, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не поступало і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами вищевказаним договором № 00-09 від 26 січня 2011 р., протоколом № 1 узгодження договірної ціни від 26 січня 2011 р., рахунком фактурою № 00-09 від 26.01.2011 р. на суму 1887,75 грн., платіжним дорученням № 77 від 18 лютого 2011 р. на суму 1887,75 грн.

Проаналізувавши приведені докази, суд приймає їх до уваги як доказ безпідставного отримання відповідачем коштів від позивача у сумі 1887,75 грн. за невиконання послуг по вказаному Договору, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу повністю не погасив, чим порушив умов Договору та приписи ст. ст. 525, 526, 610- 612 ЦК України.

Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотранс" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла» ( 65044, м. Одеса, пр-т. Шевченко, 2, оф. 70; код ЄДРПОУ 34736912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотранс" (54058, м. Миколаїв, вул. Проектна, 3-В; код ЄДРПОУ 23616583) безпідставно отриманні кошти у сумі 1887(одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 75 коп. за невиконання послуг по Договору №00-09 від 26.01.2011р., державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу в сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 13.02.2012 р.