Рішення № 21399261, 08.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р.Справа № 9/17-5068-2011 За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"; До відповідача: Приватного підприємства "Нордфілд";

про стягнення 228800 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 16.12.2011р. за вх. №7694/2011 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Нордфілд" (далі Відповідач) в сумі 228800,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на фактичну адресу відповідача - Приватного підприємства "Нордфілд", що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, відправлялися за адресою: 66000, Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Пушкіна, буд. 25, що зазначалася у позовній заяві.

Поштові повідомлення поверталися до суду з відміткою „за зазначеною адресою не проживає”.

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою немає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Приватне підприємство "Нордфілд" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

10.01.2012 року за вх. №532/2012 представником позивача було надано до суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де зазначено юридичне місцезнаходження Відповідача, а саме: (66000, Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Пушкіна, буд. 25).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" та Приватним підприємством "Нордфілд" 10.08.2010 року було укладено Договір купівлі-продажу мінеральних добрив (далі - Товар) на суму 200000,00 грн.

Згідно Договору Відповідач зобовязався передати у власність Позивачу товар, а саме: нітроамофоска 40 тон по ціні 3500,00 грн. на суму 140000,00 грн., аміачна селітра в кількості 25 тон по ціні 2400,00 грн на суму 60000,00 грн., загальна вартість товару складає 200000,00 грн.

Згідно положень пункту 2.1. Договору, продавець зобовязався поставити товар після надходження коштів на розрахунковий рахунок, що зазначений у Договорі, в строк до 24 вересня 2011 року належної якості, кількості та ціни, передбачених у п. 1.2. Договору.

На підставі п. 4.2. Договору, платіжним дорученням Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" було перераховано 200000,00 грн., в тому числі 33333,33 грн. - ПДВ.

28.08.2011 року Приватним підприємством "Нордфілд" було поставлено покупцю 10 тон аміачної селітри на суму 24000,00 грн, в тому числі ПДВ 4000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" просить суд стягнути з Приватного підприємства "Нордфілд" на користь позивача суму основного боргу у розмірі 176000,00 грн., та штрафні санкції за прострочення виконання договірних зобовязань за 3 дні прострочки у розмірі 52800,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 10.08.2011 року, згідно з яким, продавець-відповідач зобовязався передати у власність покупцеві-позивачу товар, який зобовязався приймати та оплачувати вартість товару, в порядку та на умовах викладених в договорі.

Загальна сума товару складає: нітроамофоска 40 тон по ціні 3500,00 грн. на суму 140000,00 грн., аміачна селітра в кількості 25 тон по ціні 2400,00 грн на суму 60000,00 грн., загальна вартість товару складає 200000,00 грн. (п. 1.2. Договору).

Згідно положень п. 2.1. договору, продавець зобовязується поставити товар після надходження коштів на розрахунковий рахунок, що зазначений у цьому договорі, в строк до 24 вересня 2011 року належної якості, кількості та ціни, передбачених в п. 1.2. цього договору.

На підставі п. 4.2. договору, позивач належним чином слідував виконанню умов договору, та платіжним дорученням №297 від 11.08.2011 року на розрахунковий рахунок 26003311937301, МФО 328209, код ОКПО 36794138, належний Приватному підприємству "Нордфілд", згідно рахунку фактури №к-035 від 11.08.2011 року, перерахував 200000,00 грн., в тому числі 33333,33 грн. ПДВ.

28.08.2011 року продавцем було поставлено покупцю 10 тон аміачної селітри на суму 24000,00 грн., що підтверджується накладною (аркуш справи 37), підписаною обома сторонами та скріпленою печаткою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання щодо поставки позивачу за оплачений товар: нітроамофоска 40 тон по ціні 3500,00 грн. на суму 140000,00 грн., аміачна селітра в кількості 15 тон по ціні 2400,00 грн на суму 36000,00 грн., загальна вартість недопоставленого товару складає 176000,00 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до переданий покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Як наявно вбачається з наданих матеріалів товар був оплачений позивачем, але недопоставлений відповідачем у строки передбачені договором купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п 5.1. договору за невиконання або передачі постачальником товару у власність не в повному обсязі або неналежної якості, останній має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочки.

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем у додатку до позовної заяви, та згідно з яким, розмір штрафу, що нараховані відповідачу за 3 (три) дні прострочки, становить 52800,00 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Нордфілд" (66000, Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Пушкіна, буд. 25; код ЄДРПОУ 36794138, р/р 26003311937301, в ЮГРУ Приватбанк, МФО 328209, ІПН 367941315180, № свід. 100254003) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (66011, Одеська область, Кодимський район, с. Серби, код ЄДРПОУ 05439870, МФО 328704, АБ „Південний” м. Одеса, ІПН 054398715180, свід. № 100275889) кошти у розмірі 176000,00 грн. за недопоставлений товар згідно договору купівлі-продажу від 10.08.2011 року, штрафні санкції за прострочення виконання договірних зобовязань за 3 (три) дні прострочки 52800,00 грн., 4576,00 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2012 року.