Рішення № 21398811, 30.01.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12 Справа № 15/5009/7566/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області, 70100, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул.. Горького, 13 в інтересах держави: орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області, 70100, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул.. Космічна, 3

до відповідача-1 Комунальної установи “Любицький психоневрологічний інтернат”Запорізької обласної ради, 70153, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Любицьке, вул.. Соціальна, 1

до відповідача-2 Селянського (фермерського) господарства “Скорпіон”, 70153, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Любицьке, вул.. Маяковського, 3-а

про визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 26.06.2009р.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від прокуратури: Романов Р.О., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення № 83 від 06.08.2008р.

від позивача: ОСОБА_1., представник за дов. №1615/01-11 від 07.06.2011

від відповідача 1: Холод В.І., директор, рішення № 21 від 28.08.2002р.

від відповідача 2: ОСОБА_2, представник за дов. №1802 від 20.12.2007

Суть спору:

Розглядається позовна заява Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави: орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області до відповідачів Комунальної установи “Любицький психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради та Селянського (фермерського) господарства “Скорпіон” про визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 26.06.2009р. та повернення у розпорядження держави в особі Ново миколаївського РДА земельну ділянку площею 49,4 га, яка є обєктом договору.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2011 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 22.12.2011. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 30.01.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурором позовні вимоги заявлені з наступних підстав: між відповідачами укладено договір про сумісну діяльність від 26.06.2009. Однак заявник просить визнати його недійсним з тієї підстави, що даний договір є удаваним правочином, оскільки основною ознакою даного договору є платне володіння і користування на певний строк земельною ділянкою. Якщо основою ознакою договору є передача за плату земельної ділянки у володіння і користування на певний строк, то відповідно до ст. 13 Закону України «Про орендну землі»цей договорі є договором оренди. Крім того, просить повернути земельну ділянку, передану у користування на підстав договору, у власність держави в особі Новомиколаївської РДА.

Позивач підтримав позовні вимоги, заявлені прокурором.

Відповідачі проти задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у відзивах. Вважають, що даний договір є договором про сумісну діяльність, оскільки сторони фактично домовилися сумісно діяти з метою отримання прибутку та обробітку земельної ділянки для ведення підсобного господарства. Цей договір був підписаний з метою задоволення потреб обох сторін. Просять в задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представників сторін та прокуратури розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури суд встановив наступне.

26.06.2008р. між Любецьким психоневрологічним інтернатом (відповідач-1) у справі та Селянським (фермерським) господарством «Скорпіон»(відповідач-2) укладено договір про сумісну діяльність, за умовами якого сторони зобовязалися сумісно діяти з метою отримання прибутку та обробітку земельної ділянки для ведення підсобного господарства в розмірі 49,40 га, розташованої на території Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, яка належить першій стороні на праві постійного володіння землею на підставі Державного акту володіння землею №00002, виданого в квітні 1992 року.

Згідно з п. 3.2. договору, перша сторона отримує не менше 3% вартості земельної ділянки 18 000,00 грн., за кожен рік сумісної діяльності, незалежно від суми отриманого прибутку, або друга сторона на цю суму виконує сільськогосподарські роботи.

Строк дії договору становить 5 років (п. 6.5. договору).

Прокурор звернувся до суду з вимогою визнати недійсним даний договір з тієї підстави, що він є удаваним правочином, який укладено з метою приховування справжнього правочину договору оренди землі.

Згідно із ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 125 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 14 Закон України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 зазначеного Закону передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки; у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З аналізу оспорюваного договору вбачається, що основними його ознаками є платне володіння і користування на певний строк земельною ділянкою. Тобто даний договір є договором оренди земельної ділянки.

Таким чином, договір про спільну діяльність від 26.06.2009 є удаваним правочином.

Частиною 2 ст. 235 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі встановлення, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину. Так, за приписами частин першої-третьої ст. 203 ЦК України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом прямо не передбачено недійсності удаваного правочину, однак всупереч законодавству, в даному випадку зовнішнє волевиявлення сторін не узгоджено з їх внутрішньою волею.

За таких обставин, договір про сумісну діяльність, укладений 26.06.2009 між відповідачами, є недійсним, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про повернення у розпорядження держави в особі Новомиколаївської РДА земельної ділянки площею 49,4 га, яка є обєктом договору.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Однак сторонами не надано доказів знаходження земельної ділянки у користуванні відповідача-2, зокрема, не надано акту приймання передачі земельної ділянки підписаного між сторонам за договором.

Крім того, земельна ділянка площею 49,4 га перебуває в постійному користуванні Любецького психоневрологічного будинку інтернату про що свідчить державний акт на право постійного користування землею серії №000-02, власником земельної ділянки виступає держава в особі Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області з урахуванням її територіального розміщення. Доказів скасування вказаного державного акту серії №000-02 або вилучення земельної ділянки з державної власності позивачем не надано. Земельна ділянка перебуває в державній власності та в її розпорядженні.

За таких обставин вимога прокурора про зобовязання відповідача повернути у розпорядження держави в особі Новомиколаївської районної державної адміністрації земельну ділянку, що є предметом договору, не підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони надали всі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідачів на позов є безпідставними силу викладеного.

Враховуючи викладене, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Селянським (фермерським) господарством «Скорпіон»надано до матеріалів справи докази використання земельної ділянки площею 49,4 га, зокрема її засіяно восени 2011р. озимим ріпаком, що підтверджується видатковою накладною №2037 від 21.07.2011р., видатковою накладною №54521 від 19.09.2011р., видатковою накладною №54398 від 10.09.2011р., видатковою накладною №24924 від 19.07.2011р., актом №47 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за вересень 2011р., акт №46 витрати насіння і садивного матеріалу за вересень 2011р., накладна №45 (внутрігосподарського призначення) за вересень 2011р.

Суд вважає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом щодо звільнення безпідставно зайнятої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 25, 29, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області, заявлений в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Ново миколаївської районної державної адміністрації до відповідачів Комунальної установи «Любецький психоневрологічний інтернат»Запорізької обласної ради та Селянське (фермерське) господарство «Скорпіон»задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про сумісну діяльність від 26.06.2009, укладений між Комунальною установою «Любецький психоневрологічний інтернат»Запорізької обласної ради та Селянським (фермерським) господарством «Скорпіон».

3. Стягнути солідарно з Комунальної установи «Любецький психоневрологічний інтернат»Запорізької обласної ради (70153 с. Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області, вул. Соціальна, 1, код ЄДРПОУ 03188620) та Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон»(70153 с. Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області, вул. Маяковського, 3-А, код ЄДРПОУ 30085498) на користь Державного бюджету (одержувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача ГУДКУ в Запорізькій області, № рахунку 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 941 (девятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06.02.2012р.