Рішення № 21397916, 07.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.12р.Справа № 15/5005/17681/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП", м. Дніпропетровськ

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спар-центр", м. Київ

В-2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", м. Дніпропетровськ

про стягнення 69 780,99 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 21.03.11р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спар-центр" (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (далі-відповідач-2), про стягнення 69 780,99 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованість за поставлений товар у розмірі 64 984,27 грн.,

- інфляційних втрат у розмір 3 835,30 грн.,

- 3% річних у розмір 961,41 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки № Д39/1573 від 17.08.2009 року та невиконанням відповідачем-2 договору поруки № 01/17-08 від 17.08.209 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 29.12.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 24.01.12р., зобов'язано до засідання подати:

- позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання); довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо державної реєстрації відповідача-1 та відповідача-2;

- відповідачу-1: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу;

- відповідачу-2: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу-1 необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

Зобов'язано позивача повідомити відповідача-1 та відповідача-2 про день, час та місце розгляду справи, докази належного (поштове повідомлення про вручення) та вчасного повідомлення надати суду.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

Листом господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.12р., у зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Е. з 23.01.12р. по 26.01.12р. у відпустці, розгляд справи перенесено на 07.02.12р., зобов'язано сторін виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 29.12.11р.

07.02.12р. у судовому засідання повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надав для доручення до матеріалів справи витребувані судом документи, а також докази повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про день, час та місце розгляду даної справи (а.с.108-114).

В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач-1 повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 98 ).

Повноважний представник відповідача-2 в судове засідання також не з`явився, але до суду 06.02.12р. надійшло клопотання, в якому відповідач-2 просить розглядати справу без участі його повноважного представника, відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не зявився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, а відповідач-2 не заперечує розгляду справи без участі його повноважного представника, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважних представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поставки № Д39/1573 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач постачає і передає у власність відповідачу-1, а відповідач-1 приймає та оплачує товари згідно з умовами даного Договору. Відповідач-1 надає замовлення позивачу на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим Договором, їх ціни, і яка складає невід`ємну частину цього Договору (Додаток №3 "Специфікація/Прайс-Лист").

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що позивач зобов`язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у "Специфікації/ПрайсЛисті", затвердженому сторонами. Ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються позивачем відповідачу-1 для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Як зазначено в протоколі розбіжностей до Договору п. 3.6. викладається в редакції відповідача-1, відповідно якого, відповідач-1 здійснює оплату за товар наступним чином: відповідач-1 після прийняття товару зобов'язаний сплатити за товар в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача через 60 календарних днів з дня поставки.

Цей Договір укладений строком до 31 грудня 2009 року включно. Строк дії цього договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію (п.7.1 Договору).

На виконання умов Договору, позивач в період з 31.08.2010 року по 08.09.2010 року здійснив поставку товару відповідачу-1 на суму 68 072,16 грн., що підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем-1 було повернуто товар на суму 1 880,64 грн., що підтверджується накладними на повернення. Крім того, було здійснено часткову оплату на суму 1207,25 грн.

В порушення умов Договору, відповідач-1 за поставлений товар в передбачені Договором строки в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 64984,27 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України були нараховані інфляційні витрати у розмірі 3 835,30 грн. та 3% річних у розмірі 961,41 грн.

17.08.2009 р. між відповідачем-2 та позивачем було укладено договір поруки № 01/17-08 (далі Договір поруки), відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач-2 зобов`язується солідарно з відповідачем-1 відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань з оплати товарів, поставлених відповідачу-1 відповідно до Договору поставки № Д 39/1573 від 17.08.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Відповідно до п.1.2 Договору поруки, відповідач-2 відповідно до п.1.1 цього Договору відповідає перед позивачем у наступному обсязі: за зобов`язаннями з оплати вартості товарів, поставлених відповідачу-1 відповідно до Договору поставки в сумі вартості поставлених товарів, але не більше 500,00 грн.

Як зазначено в п.1.3 Договору поруки , відповідач-2 відповідає перед позивачем тільки щодо оплати вартості товару за Договором поставки (основного боргу). Порука в будь-якому випадку не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо.

Пунктом 2.1 Договору поруки передбачено, що відповідач-2 зобов`язується виконати зобов`язання у наступному порядку:

2.1.1. У випадку прострочення відповідачем-1 виконання грошового зобов`язання, визначеного відповідно до п.1.2 цього Договору, понад один банківський день, відповідач-2 зобов`язується за вимогою позивача протягом двох банківських днів з дати надходження до нього такої вимоги сплатити за грошовими зобов`язаннями відповідача-1, у розмірі, що не перевищує суму, передбачену п.1.2 цього Договору.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача-2 вимогу про сплату частини боргу, але вказану вимогу було залишено відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за поставлений товар у розмірі 64484,27 грн., інфляційні витрати у розмірі 3835,30 грн. та 3% річних у розмірі 961,41 грн., а з відповідача-2 заборгованість за поставлений товар у розмірі 500 грн.

Доказів виконання своїх зобов'язань на час розгляду спору відповідач-1 та відповідач-2 до господарського суду не надали.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за поставлений товар у розмірі 64 484,27 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 3 835,30 грн. та 3% річних у розмірі 961,41 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 інфляційних витрат у розмірі 3 835,30 грн. та 3% річних у розмірі 961,41 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, вимога позивача щодо стягнення з відповідача-2 заборгованості за поставлений товар у розмірі 500,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 554, 599, 610, 612,625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спар-центр" (01004, м. Київ, Печерський район, вул. Рогнідивська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, код ЄДРПОУ 33114291) заборгованість за поставлений товар у розмірі 64 484,27 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири грн. 27 коп.), інфляційних витрат у розмірі 3 835,30 грн. (три тисячі вісімсот тридцять п`ять грн.30 коп.), 3% річних у розмірі 961,41 грн. (дев`ятсот шістдесят одна грн. 41 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн.50 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (49000, м.Дніпропетровськ, площа Жовтнева, буд. 12, код ЄДРПОУ 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний дім "МАРКЕТ-ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, код ЄДРПОУ 33114291) заборгованість за поставлений товар у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот грн.00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 09.02.12р.