Ухвала суду № 21397685, 04.01.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 січня 2012 року м. Івано-Франківськ Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: головуючого Бойчука І.В., суддів Мелінишин Г.П., Меленко О.Є. секретаря Балагури М.О., сторін: представника філії банку Артиша В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10008/055 філії Івано-Франківського обласного управління до ОСОБА_2 про стягнення 1281700,47 гривень за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду від 15 листопада 2011 року,- в с т а н о в и л а: Рішенням Богородчанського районного суду від 15 листопада 2011 року задоволено позов прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10008/055 філії Івано-Франківського обласного управління до ОСОБА_2 про стягнення 1281700,47 гривень . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого без балансового відділення №10008/055 філії Івано-Франківського обласного управління на р/р 3739015 МФО 336503 код. 09336500 в сумі 1281700,47 грн., зокрема по основному боргу 746086,78 грн., несплаченого боргу 133913,08 грн., нараховані та несплачені процеси 281380,78 грн., пені 120319 грн., а також 180 грн. судових витрат, та в дохід держави 120 грн. витрат на інформацій технічне забезпечення розгляду справи, 1700 грн. державного мита. ____________ Справа № 22-ц-61/2012р. Головуючий у 1 інстанції Круль І.В. Категорія 27 Суддя-доповідач Бойчук І.В. Ухвалою Богородчанського районного суду від 15 листопада 2011 року позовну заяву ОСОБА_2 до Богородчанського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання права власності, розірвання кредитного договору, припинення іпотечного договору залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є необгрунтованим, та таким що підлягає скасуванню. У рішенні суду помилково вказано, що ОСОБА_2 позову не визнав, оскільки такого заперечення він не подавав. Також суд не взяв до уваги, що сума боргу за кредитним договором є неправильною. У матеріалах справи є розрахунок заборгованості на 17.05.2011 року, хоча 06.05.2011 року банком фактично прийнято пропозицію ОСОБА_2 про розірвання договору. Тому нарахування відсотків та штрафних санкцій по спірному кредитному договору має бути зупинено з цього числа. Сума боргу складає 1272 21 грн.11 коп. і є меншою від вартості виробничих приміщень деревообробного цеху, який є в іпотеці. Банк зволікає своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки, що призводить до немотивованого нарахування штрафних санкцій і значного збільшення заборгованості. Судом повністю проігноровано правове обґрунтування позовних вимог боржника ОСОБА_2 У позивача є всі підстави для передачі йому права власності на іпотечне майно, а саме, виробничі приміщення деревообробного цеху в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором. Згідно до ст.. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобовязання або реалізації предмета іпотеки або набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Тому укладений між сторонами іпотечний договір у даній справі слід вважати припиненим. Суд безпідставно не розглянув його зустрічного позову. Просить рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2. В засідання апеляційного суду представник апелянта не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. Вислухавши доповідь судді, пояснення представника банку, який не визнав доводів скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено, що 14.02.2008 року між ОСОБА_2 та Богородчанським відділенням ВАТ «Державний ощадбанк України» укладено договір відновлювальної кредитної лінії №28 за умовами якого було надано кредит, грошові кошти в сумі 280000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17% відсотків річних. Забезпеченням виконання зобовязань за договором відновлювальної кредитної лінії №28 від 14.02.2008 року (пункт 4.1. договору) був іпотечний договір від 22.02.2008 року №491 на житловий будинок по АДРЕСА_1. При цьому іпотекодавцем (майновим поручителем) виступала ОСОБА_4. В подальшому 12.06.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору відновлювальної кредитної лінії від 12.06.2008 року за умовами якої ОСОБА_2 було збільшено кредитну лінію до 680000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 20% відсотків річних. З метою забезпечення збільшених зобовязань, було укладено іпотечний договір від 13.06.2008 року за №1664 за яким передано ним в іпотеку нежитлове приміщення у АДРЕСА_2. 05 вересня 2008 року було укладено додаткову угоду №2 за умовами якої ОСОБА_2, враховуючи вартість заставного майна, було збільшено кредитну лінію до 880000, 00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21% відсотків річних. Вказані кредитні кошти були використані ОСОБА_2 на поточні потреби. Протягом 2008, 2009 та січня лютого 2010 року ОСОБА_2 належним чином використовувалися зобовязання за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 17.05.2011 року в сумі 1281700,47 грн.. Відповідачу направлялися банком вимоги про необхідність погашення кредиту, проте, останній не реагував належним чином на такі попередження, а виїхав за межі держави. За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі його структурного підрозділу. Доводи представника ОСОБА_2 про те, що суд неправильно розглянув зустрічні позовні вимоги не заслуговують на увагу, оскільки такий позов залишено судом без розгляду у звязку з повторною неявкою позивача у судове засідання без поважних причин. При цьому така ухвала суду представником апелянта в апеляційному порядку не оскаржувалася. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення, з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено. Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, - у х в а л и л а : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити. Рішення Богородчанського районного суду від 15 листопада 2011 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Судді: І.В. Бойчук Г.П. Мелінишин О.Є. Меленко