Рішення № 21397636, 06.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.12р.Справа № 17/5005/17758/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 36780,97 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 1/01/1-Д від 17.01.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довір. № 0168 від 01.07.11р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому враховуючи уточнення позовних вимог просить стягнути з Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (далі - відповідач) суму 18596,12 грн. основного боргу, 1086,72 грн. 3% річних, 2575,56 грн. інфляційних, 13221,84 грн. пені, 1301,73 грн. штрафу, а всього 36781,97 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 19-09 про надання послуг з благоустрою та озеленення території від 08.07.09р.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позов вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що розрахунки за надані по спірному договору послуги здійснюються за рахунок коштів міського бюджету. Хоча основна заборгованість станом на теперішній час становить 18596,12 грн., проте подані до фінуправління заявки для оплати позивачу послуг не задоволені. При цьому, бюджет в поточному році непередбачений для минулорічних робіт. На підставі чого, на думку відповідача, в задоволені позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.01.12р. по 31.01.12р., згідно ст. 77 ГПК України.

Також, позивачем надано до матеріалів справи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача, до набрання рішенням суду законної сили.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

08.07.2009 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір № 19-09 про надання послуг з благоустрою та озеленення території. ЛОТ 1. Видалення дерев (далі - Договір), згідно з умовами якого виконавець зобовязався за завданням замовника надати послуги (видалення дерев), а останній, в свою чергу, оплатити виконавцю зазначену послугу на протязі 14-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт при наявності коштів фінансування.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що взяті на себе Договірні зобовязання виконанні позивачем належним чином (акти № 60, № 31, № 33) на загальну суму 53596,12 грн., тоді як відповідачем в порушення взятих на себе зобовязань надані виконавцем послуги оплачені частково, у звязку із чим у замовника утворилась основна заборгованості в розмірі 18596,12 грн., яка також підтверджується двохстороннім актом звірки взаєморозрахунків та не заперечується відповідачем.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору відповідач не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п. 4.3 Договору та приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 14.01.10р. по 26.12.11р. розмір пені (0,1%) на суму 13221,84 грн., також за цей же період розмір 3% річних на суму 1086,72 грн., за період з січня 2010 року по листопад 2011 року розмір інфляційних на суму 2575,56 грн., та 7% штрафу на суму 1301,73 грн., що відображається в розрахунку заявника.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ на протязі шести місяців.

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи «Законодавство»господарський суд задовольняє їх частково, а саме: за період з 14.01.10р. по 27.07.10р. пеню у сумі 671,22 грн., за період з 14.01.10р. по 26.12.11р. 3% річних у сумі 1086,72 грн., за період з січня 2010 року по листопад 2011 року інфляційні у сумі 2401,51 грн., та 7% штрафу у сумі 1301,73 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення ж відповідача наведені у відзиві на позов господарським судом не приймаються, так як не знайшли свого документального та вмотивованого підтвердження матеріалами даної справи.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення уточненого позову.

Разом з тим, заява ж позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки не надано доказів того, що відповідачем здійснюються дії, насамперед, які унеможливлять виконання рішення суду, а ґрунтується на припущеннях заявника.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Спортивна, 38; ЄДРПОУ 36072153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд" (51909, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Мендєлєєва, 5А; ЄДРПОУ 32697877) суму 18596,12 грн. (вісімнадцять тисяч пятсот девяносто шість грн. 12 коп.) основного боргу, 671,22 грн. (шістсот сімдесят одна грн. 22 коп.) пені, 1086,72 грн. (одна тисяча вісімдесят шість грн. 72 коп.) 3% річних, 2401,51 грн. (дві тисячі чотириста одна грн. 51 коп.) інфляційних, 1301,73 грн. (одна тисяча триста одна грн. 73 коп.) штрафу, 923,19 грн. (девятсот двадцять три грн. 19 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___