Постанова № 21397093, 09.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р. Справа № 5021/1525/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаріцької А.О.,

суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач),

Міщенка П.К.,

за участю представників:

від кредитора:ОСОБА_1. представник (довіреність від 11.08.2010 року);

від боржника:ОСОБА_2. представник (довіреність від 09.02.2012 року);

від розпорядника майна:не з'явились;

розглянувшикасаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції,

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2011 року,

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 27 вересня 2011 року,

у справі№ 5021/1525/2011,

за заявоюПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ),

в особі Сумської обласної дирекції (м. Суми),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав" (м. Суми),

про визнання банкрутом, -

в с т а н о в и в :

У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції (далі за текстом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулось до Господарського суду Сумської області із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав" (далі за текстом ТзОВ "Техносплав") за загальною процедурою.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.07.2011 року заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено дату проведення підготовчого засідання, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Сумської області від 27.09.2011 року у справі № 5021/1525/2011 (суддя Рунова В.В.) провадження у справі припинено, інше. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ВАТ "Техносплав" повністю забезпечені заставою і, відповідно, у банку відсутні будь-які підстави для ініціювання процедури банкрутства боржника за загальною процедурою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року у справі № 5021/1525/2011 (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2011 року без змін. Постанову апеляційного господарського суду, окрім вказаних в ухвалі господарського суду першої інстанції підстав, мотивовано також недоведеністю ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", при зверненні до місцевого господарського суду, належними доказами факту неспроможності виконання боржником своїх зобов'язань протягом понад 3 місяці, що є однією з необхідних передумов для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції рішенням та постановою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Сумської області. В обгрунтування касаційної скарги ПАТ "Райффазен Банк Аваль" посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, ч. 3 ст. 6, ч. 9 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомм" та ст. 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року, згідно ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження.

08.02.2012 року від ТзОВ "Техносплав" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому боржник проти касаційної скарги заперечує, вважає ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розпорядник майна в судове засідання касаційної інстанції не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні розпорядника майна та його уповноваженого представника.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з п. п. 1, 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

В силу приписів ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

29.12.2006 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "Техносплав" уклали Кредитний договір № 012/06-11/2372, за умов якого ТзОВ "Техносплав" отримало кредит у розмірі 1 500 000 грн. 00 коп., терміном до 25.12.2009 року.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2010 року у справі № 2-1375/10 присуджено до стягнення з ТзОВ "Техносплав" на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за Кредитним договором № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року у сумі 1 562 646 грн. 95 коп. та судові витрати, оскільки ТзОВ "Техносплав" не виконав умови названого Кредитного договору щодо повернення грошових коштів та сплати процентів.

02.02.2011 року, на виконання вказаного рішення, Ковпаківським районним судом м. Суми було видано Виконавчий лист у справі № 2-1375/10 про примусове виконання рішення суду. 04.02.2011 року, Зарічним ВДВС Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по стягненню боргу з ТОВ "Техносплав".

Наданий ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Лист від 23.06.2011 року Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції свідчить, що, станом на дату надання цього Листа, заборгованість по виконавчому листу не сплачена.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що, в забезпечення виконання умов Кредитного договору № 012/06-11/2372, ТзОВ "Техносплав" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" уклали Іпотечний договір № 614 від 30.03.2007 року, Договір застави товарів в обігу № 2372/т від 05.01.2007 року (з додатковою угодою № 1 від 07.05.2007 року) та Договір застави основних засобів № 2372/о від 05.01.2007 року.

За умов Іпотечного договору № 614 від 30.03.2007 року в заставу ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" передано нежитлове приміщення склад готової продукції під літ. "Г1", площею 3251,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122, договірною заставою вартістю 225 000 грн. 00 коп.

За Договором застави товарів в обігу № 2372/т від 05.01.2007 року (з додатковою угодою № 1 від 07.05.2007 року), в заставу ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" передано будівельні матеріали договірною заставною вартістю 313 184 грн. 00 коп.

Договором застави основних засобів № 2372/о від 05.01.2007 року в заставу ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" передано основні засоби договірною заставою вартістю 239 602 грн. 00 коп.

Згідно з оборотною відомістю по обліку основних засобів та відомості по рахунку № 260, станом на 19.08.2011 року майно ТзОВ "Техносплав", яке перебуває у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", не реалізоване.

За наведених обставин місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що вартість майна, переданого боржником ТзОВ "Техносплав" в заставу ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", за домовленістю сторін складає 777 786 грн. 00 коп.

Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що, в забезпечення виконання умов Кредитного договору № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" також було укладено з гр. Філіповим Олегом Борисовичем Іпотечний договір № 012/06-11/2372 від 09.01.2007 року, за умов якого предмет іпотеки становить нерухоме майно, а саме: квартира, що складається з чотирьох житлових кімнат, заг. площею 115,3 м2, житловою площею 70,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, будинок № 7, квартира № 12 "Б"; заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 877 124 грн. 00 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06.01.2011 року у справі № 2-76/10р. було присуджено до стягнення з Філіпова Олега Борисовича на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прострочену заборгованість за Кредитним договором у сумі 1 608 510 грн. 11 коп., звернувши стягнення за рахунок заставного майна квартири за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, будинок № 7, квартира № 12 "Б".

06.05.2011 року державним виконавцем Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-76 від 28.01.2011 року було складено Акт опису й арешту майна, а саме квартири № 12 "Б" у будинку № 7 по вул. Кооперативній в м. Суми.

Поряд з цим, господарськими судами попередніх інстанцій відзначено, що ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" уклало Договір поруки з гр. Саєнко Андрієм Семеновичем, за умов якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях боржника ТзОВ "Техносплав", що виникли з умов Кредитного договору № 012/06-11/2372 від 29.12.2006 року.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" правових підстав для ініціювання процедури банкрутства боржника за загальною процедурою банкрутства, оскільки вимоги кредитора повністю забезпечені заставою (кредиторські вимоги 1 650 445 грн. 67 коп.; загальна вартість переданого у заставу майна 1 654 910 грн. 00 коп. (225 000 грн. 00 коп. + 313 184 грн. 00 коп. + 239 602 грн. 00 коп. + 877 124 грн. 00 коп.)).

Оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 11) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, про припинення провадження у справі, оскільки вимоги кредитора повністю забезпечені заставою.

Враховуючи вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарських судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2011 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 27 вересня 2011 року у справі № 5021/1525/2011 залишити без змін.

Головуючий суддяА.О. Заріцька судді:В.Ю. Поліщук П.К. Міщенко