Рішення № 21387534, 14.02.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-274/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07 жовтня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 28.07.2009 року позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки роз'єднано з позовними вимогами про виселення та зняття з реєстрації.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що згідно кредитного договору №IFIWGК0000000077 від 01.11.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав в позивача грошові кошти в сумі 8360 доларів США з терміном погашення до 01.11.2027 року зі сплатою 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 20.03.2009 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 6241,13 долар США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/105 від 19.03.2009 року складає 48056 грн. 70 коп., в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 5966,56 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 233,78 долари США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 24 долари США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 16,79 доларів США. Умовами договору встановлено, що наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Кредитний договір забезпечений іпотекою. Положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя у випадку невиконання іпотекодавцем зобовязань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача Рокетська С.В. в судове засідання не зявилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. З урахуванням положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважав належним повідомлення відповідача про розгляд справи.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого іпотекою, умовами якого передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

01 листопада 2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, а подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №IFIWGК0000000077 (а.с. 6 зв.-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 6000 доларів США на купівлю квартири та 2360 доларів США на сплату страхових платежів та зобов'язався погасити кредит до 01.11.2027 року. Умовами п. 7.1. кредитного договору (а.с. 8 зв.) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту пунктом 7.4. договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 1,16% на місяць. Згідно п. 7.1. кредитного договору (а.с. 8 зв.) відповідач зобовязався щомісяця з 01 по 05 число надавати банку кошти на погашення кредиту в розмірі 74,72 долари США.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_1 систематично порушував строки та розмір погашення кредиту і сплати процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №IFIWGК0000000077 від 01.11.2007 року (а.с. 5).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу дії ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту та процентів пунктом 4.1. кредитного договору визначено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,15% від суми непогашеного платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення.

Згідно п. 2.3.3. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за цим договором.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 20.03.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №IFIWGК0000000077 від 01.11.2007 року (а.с. 5), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 6241,13 долар США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/105 від 19.03.2009 року складає 48056 грн. 70 коп., в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 5966,56 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 233,78 долари США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 24 долари США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 16,79 доларів США., яка й підлягає стягненню з відповідача за мінусом заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 24 доларів США, оскільки умовами кредитного договору не передбачено обов'язку позичальника сплачувати кредитору комісію. А тому, сума кредитної заборгованості, підлягаюча стягненню з відповідача становить 6217,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день проведення розрахунку боргу становить 47871 грн. 90 коп.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 01.11.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки квартири від 05.11.2007 року за №1611Д (а.с. 9-11), згідно п. 33.3. якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, складається з однієї кімнати, загальною площею 23,4 кв.м., житловою площею 11,7 кв.м. Предмет іпотеки належить відповідачу ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 29.10.2007 року за №1508Д.

Згідно п. 33.4. договору іпотеки квартири сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 111100 грн.

Пунктом 16.7.1. сторони визначили, що якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, іпотекодаржатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). За рахунок предмета застави, іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави, іпотеки встановлений ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 610, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку”, ст. 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат задоволити частково.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №IFIWGК0000000077 від 01.11.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_1, в сумі 47871 грн. 90 коп., що еквівалентно 6217,13 доларам США, на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, складається з однієї кімнати, загальною площею 23,4 кв.м., житловою площею 11,7 кв.м., яка згідно Договору купівлі-продажу від 29.10.2007 року за №1508Д належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому на проживання в АДРЕСА_1, жителю АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України “Про іпотеку”.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого на проживання в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 478 грн. 71 коп. витрат по оплаті судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог в позові відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів через Івано-Франківський міський суд з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Горейко М.Д.