Рішення № 21371111, 06.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2012 р.Справа № 20/5025/25/12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Експорт Плюс" м. Хмельницький

про стягнення 14 912,75 грн. заборгованості, з яких 13 460,00 грн. - основний борг, 1051,72 грн. - пеня, 279,89 грн. - 3% річних та 121,14 грн. - нарахування інфляції.

Суддя Гладій С.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю від 04.01.2012р.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 13 460,00 грн., а також 1051,72 грн. - пені, 279,89 грн. - 3% річних та 121,14 грн. - нарахувань інфляції.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами за усною домовленістю укладено договір купівлі-продажу блоку гвинтового В-170. Згідно видаткової накладної та довіреності позивач передав відповідачу товар на загальну суму 26 460,00 грн. відповідач оплатив товар лише частково, на суму 13 000,00 грн. Решта суми 13 460,00 грн. не сплачена до цього часу.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмовому відзиві підтвердив наявність основного боргу в сумі 13460,00 грн. Проте, відповідач заперечує щодо нарахованої позивачем пені вважаючи що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, жодних домовленостей, щодо нарахування пені у разі невиконання зобов'язань між сторонами не було, тому просить суд в частині стягнення пені відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до усної домовленості між сторонами, товариство з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" (позивач), згідно видаткової накладної № 2871 від 12.04. 2011р., на підставі довіреності серії ЯЛГ № 949875 від 12.04.2011р. поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Європа-Експорт Плюс" (відповідач) товар на загальну суму 26460, 00 грн.

11 квітня 2011р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 1055 на суму 26460,00 грн.

Відповідачем за поставлений товар розрахунок проведено частково в сумі 13000 грн.

Претензія позивача від 18.11.2011 року з вимогою здійснити розрахунок за отриманий товар у сумі 13 460,00 грн. ТОВ "Європа-Експорт плюс" залишена без задоволення.

Оскільки відповідачем сума заборгованості не сплачена, позивач просить суд стягнути з відповідача 13460,00 грн. основного боргу, а також 1051,72 грн. - пені, 279,89 грн. - 3% річних та 121,14 грн. - нарахувань за встановленим індексом інфляції.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено в усній формі договір купівлі-продажу товару.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

На виконання домовленості між сторонами, позивач надав відповідачу товар (блок гвинтовий В-170) на загальну суму 26 460,00 грн. В свою чергу, відповідач отримав наданий йому товар, що підтверджується видатковою накладною № 2871 від 12.04.2011р. та довіреністю серії ЯЛГ № 949875 від 12.04.2011р., однак обов`язку щодо оплати поставленого товару не виконав.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 13460,00 грн.

Згідно ст. 193 ГКУкраїни, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ "Європа-Експорт плюс" боргу в сумі 13460 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу в сумі 13460,00 грн., також за період з 13.04.2011р. по 21.12.2011р. інфляційні нарахування в сумі 121,14 грн. та 279,89 грн. 3% річних.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що позивач звертався до відповідача із претензією про сплату заборгованості на протязі 7-ми днів від дати отримання претензії. Згідно повідомлення пошти відповідач отримав претензію 28.01.2011р.

Тому, позивачем у розрахунках інфляційних та 3% річних невірно визначено період прострочення, натомість період прострочення необхідно обраховувати з 5.12.2011р. по 21.12.2011р.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим” методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. № 265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).

Із врахуванням вищенаведеного, судом самостійно проведено перерахування суми інфляційних витрат за грудень 2011 року із суми боргу 13460,00 грн. за наступним розрахунком 13460,00 грн.*100,2 (індекс інфляції за цей період) : 100 = 13486,92 грн. (борг із врахуванням інфляційних) 13460,00 грн. (борг) = 26,92 грн.

Таким чином, правомірно обрахованою є сума інфляційних нарахувань в розмірі 26,92 грн., в частині стягнення 92,00 грн. суд вважає за доцільне відмовити за безпідставністю.

Щодо вимог про стягнення із відповідача 3% річних в сумі 279,89 грн. за період прострочення з 13.04.2011р. по 21.12.2011р., судом в даному випадку враховується, що прострочення сплати заборгованості в сумі 13460,00 грн. необхідно обраховувати починаючи з 05.12.2011р. по 21.12.2011р. за 16 днів прострочення за наступним розрахунком:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%05.12.201121.12.20111613460,0017,70 За таких обставин, правомірною є вимога про стягнення з відповідача 17,70 грн. 3% річних, в решті 262,19 грн. 3% річних суд вважає за належне відмовити за безпідставністю.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1051,72 грн. судом враховується, що згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Із вказаних норм чинного законодавства слідує, що неустойка (пеня) за несвоєчасне виконання грошових зобовязань є договірним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Зважаючи на те, що між сторонами не укладався договір та не погоджувався розмір нарахування пені, як відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання, щодо оплати отриманого товару, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1051,72 грн. пені суд вважає безпідставною.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 13 504, 62 грн., з яких13 460,00 грн. основного боргу, 26,92 інфляційних нарахувань та 17,70 грн. 3% річних.

В позові щодо стягнення 92,00 грн. інфляційних нарахувань, 262,19 грн. 3% річних та 1051,72 грн. пені необхідно відмовити із вищевикладених підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з вини останнього.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Експорт Плюс" м. Хмельницький про стягнення 14 912,75 грн. заборгованості, з яких 13 460,00 грн. - основний борг, 1051,72 грн. - пеня, 279,89 грн. - 3% річних та 121,14 грн. - нарахування інфляції задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Європа - Експорт Плюс" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, б.88, код 36272068) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" ( м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, б.9, код 33399780) 13 460,00 грн. (тринадцять тисяч двісті двадцять шість грн. 00 копійок) основного боргу, 17,70 грн. (сімнадцять гривень 70 копійок) 3% річних, 26,92 грн. (двадцять шість гривень 92 копійки ) інфляційних нарахувань, 1411,50 (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В позові щодо стягнення 92, 00 грн. інфляційних нарахувань, 262,19 грн. 3% річних та 1051,72 грн. пені відмовити.

СуддяС.В. Гладій

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2,3 - позивачу (04212, м. Київ, М. Тимошенко,9, та м. Київ, пр. Перемоги,67) (реком. з повід.),

4 - відповідачу (м. Хмельницький, вул Чорновола,88)

Секретар с/з Г.М. Муляр