Рішення № 21370982, 09.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.12 Справа № 6/268/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганська вуглезбагачувальна компанія”, м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства “Луганськшахтобудмонтаж”, м. Луганськ

про стягнення 552 000 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 14.12.2011;

від відповідача - представник не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані будівельні роботи у сумі 552 000 грн. 00 коп. на підставі договору на виконання робіт від 03.10.2011 № 60.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м.Луганськ, вул. А.Ліньова, 106, у звязку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал лайт груп" (підрядник за договором) та Публічним акціонерним товариством “Луганськшахтобудмонтаж” (замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір на виконання робіт № 60 від 03.10.2011.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник в межах договірної ціни повинен здійснити роботи з ремонту кровлі.

Згідно п.3.1 договору вартість робіт, які доручаються підряднику визначається договірною ціною, встановленою на підставі кошторисної документації, і складає 552000 грн. 00 коп.

На виконання умов п. 1.1 договору, підрядник виконав певні роботи для відповідача на загальну суму 552000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, № КБ-3.

Відповідно до п.7.1 договору сплата за фактично виконані роботи здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника впродовж пяти днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, № КБ-3.

Підрядник виконав для замовника певні роботи, які останній не оплатив, тим самим порушивши умови договору, хоча йому і були предявлені до сплати рахунки, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 552000 грн. 00 коп.

12.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал лайт груп" (цедент за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганська вуглезбагачувальна компанія” (цесіонарій за договором, позивач у справі) було укладено договір про відступлення права вимоги №12/12.

Відповідно до п.2 вказаного договору ТОВ “Луганська вуглезбагачувальна компанія” набуває право вимагати від ПАТ “Луганськшахтобудмонтаж” виконання своїх зобовязань за договором № 60 від 03.10.2011 зі сплати заборгованості за виконані будівельні роботи у сумі 552 000 грн. 00 коп.

З метою отримання зазначеної заборгованості 16.12.2011 відповідачу позивачем було направлено повідомлення про відступлення права вимоги №05/41 від 12.12.2011, яке було ним отримано 19.12.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дане повідомлення було залишено відповідачем без відповіді та задоволення, у звязку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Як було вказано вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал лайт груп" (підрядник за договором) та Публічним акціонерним товариством “Луганськшахтобудмонтаж” (замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір на виконання робіт № 60 від 03.10.2011.

На виконання умов вказаного договору, підрядник виконав певні роботи для відповідача на загальну суму 552000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, № КБ-3.

Відповідачем виконані роботи не були оплачені, що підтверджено матеріалами справи, підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, № КБ-3

та не спростовано відповідачем. У звязку з чим, утворилась заборгованість на суму 552 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає , що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як було вказано вище, 12.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал лайт груп" (цедент за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганська вуглезбагачувальна компанія” (цесіонарій за договором, позивач у справі) було укладено договір про відступлення права вимоги №12/12.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ “Луганська вуглезбагачувальна компанія” набуває право вимагати від ПАТ “Луганськшахтобудмонтаж” виконання своїх зобовязань за договором № 60 від 03.10.2011 зі сплати заборгованості за виконані будівельні роботи у сумі 552 000 грн. 00 коп.

З метою отримання зазначеної заборгованості 16.12.2011 відповідачу позивачем було направлено повідомлення про відступлення права вимоги №05/41 від 12.12.2011, яке було ним отримано 19.12.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дане повідомлення було залишено відповідачем без відповіді та задоволення,

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимог нового кредитора у зобовязанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент предявлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обовязок до предявлення йому вимог новим кредитором, - на момент його виконання.

Як свідчать матеріали справи та було наведено вище, позивач у встановленому законом порядку, на підставі договору № 12/12 від 12.12.2011 набув право вимоги заборгованості з відповідача у сумі 552 000 грн. 00 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив та доказів оплати вказаної суми до суду не надав.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Луганськшахтобудмонтаж”, м. Луганськ, вул.А.Ліньова, 106, код 00181763, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганська вуглезбагачувальна компанія”, м. Луганськ, вул. Кірова, 49, код 37852263, заборгованість в сумі 552 000 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 11040 грн. 00 коп. видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 13.02.2012.

Суддя Т.А.Василенко