Рішення № 21370542, 25.01.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2012 р.Справа № 5013/111/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/111/11

за позовом: Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБОР", м. Кіровоград

до відповідача: виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради, м. Новоукраїнка Кіровоградської області

про стягнення 50 036,86 грн.

Представники :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.06.11 р.,

від позивача - Клоков В.І., директор, рішення зборів засновників від 22.02.10 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 2042/15 від 02.12.11 р.

Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБОР" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Новоукраїнської міської ради на користь позивача заборгованості в сумі 49313,04 грн., з яких: 47 155,99 грн. - сума боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції, 356,30 грн. - 3% річних від простроченої суми; 1 840,75 грн. - сума неустойки (пені).

У судовому засіданні 24.02.11 р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради на користь позивача заборгованість в сумі 49 226,00 грн., де 47 587,16 грн. - сума заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції, 457,35 грн. - 3% річних, 1 181,49 грн. - пеня (а.с. 72-73 том 1).

Ухвалою від 22.03.2011 р. здійснено заміну первісного відповідача - Новоукраїнської міської ради належним відповідачем - виконавчим комітетом Новоукраїнської міської ради (а.с. 97 том 1).

25.03.11 р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради на користь позивача 50 036,86 грн., з яких: 48 015,62 грн. - сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 564,07 грн. - 3% річних, 1 457,17 грн. - пеня; в іншій частині позовні вимоги залишити без змін (а.с. 100 том 1).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що збільшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, здійснення позивачем доплати державного мита за подання відповідної заяви у встановленому законом порядку та розмірі (а.с. 121 том 1), а також те, що дані вимоги отримані відповідачем, про що свідчить відповідний штамп на супровідному листі (а.с. 102 том 1), господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, що надійшла до суду 25.03.11 р. (а.с. 100 том 1).

Відповідно до письмового відзиву на позов № 87/15 від 16.01.12 р., відповідач зазначає, що відповідно до умов договору виконані роботи повинні оплачуватися згідно наданих рахунків та підтверджуючих документів. Позивачем рахунки за виконані роботи своєчасно не надавались, по бухгалтерським облікам як заборгованість не відображалися і відповідно кошти на оплату цих робіт в кошторис не закладено, що не дає можливості здійснити їх оплату. Посилаючись на ч. 1 ст. 616 Цивільного кодексу України, відповідач також вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення пені (а.с. 147 том 1).

Разом з цим, в судовому засіданні 25.01.12 р. представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

01.07.10 р. між виконавчим комітетом Новоукраїнською міською радою (далі - Замовник) та малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБОР" (далі - Підрядник) укладено договір № 8 (далі - Договір № 8, а.с. 16 том 1).

Відповідно до умов Договору № 8, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання провести роботи з капітального ремонту покрівлі 4-х поверхового житлового будинку в м. Новоукраїнка (п. 1.1. Договору № 8).

Пунктом 2.1. Договору № 8 визначено період виконання робіт: з 01.08.10 р. по 01.09.10 р.

Договір № 8 набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до підписання акту виконаних робіт (п. 1.3. Договору № 8).

У розділі 2 Договору № 8 сторонами погоджено вартість робіт за Договором.

Так, згідно п.п. 2.1., 2.2. Договору № 8, вартість доручених робіт за даним Договором підряду складає 47 692,80 грн., в тому числі ПДВ 7948,80 грн.

Перед початком робіт Замовник перераховує Підряднику кошти в розмірі 20 000,00 грн. для закупівлі необхідних матеріалів. Повний розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі 10 днів з моменту закінчення робіт і підписання акту.

Також 01.07.10 р. між Замовником та Підрядником укладено договір № 9 (далі - Договір № 9, а.с. 33 том 1), відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання провести роботи по капітальному ремонту водостічної системи 4-х поверхового будинку в м. Новоукраїнка за період з 01.08.10 р. по 01.09.10 р.

Згідно п. 1.3 Договору № 9, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до підписання акту виконаних робіт.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору № 9 визначено, що вартість доручених робіт за даним Договором підряду складає 35 577,60 грн., в тому числі ПДВ 5929,60 грн.

Перед початком робіт Замовник перераховує підряднику кошти в розмірі 17 000,00 грн. для закупівлі необхідних матеріалів. Повний розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі 10 днів з моменту закінчення робіт і підписання акту.

Відповідно до п. 2.3. Договору № 8 та Договору № 9, вартість робіт, визначених на стадії складання Договору може змінюватись, а саме: коефіцієнт ринкових умов, різниця вартості матеріалів, а також уточнюються фактично виконані обсяги робіт, що закріплюються Актами виконаних робіт.

Договір № 8 та Договір № 9 підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

Укладені між сторонами Договір № 8 та Договір № 9 за своєю правовою природою є договорами підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов п. 2.2. Договору № 8 та Договору № 9, Замовником 23.07.10 р. було перераховано на розрахунковий рахунок Підрядника кошти відповідно в сумі 20 000,00 грн. та 17 000,00 грн., на загальну суму 37 000,00 грн., що підтверджується роздруківкою про рух грошових коштів на рахунку позивача (а.с. 15 том 1).

Як вбачається з Актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року від 06.10.10 р., Підрядник здав, а Замовник прийняв роботи, виконані позивачем згідно умов Договору № 8 на суму 47 692,80 грн. та Договору № 9 на суму 35 577,60 грн. (а.с. 28-30, 49-52 том 1).

Вказані Акти підписані повноважними представниками Підрядника та Замовника, скріплені круглими печатками позивача та відповідача.

Факт виконання Підрядником своїх зобов'язань за Договором № 8 та Договором № 9, а також вартість виконаних робіт за Договорами підтверджується також відповідними пояснювальними записками (а.с. 19, 38 том 1), локальними кошторисами № 2-1-1 (а.с. 20-22, 40-42 том 1), відомостями ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи (а.с. 23-24, 43-45 том 1), розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи (а.с. 25-26, 46-47 том 1), підсумковою відомістю ресурсів (витрати - по факту) (а.с. 31-32 том 1), зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (а.с. 34-35 том 1), а також підписаними обома сторонами договірними цінами (а.с. 17, 36-37 том 1) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 27, 48 том 1).

Однак, в порушення умов Договору № 8 та Договору № 9 Замовник решту заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сума загальної заборгованості відповідача за Договором № 8 та Договором № 9 складає 46 270,40 грн. (47692,80 + 35577,60 грн. - 37 000,00 грн. = 46 270,40 грн.), однак, в наслідок допущеної помилки позивачем до стягнення з відповідача пред'явлено суму основної заборгованості в розмірі 46 370,40 грн., що не відповідає фактичним обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив той факт, що позивачем помилково зазначено в позовних вимогах суму основного боргу 46 370,40 грн., як зазначив представник позивача ця сума фактично становить 46 270,40 грн.

Наявність основної заборгованості відповідача перед позивачем саме на суму 46 270,40 грн. підтверджується і актом звірення розрахунків від 16.01.2012 р., наданим позивачем до суду (а.с. 146 том 1).

Заборгованості в розмірі 46 270,40 грн. в судовому засіданні 25.01.12 р. представником відповідача визнано в повному обсязі.

В результаті викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 46 270,40 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 457,17 грн., інфляційні втрати в сумі 1 645,22 грн. та 3% річних в сумі 564,07 грн.

Відповідач в цій частині вимоги позивача заперечує, зазначаючи, що підставою виникнення права на неустойку та індексацію є несвоєчасне виконання зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 616 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, розмір збитків та неустойки за рішенням суду можуть бути зменшені. Зважаючи на те, позивачем рахунки за виконані роботи своєчасно не надавалися, вимоги в частині стягнення неустойки є необґрунтованими.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3.4. Договору № 8 та Договору № 9, Замовник за даними Договорами несе відповідальність за невиконання зобов'язань, передбачених п. 2.2. Договорів, шляхом сплати Підряднику неустойки в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, розмір пені за період з 17.10.10 р. по 28.02.11 р. становить 1 457,17 грн., розмір 3% річних - 564,07 грн. (а.с. 100 том 1).

Оскільки суми пені та 3% річних, що нараховуються за період з 17.10.10 р. по 28.02.11 р. на суму основної заборгованості в розмірі 46270,40 грн. фактично є більшими, ніж пред'явлені до стягнення, господарський задовольняє в повному обсязі вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 457,17 грн. та 3% річних в розмірі 564,07 грн.

Розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, не відповідає фактичним обставинам справи. Так, згідно розрахунку, здійсненого господарським судом з урахуванням фактичної суми основного боргу в розмірі 46 270,40 грн. за період з 17.10.10 р. по 28.02.11 р., інфляційні втрати позивача складають 1 388,11 грн.

Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд вважає безпідствними заперечення відповідача щодо нарахування пені та індексу інфляції з огляду на наступне.

Процесуальний закон передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Так, посилання відповідача на умови Договорів, що ніби-то передбачають обов'язок Підрядника виставляти рахунки на здійснення Замовником оплати підрядних робіт, без зазначення конкретних пунктів є неналежним засобом доказування.

В Договорах № 8 та № 9 відсутні положення про те, що виконані роботи повинні оплачуватись відповідачем згідно наданих позивачем рахунків та підтверджуючих документів.

Натомість п. 2.2. обох Договорів визначає, що повний розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі 10 днів з моменту закінчення робіт і підписання акту.

Вказане положення Договору № 8 та Договору № 9 кореспондується з вимогами ч. 4 ст. 879, ч. 4 ст. 882, ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, якими підтверджується висновок про те, що для виникнення обов'язку в Замовника щодо оплати вартості виконаних робіт достатнім є факт прийняття ним виконаних робіт - тобто підписання відповідних актів.

Оскільки Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані повноважною особою відповідача, відсутність в бухгалтерських обліках заборгованості щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт є виключно наслідком дій чи бездіяльності Замовника.

Також наявними в матеріалах справи доказами спростовується твердження відповідача про неможливість сплатити суму заборгованості у зв'язку з тим, що відповідні кошти не закладались в кошторис (а.с. 5-10 том 2).

До того ж , відсутність кошторисних призначень не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку виконати взяті на себе за умовами Договорів зобов'язання.

Із зазначеного слідує, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені є обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам спору. Оскільки вина позивача у простроченні виконання зобов'язання відповідачем відсутня, а протилежне відповідачем не доведено, посилання відповідача на норму ч. 1 ст. 616 Цивільного кодексу України також є безпідставним.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради (27100, м. Новоукраїнка, вул. Воровського, 70, код 04055127, р/р 31425001000323 в УДК в Новоукраїнському районі, МФО 823016) на користь малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБОР" (25491, м. Кіровоград, вул. Металургів, 19 кв. 10, код 13758322, р/р 2600985238 в ОД "Райффайзен банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805) заборгованість в сумі 49 679,75 грн., з яких: 46 270,40 грн.- основний борг; 1 388,11 грн. - інфляційні втрати; 564,07 грн. - 3 % річних, 1 457,17 грн. - пеня, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 496,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 30.01.2012 р.