Рішення № 21362206, 30.01.2012, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 2-338/09

Провадження № 2/2217/1/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С. при секретарі: КАЗМІРЧУК І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання недійсним підняття відсоткової ставки за кредитним договором

В С Т А Н О В И В

У вересні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Кредобанк», тепер Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», (далі ПАТ «Кредобанк»), звернулося до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 вересня 2007 року в сумі 46465 грн. 17 коп.

Ухвалою суду від 18 січня 2011 року провадження у справі було зупинене до вирішення справи за позовом поручителя ОСОБА_4 щодо виконання нею зобовязань за цим договором ОСОБА_3 до ПАТ «Кредобанк» про визнання недійсним та скасування виконавчого напису.

У звязку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження, відповідно ухвали суду від 1 серпня 2011 року, провадження у справі було відновлено.

6 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до ПАТ «Кредобанк» із зустрічним позовом про визнання недійсним підняття відсоткової ставки за кредитним договором.

Ухвалою суду від 21 вересня 2011 року зустрічний позов ОСОБА_4 був прийнятий до спільного розгляду із позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором а вимоги зустрічного позову були обєднані в одне провадження із первісним позовом.

22 листопада 2011 року позивач ПАТ «Кредобанк» збільшив свої позовні вимоги за рахунок збільшення заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 2 червня 2008 року по 21 листопада 2011 року до 1360 грн. 71 коп. та по простроченій сумі кредиту (за несвоєчасне виконання графіку погашення кредиту) за період з 3 червня 2008 року по 21 листопада 2011 року до 54717 грн. 98 коп. а всього збільшив їх до 56078 грн. 69 коп. і просив стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 загальну заборгованість в сумі 99019 грн. 51 коп. у тому числі витрати за вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 1530 грн. Просив також стягнути з відповідачів витрати повязані із поданням позовної заяви.

У судовому засіданні представник ПАТ «Кредобанк» позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підтримав повністю. Із його пояснень встановлено що 19 вересня 2007 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір відповідно якого ОСОБА_4 від ПАТ "Кредобанк" отримала кредит в сумі 140 000 гривень на строк до 18 вересня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18.95 відсотка на суму залишку за кредитом, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виступили її поручителями.

В забезпечення виконання зобовязань між ОСОБА_4 та ПАТ «Кредобанк» 19 вересня 2007 року був укладений договір іпотеки предметом якої є нежиле приміщення - магазин що знаходиться під АДРЕСА_1 власником якого була ОСОБА_4

Оскільки свої зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_4 не виконувала станом на 14 липня 2009 року у неї перед позивачем виникла заборгованість в сумі 119601 грн. 62 коп. по кредиту та в сумі 2493 грн.01 коп. по відсотках а всього в сумі 122094 грн. 63 коп.

У звязку із цим на вимогу ПАТ «КРЕДОБАНК» нотаріус Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_5 3 лютого 2009 року вчинив виконавчий напис № 144 відповідно якого він пропонував звернути стягнення боргу в сумі 128848 грн. на нерухоме майно тобто на магазин ОСОБА_4

27 липня 2009 року магазин був реалізований на прилюдних торгах за 83200 гривень ОСОБА_6

У звязку із цим у липні 2009 року ОСОБА_3, звернувся до суду із позовною заявою у якій ОСОБА_4 була вказана як третя особа на стороні позивача а Приватний нотаріус Хмельницького міського округу ОСОБА_5 як третя особа без самостійних вимог, до ПАТ «Кредобанк», Відділу Державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_6 про визнання окремої частини договору іпотеки недійсним та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про визнання прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна недійсними.

Позивач ОСОБА_3 просив визнати п. 5.3.1 договору іпотеки у частині можливості реалізації предмета іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, прилюдні торги (аукціон) від 27 липня 2009 року на яких був реалізований магазин та протокол № 1909009 проведення прилюдних торгів а також свідоцтво про придбання нерухомого майна ОСОБА_6 недійсними а виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішеннями Теофіпольського районного суду від 9 листопада 2010 року та від 20 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 були залишені без задоволення.

У звязку із тим що внаслідок реалізації магазину заборгованість за кредитним договором у повному розмірі погашена не була вона продовжує рахуватися за відповідачами.

Тому просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 99019 грн. 51 коп. у тому числі заборгованість по кредиту (основному боргу) в сумі 41410 грн. 82 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків (за період 3 2 червня 2008 по 21 листопада 2011 року) в сумі 1360 грн. 71 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне виконання графіку погашення кредиту за цей же період в сумі 54717 грн. 98 коп. а також просив стягнути витрати за вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 1530 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 990 грн. 19 коп. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позовні вимоги визнали частково з тих підстав що ПАТ «КРЕДОБАНК» нотаріусу для вчинення виконавчого напису були подані документи у яких розмір заборгованості вказаний в сумі 128848 грн. 98 коп. який не відповідає дійсності оскільки заборгованість відповідно довідки Хмельницької філії ВАТ «КРЕДОБАНК» станом на 14 липня 2009 року складає 122094 грн. 63 коп. тобто розмір заборгованості не є безспірним а нотаріус вправі вчиняти виконавчий напис лише у випадку коли заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною.

Крім цього пояснили, що письмову вимогу ВАТ «КРЕДОБАНК» від 10 жовтня 2008 року щодо погашення заборгованості протягом місячного строку, яка є обовязковою передумовою звернення стягнення на майно вони не отримували, позивач ОСОБА_3 у цей час перебував за межами України, вони, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 цих поштових відправлень не отримували.

Пояснили також що ПАТ «Кредобанк» самостійно, без згоди ОСОБА_4, збільшило розмір відсоткової ставки і провело нарахування заборгованості за збільшеною відсотковою ставкою внаслідок чого розмір заборгованості за кредитним договором визначений неправильно.

Не заперечуючи проти заборгованості за кредитним договором вважають що її розмір необхідно зменшити до розміру нарахувань виходячи з розміру процентної ставки 18.95% річних оскільки збільшення ПАТ «Кредобанк» цієї ставки у вересня 2008 року до 24% річних є неправомірним.

Позовні вимоги про визнання незаконними дій ПАТ «Кредобанк» щодо підвищення процентної ставки по кредитному договору та про зобовязання ПАТ «Кредобанк» зарахувати кошти сплачені за підвищеною відсотковою ставкою в рахунок погашення тіла кредиту ОСОБА_4 підтримала повністю. Просила також стягнути з відповідача судові витрати повязанні із поданням зустрічного позову.

Із пояснень позивачки встановлено що з початку користування кредитними коштами вона дотримувалася погодженого з банком графіку платежів і вчасно проводила сплату кредиту та процентів.

3 вересня 2008 року вона отримала повідомлення банку № 1561 від 22 серпня 2008 року про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 24% підставі п. 3.7 кредитного договору із якого встановлено що у разі незгоди із підвищенням процентної ставки вона зобовязана протягом десяти днів від дня отримання цього повідомлення зявитися до ПАТ «Кредобанк» для укладення додаткової угоди щодо збільшення розміру процентної ставки або ж повністю погасити свої зобовязання за кредитним договором. Ніяких додаткових договорів чи угод про право на збільшення процентної ставки вона не підписувала а тому банк зміну розміру відсоткової ставки провів у односторонньому порядку.

Проте згідно п.п. 3.7, 3.8, 3.9 кредитного договору якими визначено порядок зміни процентної ставки визнано право кредитора на зміну (збільшення або зменшення) процентної ставки. Однак про намір змінити ставку банк повинен був повідомити її письмово рекомендованим листом протягом семи днів з дати внесення таких змін. Відповідно п. 3.8 кредитного договору протягом десяти днів з дня отримання повідомлення про зміну процентної ставки вона, як позичальник, була зобовязана зявитися у банк для укладання Додаткового договору про зміну ставки а у випадку незгоди з пропозицією банку вона повинна була повернути суму кредиту, сплатити проценти, комісії за користування кредитом на день повернення. Укладаючи кредитний договір вона погодила саме такий спосіб зміни умов договору в частині зміни процентної ставки за користування кредитом.

Оскільки вона жодного Додаткового договору до кредитного договору не підписувала і не погоджувалася на підняття процентної ставки вважає що відповідачем було порушено процедуру зміни процентної ставки. Тому просила її позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_4 не визнав. Із його пояснень встановлено що п. 3.2 кредитного договору укладеного 19 вересня 2007 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 процентна ставка за користування кредитом була встановлена в розмірі 18.95% річних. 22 серпня 2008 року банк повідомив ОСОБА_4 про підвищення процентної ставки з 1 вересня 2008 року у розмірі 24% річних. ОСОБА_4 отримала це повідомлення 3 вересня 2008 року. Це підтверджується поштовим повідомлення про його вручення на якому є підпис ОСОБА_4 про отримання. Вказана обставина підтверджується ОСОБА_4 і у зустрічній позовній заяві та у судовому засіданні.

Всупереч вимог п. 3.8 кредитного договору ОСОБА_4 протягом десяти днів від дати надіслання повідомлення у банк для укладення додаткового договору не зявилася, вимогу п. 3.9 кредитного договору про те що у випадку незгоди на підвищення процентної ставки вона зобовязана протягом 10 днів внести кредит та повязані з ним платежі не виконала. Щодо своєї незгоди на підвищення процентної ставки ОСОБА_4 до банку не зверталася а у подальшому, за період з 3 вересня 2008 року по 22 листопада 2010 року, сплачувала проценти за користування кредитом виходячи з підвищеної ставки що свідчить про прийняття нею пропозиції банку.

Крім цього представник банку пояснив, що рішенням Теофіпольського районного суду в від 9 листопада 2010 року у справі № 2-12/10 яке набрало чинності 8 грудня 2010 року встановлено факт ухилення ОСОБА_4 від виконання зобовязань за кредитним договором а також встановлено наявність її заборгованості перед ПАТ «Кредобанк» на момент вчинення виконавчого напису в сумі 127318 грн. 98 коп. Тому, відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, банк звільнений від доказування цих обставин оскільки вони встановлені вказаним рішенням суду.

У підтвердження своїх вимог представник ПАТ «Кредобанк» звернув увагу суду на те що позивачка ОСОБА_4 пропустила строк позовної давності на звернення до суду із зустрічним позовом який повинен відраховуватися від дати отримання нею повідомлення банку про підвищення процентної ставки тобто з 3 вересня 2008 року оскільки позовна заява зареєстрована судом 6 вересня 2011 року а строк позовної давності встановлений ст.. 257 ЦПК України складає три роки. Тому просив суд застосувати строк позовної давності.

Виходячи із викладеного просив суд позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку про те що позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» підлягають задоволенню частково а позовні вимоги ОСОБА_4 необхідно залишити без задоволення.

У судовому засіданні встановлено що 19 вересня 2007 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір був відповідно якого ОСОБА_4 від ПАТ "КРЕДОБАНК" отримала кредит в сумі 140 000 гривень на строк до 18 вересня 2012 року зі сплатою за користування кредитом у розмірі 18.95 процентної ставки на суму залишку за кредитом, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виступили її поручителями.

З метою забезпечення виконання зобовязань по сплаті кредиту ОСОБА_4 19 вересня 2007 року між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки предметом якої стало нежиле приміщення магазин, розташований під АДРЕСА_1 власником якого була ОСОБА_4

Оскільки свої зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_4 не виконувала станом на 14 липня 2009 року у неї перед позивачем виникла заборгованість в сумі 119601 грн. 62 коп. по кредиту та в сумі 2493 грн.01 коп. по відсотках а всього в сумі 122094 грн. 63 коп.

У звязку із цим на вимогу ПАТ «Кредобанк» нотаріус Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_5 3 лютого 2009 року вчинив виконавчий напис № 144 відповідно якого він пропонував звернути стягнення боргу в сумі 128848 грн. на нерухоме майно тобто на магазин, який був предметом іпотеки.

27 липня 2009 року магазин був реалізований на прилюдних торгах за 83200 гривень ОСОБА_6

У звязку із цим у липні 2009 року ОСОБА_3, звернувся до суду із позовною заявою у якій ОСОБА_4 була вказана як третя особа на стороні позивача а Приватний нотаріус Хмельницького міського округу ОСОБА_5 як третя особа без самостійних вимог, до ПАТ «Кредобанк», Відділу Державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_6 про визнання окремої частини договору іпотеки недійсним та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про визнання прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна недійсними.

Позивач просив визнати п. 5.3.1 договору іпотеки у частині можливості реалізації предмета іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, прилюдні торги (аукціон) від 27 липня 2009 року на яких був реалізований магазин та протокол № 1909009 проведення прилюдних торгів а також свідоцтво про придбання нерухомого майна ОСОБА_6 недійсними а виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішеннями Теофіпольського районного суду від 9 листопада 2010 року та від 20 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 були залишені без задоволення.

У звязку із позовною заявою ОСОБА_3 ухвалою суду від 18 січня 2011 року провадження у справі за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було зупинене до вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Кредобанк» про визнання недійсним та скасування виконавчого напису.

Ухвалою суду від 1 серпня 2011 року, провадження у справі було відновлено.

6 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до ПАТ «Кредобанк» із зустрічним позовом про визнання недійсним підняття відсоткової ставки за кредитним договором.

Судом встановлено що станом на 22 листопада 2011 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором складає 99019 грн. 51 коп. у тому числі по кредиту в сумі 41410 грн. 82 коп., по пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1360 грн. 71 коп., по пені за несвоєчасне виконання графіку погашення кредиту в сумі 54717 грн. 98 коп.

Крім цього позивач у рахунок заборгованості включив і витрати в сумі 1530 грн. за вчинення виконавчого напису. Тому загальну заборгованість ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перед ПАТ «Кредобанк» визначив в сумі 99019 грн. 51 коп.

Судом встановлено також, що 27 липня 2009 року належний ОСОБА_4 магазин, як предмет іпотеки, був реалізований на прилюдних торгах і позивачу у рахунок погашення кредиту надійшли кошти від його реалізації в сумі 80683 грн. 81 коп. тобто заборгованість по кредиту повністю погашена не була.

Рішенням суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 встановлено що відповідачка ОСОБА_4 свої зобовязання щодо повернення кредиту та сплати платежів повязаних з ним у встановлений строк не виконувала.

Вказана обставинами підтверджується також показаннями сторін, графіком погашення кредиту який є у матеріалах справи та довідкою позивача про розмір заборгованості. Судом встановлено що із серпня 2009 року відповідачка ОСОБА_4 перестала виконувати зобовязання за кредитним договором.

Відповідно ст..ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.9 кредитного договору встановлено що при порушенні позичальником умов договору, зокрема, при порушення строків повернення кредиту ПАТ "Кредобанк" має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки та штрафні санкції.

Пунктом 1.1 договору поруки від 19 вересня 2007 року який був укладений між ПАТ «Кредобанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору позичальник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед позивачем на всю суму заборгованості, яка встановлена на момент подання позовної заяви.

Згідно ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відмова відповідачів від повернення заборгованості за кредитним договором порушує майнові права позивача.

Тому позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те що позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні встановлено що 3 вересня 2008 року ОСОБА_4 отримала повідомлення банку № 1561 від 22 серпня 2008 року про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 24% підставі п. 3.7 кредитного договору із якого встановлено що у разі незгоди із підвищенням процентної ставки вона зобовязана протягом десяти днів від дня отримання цього повідомлення зявитися до ПАТ «Кредобанк» для укладення додаткової угоди щодо збільшення розміру процентної ставки або ж повністю погасити свої зобовязання за кредитним договором.

Позивачка вказує що ніяких додаткових договорів чи угод про право на збільшення процентної ставки вона не підписувала а тому банк зміну розміру відсоткової ставки провів у односторонньому порядку тобто неправомірно.

Однак вказані вимоги ОСОБА_4 у цій частині спростовуються п. 3.2, 3.7, - 3.10 кредитного договору.

Пунктом 3.2 кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом складав 18.95% річних.

Проте п. 3.7 цього договору встановлено що у разі зміни законодавства України щодо здійснення кредитування, облікової ставки Національного банку України, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, банк має право самостійно змінити розмір процентної ставки за кредитом, попередивши про це письмово позичальника рекомендованим листом протягом семи днів з дати внесення таких змін.

Відповідно п. 3.8 кредитного договору позичальник зобовязаний протягом десяти днів від дати надіслання банком такого повідомлення (п.3.7) зявитися у банк для укладення Додаткового договору.

Згідно п. 3.9 договору при незгоді позичальника з пропозицією банку на зміну розміру процентної ставки та/або не зявленні позичальника у банк в порядку та строки встановлені п. 3.8 цього договору позичальник зобовязаний в 10-денний строк з часу надіслання банком повідомлення (п. 3.7) повністю повернути суму кредиту, сплатити проценти, комісії за користування кредитом на день повернення.

У судовому засіданні встановлено що повідомлення від 22 серпня 2008 року про зміну з 1 вересня 2008 року процентної ставки до 24% річних позичальник ОСОБА_4 отримала 6 вересня 2008 року. Вказані обставина підтверджується копією поштового повідомлення про вручення повідомлення банку на якому є підпис про отримання його ОСОБА_4 6 вересня 2008 року, не заперечувала цього вона і у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник ПАТ «Кредобанк» пояснив що збільшення процентної ставки було викликане складними фінансовими умовами у яких перебувало ПАТ «Кредобанк» у 2008 році.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила що не була згодна із збільшенням процентної ставки, додаткової угоди про її збільшення не підписувала а тому вважає збільшення процентної ставки неправомірним.

Разом з тим пояснила що заборгованість по кредиту та платежах повязаних із ним у строк встановлений п. 3.8 договору не погасила.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що ПАТ «Кредобанк» були дотримані вимоги п. 3.7 кредитного договору щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом та щодо належного повідомлення позичальника про збільшення процентної ставки.

Приймаючи до уваги що позичальник ОСОБА_4 не була згодна із підвищенням процентної ставки суд приходить до висновку про те що необхідності у підписанні нею Додаткової угоди до договору про збільшення процентної ставки за користування кредитом не було оскільки умовами договору (п. 3.8.) встановлено що Додаткова угода укладається при згоді позичальника на її збільшення.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги що ОСОБА_4 у встановлений п. 3.9 договору 10-тиденний строк кредит не повернула, проценти, комісії та інші платежі повязані з договором не сплатила суд приходить до висновку про те що нарахування з 1 вересня 2008 року процентної ставки у розмірі 24% відсотків річних є правомірним.

Крім цього судом встановлено, що позичальник ОСОБА_4 після збільшення процентної ставки проводила сплату процентів за збільшеною відсотковою ставкою тобто погодилася із її збільшенням.

Виходячи із викладеного суд приходить до висновку про те що підстав для визнання недійсним підняття відсоткової ставки за кредитним договором немає а тому позовні вимоги ОСОБА_4 необхідно залишити без задоволення.

27 січня 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про зменшення розміру пені яка підлягає стягненню вказуючи що вагітна і з 20 лютого 2012 року перебуватиме у декретній відпустці а тому стягнення пені у такому великому розмірі як вимагає банк буде неможливим.

Відповідач ОСОБА_2 27 січня 2012 року звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру пені з тих підстав що на даний час є безробітним у звязку із втратою працездатності і чи зможе влаштуватися на роботу йому невідомо.

У судовому засіданні представник банку заперечував проти зменшення розміру пені більш як на 10000 грн.

Вислухавши представника ПАТ «Кредобанк», вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те що клопотання відповідачів щодо зменшення розміру пені яка підлягає стягненню необхідно задовольнити.

Статтями 549 - 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки, якою є штраф, пеня, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із викладеного, приймаючи до уваги що розмір пені в сумі 56078 грн. 69 коп. ( 1360 грн.71 коп. + 54717 грн. 98 коп.) значно перевищує розмір заборгованості по кредиту в сумі 41410 грн. 82 коп., враховуючи обставини вказані відповідачами у своїх клопотаннях суд приходить до висновку про те що розмір пені, яку необхідно стягнути з відповідачів необхідно зменшити до 15000 грн.

Тому стягнення які необхідно провести з відповідачів на користь ПАТ «Кредобанк» складають 41410 грн. 82 коп. основного боргу, 15000 грн. пені та 1300 грн. витрат на вчинення виконавчого напису а всього 57378 грн. 69 коп.

У своїх запереченнях проти позовної заяви про стягнення боргу, які відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду 27 січня 2012 року, він просить визнати договір поруки від 19 вересня 2007 року таким що припинив свою дію з моменту внесення змін до кредитного договору у звязку із збільшенням процентної ставки та відмовити ПАТ «Кредобанк» у задоволенні позову щодо стягнення боргу з нього як з поручителя.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку вказана вимога відповідача ОСОБА_2 не може бути задоволена оскільки п. 2.6 договору поруки сторонами було встановлено що у випадку зменшення або збільшення процентної ставки за кредитним договором поручитель несе відповідальність з врахуванням цих змін. При цьому суд враховує що вказані вимоги відповідачем ОСОБА_2 повинні вирішуватися шляхом предявлення позову до ПАТ «Кредобанк» і не можуть бути вирішені при вирішенні цієї цивільної справи оскільки ОСОБА_2 із таким позовом до ПАТ «Кредобанк» не звертався.

Виходячи з наведеного, керуючись ст..ст. 509, 525, 526, 530, 538, 546, 554,549-552, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст..ст. 10, 60, 179, 213 ЦПК України, районний суд

В И Р І Ш И В

Позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 79026 м. Львів, вул.. Сахарова, 78 в особі Хмельницького відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» ( 29000 м. Хмельницький, вул.. Проскурівського підпілля, 81/1 код ЄДРПОУ 22360822 рахунок № 290929901116 МФО 325365 ) у солідарному порядку із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на виконання кредитного договору № 07/0381 від 19 вересня 2007 року 41410 грн. 82 коп. основного боргу, 15000 грн. 00 коп. пені а всього 56410 грн. 82 коп. а також витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в сумі 1530 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 564 грн. 10 коп. судового збору а всього стягнути 58534 грн. 92 коп. ( пятдесят вісім тисяч пятсот тридцять чотири грн.. 92 коп.)

Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання недійсним підняття відсоткової ставки залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у Апеляційний суд Хмельницької області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні при проголошенні рішення можуть оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Стецюк І. С.