Рішення № 21354137, 22.11.2011, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-2307/11

РІШЕННЯ Іменем України

"22" листопада 2011 р. м. Саки

Сакський міьскрайсуд АР Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Красовською АВ,

З участю представника позивача ОСОБА_4, представника відповідачки та третьої особи ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлутаційна контора» Новофедорівської селищної ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті витрат на утримання будинку і прибудинкової території,

Встановив:

Комунальне підприємство «Новофедорівська житлово-експлутаційна контора» Новофедорівської селищної ради ( далі ЖЕК) звернулася до ОСОБА_3 з позовом про стягнення заборгованості про стягнення боргу за комунальні послуги. Позов мотивують тим, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. Будинок знаходився на балансі відповідача з 2006 року по 1 грудня 2009 року. ОСОБА_3. з вересня 2007 року відмовляється платити за комунальні послуги, борг з вересня 2007 року до 1 грудня 2009 року складає 1573,95 грн. Просять стягнути суму боргу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що між сторонами відсутній договір про надання комунальних послуг, послуги комунальні з 2007 року відповідачці не надавалися, не зрозуміло за якими тарифами стягується борг, відповідачем пропущений строк позовної давності, а крім того, з 30 листопада 2007 року було зареєстроване Обєднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, тобто, позивач не мав права стягувати комунальні послуги.

Представник третьої особи ОСОБА_2 позов не визнала та вказала, що обєднання співвласників будинку було зареєстроване 30 листопада 2007 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року за № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від ОСББ. Вказані вимоги були порушені.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене, що ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_1 ЖЕК Новофедорівської селищної ради був балансоутримувачем вказаного будинку та обслуговував будинок та прибудинкову територію, а також надавав житлово-комунальні послуги у відповідності до тарифів, встановлених рішенням Новофедорівської селищної ради до 1 грудня 2009 року. Відповідачка не сплачує послуги по утриманню будинку, обслуговуванню прибудинкової території з вересня 2007 року та до 1 грудня 2009 року, коли будинок був переданий на баланс Обєднання співвласників багатоквартирного будинку.

Види житлово-комунальних послуг, а також права і обов»язки їх постачальників, виконавців та споживачів визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст.13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги ( централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо; 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій ( прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, санітарно-техничне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання лифтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинків, спорудою або групою будинків ( балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд ( заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності елементів конструкцій тощо).

Ст.ст. 20,21 цього Закону визначені права та обов»язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов»язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов»язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Заперечуючи проти позову, її представник посилався на те, що у відповідності до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відношення між споживачами та постачальниками послуг, можуть існувати виключно на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг та їх вартості, при цьому ЖЕК такий договір з відповідачкою не уклав, а з вересня 2007 року відповідачка послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, не отримувала.

Однак, як вбачається зі ст.2 ч.3 п.1 Закону «Про житлово-комунальні послуги», зобов»язання укласти договір покладене на споживача. Представник споживача не надав суду доказів того, що відповідачка зверталася до позивача з заявою про укладання договору. В той же час, в судовому засіданні встановлене, що послуги відповідачці надавалися, що визнав і представник позивача, а саме: вивіз твердих побутових відходів. Фактично надання послуг є товаром, який постачає позивач та споживає відповідач, а наявність договору купівлі-продажу може бути підтверджена будь-якими доказами, зокрема, самим фактом споживання, тобто відсутність договору не є підставою для звільнення споживача від обов»язку сплатити за споживаний товар.

Комунальні послуги позивачеві сплачуються на підставі тарифів, затверджених рішенням Новофедорівської селищної ради Сакського району. Як вбачається з матеріалів справи, тарифи за комунальні послуги розраховані позивачем відповідно до постанови КМ України від 20.05.2009 року № 572 та затверджені рішенням виконкому Новофедорівської селищної ради від 19.06.2007 року за № 158. Тариф не змінювався, оскільки вже було зареєстроване обєднання співвласників будинку, хоча фактично будинок на баланс обєднання був переданий пізніше. Розрахунок боргу наданий позивачем у довідці від 07.10.11 року за № 312. Факт надання послуг підтверджений у судовому засіданні поясненнями представника позивача, частково представником відповідача, листом директора КП «Новофедорівська ЖЕК» від 04.12.2009 року, довідкою директора КП «Новофедорівска ЖЕК» від 21.11.11 року № 443, якою підтверджується, що до вересня 2007 року відповідачка заборгованості по комунальним сплатам не мала; копії договорів ЖЕК з компаніями, яки надавали послуги, свідчать, що послуги надавалися до 2009 року; довідка директор ЖЕК від 11.11.11 № 438 свідчить, що у 2008 році працівники ЖЕК виконували заявки мешканців будинку АДРЕСА_1 на виконання сантехнічних робіт. До матеріалів справи також доданий представником позивача перелік послуг, які надавалися мешканцям селища, зокрема, у будинку № 8 про що йдеться.

Таким чином, в судовому засіданні встановлене, що відповідачка отримувала комунальні послуги від позивача, їх не сплачувала. Не сплачувала вона їх і у обєднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. ( ст.257 ЦК України ). Позивач просить стягнути суму боргу за період з вересня 2007 року до 1 грудня 2009 року. До суду з позовом звернувся 19 жовтня 2011 року, тобто частково за межами строку позовної давності. Представник позивача у судовому засіданні вказував, що відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України, позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Представник позивача посилався на те, що у червні 2011 року ЖЕК направило до суду заяву про видачу судового наказу, який у березні 2011 року був скасований. Однак, доказів цього суду не надав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представник позивача не довів, що строк позовної давності перервався, не навів підстав для поновлення строку позовної давності.

Оскільки в судовому засіданні встановлене, що позивач надавав відповідачці комунальні послуги, які вона не сплачувала, то у межах строку позовної давності, вони належать примусовому стягненню.

На підставі викладеного, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлутаційна контора» Новофедорівської селищної ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті комунальних платежів задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлутаційна контора» ЄДРПОУ 33719723 розрахунковий рахунок 260083013315 у Сакському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк» МФО 384180, заборгованість по оплаті комунальних платежів у сумі 832,02 грн., а також судові витрати у сумі 30 грн, а всього стягнути 862,02 грн. ( Вісімсот шістдесят дві грн.02 коп).

В решті позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 188,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайсуд АР Крим протягом 10 днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя Ісламгулова О. В.