Рішення № 21352522, 11.02.2011, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-124/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 рокум. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддяЗапорожець Т.А.

при секретаріБургас Т.А.

за участю представника

позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

21 жовтня 2010 року ТОВ „Агенство по збору боргів” (далі Агенство) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що остання не виконала вимог укладеного кредитного договору.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені в позовній заяві, та зазначив, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Банк Русский Стандарт»(надалі Банк) за ініціативою відповідачки був укладений кредитний договір, відповідно до якого їй був наданий грошовий кредит, який Банк зарахував на її рахунок, відкритий згідно умов кредитного договору в установі Банку. Згідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 взяла на себе зобов*язання здійснювати планове погашення заборгованості за кредитом згідно із встановленим графіком, проте зазначені зобов*язання відповідачка не виконала, що стало причиною дострокового розірвання кредитного договору за ініціативи Банку. В свою чергу між Банком та Агенством був укладений договір про відступлення права вимоги з відповідачки, що призвело до заміни кредитора в зобов*язанні. Таким чином, до Агенства перейшло право належне Банкові право вимоги до відповідачки

Посилаючись на наведені обставини і їх правові обґрунтування, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 ссумовані плати за пропуск платежів в розмірі 12574,34 грн. і понесені судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти стягнення з неї повної суми боргу, вказаної позивачем.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) суд установив наступне.

08 квітня 2008 року ОСОБА_2 шляхом подання заяви до товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Русский Стандарт»(далі Банк) про укладення кредитного договору, уклала з Банком кредитний договір № 74776088 від 08.04.2008 року згідно з Умовами надання та обслуговування кредитів Банку (далі Договір). Відповідно до зазначеного договору Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 4996,56 грн., шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок відповідачки. Сума кредиту в безготівковому порядку перерахувалась з рахунку відповідачки на рахунок суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 в якості оплати за придбані товари. Кредитний договір укладено на строк 365 днів, з 09.04.2008 року по 09.04.2009 року. ОСОБА_2 зі своєї сторони, в якості клієнта, взяла на себе зобов*язання по сплаті Банку відсотків за користування кредитом та по здійсненню щомісячного планового погашення заборгованості.

25 грудня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк Русский Стандарт»(далі Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство по збору боргів»(далі Агенство) було укладено договір уступки права вимоги № 7, відповідно до якого Банк вступив, а Агенство прийняло право вимоги до фізичних осіб (позичальників) за кредитними договорами, що укладені між Банком та позичальниками, зокрема Агенство прийняло право вимоги до ОСОБА_2

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитор) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити проценти. Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що кредитний договір та договір уступки права вимоги укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на це посадовими особами ВАТ «Банк Русский Стандарт», ТОВ «Агенство по збору боргів», кредитний договір підписаний особисто ОСОБА_2, зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України ці договори є обовязковим для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Банк виконав узяті на себе зобовязання у повному обсязі. Зі своєї сторони ОСОБА_2 умови укладеного договору не виконала, суму кредиту не погашає і не сплачує плату за користування коштами, у звязку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 5259,14 грн.

Згідно довідки-розрахунку ТОВ «Агенство по збору боргів» заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором перед Агенством станом на 15 жовтня 2010 року становить: прострочена заборгованість за кредитом 4162,44 грн.; комісія за розрахункове обслуговування 496,70 грн., плата за пропуск платежів 600,00 грн., комісія за закриття рахунку 5,00 грн., пеня відповідно до п. 5.9 Умов надання та обслуговування кредитів 7310,20 грн., а у загальній сумі 12574,34 грн.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у сумі 12574,34 грн. Таким чином, суд визнає, що відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від належного виконання взятих на себе зобовязань за договором.

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обовязків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплату неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень п. 4.5 Умов надання та обслуговування кредитів (надалі Умови), у випадку порушення позичальником зобовязань, Банк має право вимагати від клієнта дострокового погашення кредитного зобов*язання, а також сплату суми неустойки, що нараховується відповідно до п. 5.9 зазначених умов. Відповідно до п. 7.1 Умов Банк має право відступити повністю або частково свої права за Договором третій особі.

Суд визнає правильним представлений ТОВ «Агенство по збору боргів» розрахунок періоду і суми заборгованості за кредитним договором № 74776088 від 08.04.2008 року з ОСОБА_2, а саме заборгованості за кредитом, по комісійних платежах, суми неустойки.

У матеріалах справи відсутні будь-які обєктивні дані, що відповідачкою вжиті заходи для належного виконання зобовязання по даним правочинам, у звязку з чим порушення зобовязання визнається судом таким, що сталося з її вини.

Зміст статті 526 ЦК України передбачає виконання зобовязання належним чином до умов договору, яким визначено повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним у іноземній валюті, у якій видавався кредит. Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством була передбачена можливість надання банками - резидентами України кредитів у іноземній валюті.

Приписами ст. 514 Цивільного кодексу встановлено, що у випадку заміни кредитора у зобов*язанні до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, ОСОБА_2 відповідальна перед позивачем на тих самих правових підставах та в тих самих обсягах, на яких вона є відповідальною за виконання зобов*язання перед своїм первинним кредитором Банком.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує зобовязання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії з боки ОСОБА_2 є неправомірними. Визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ТОВ «Агенство по збору боргів»про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором відповідають вимогам закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У частині 1 статі 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено часткового, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджені платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 125,74 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Відповідно до вимог статей 81 і 88 ЦПК України понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 11, 31, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 514, 526, 629, 631, 1054 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів»про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» (м. Київ-01054, вул. Воровського, буд. 32, оф. 2, розрахунковий рахунок 2650801301139 в ПАТ «Банк Русский Стандарт», код ЄДРПОУ 35255167, код банку 380418) суму заборгованості за кредитним Договором № 74776088 від 08.04.2008 року в розмірі 12574,34 грн., та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 125,74 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи 120 грн., а загалом суму 12820,08 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

Примітка: Рішення набрало законної сили «__»_ 2011 р.

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-_____/11р.

Суддя: Запорожець Т.А.