ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2012 р. Справа № 5016/62/2012(6/1)
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Сади України”, фактична адреса:61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, б. 1, юридична адреса: Харківська область, Кегичівський район, с. Красне.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Е-Крим Миколаїв”, 54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 36.
Про: стягнення коштів у сумі 139665 грн. 48 коп.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача
представник не з'явився.
Від відповідача
представник не з'явився.
ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 139665 грн. 48 коп. основного боргу та 15865 грн. 60 коп. –штрафні санкції
При цьому позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступного.
На підставі ст. 66 ГПК України, сторона має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов”язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов”язується застосування певного заходу до забезпечення позову (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року № 01-8/2776). Позивачем не надано доказів наявності даних обставин.
Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзиву по суті позовних вимог не надав, в судове засідання не з”явився, про причини неявки не повідомив.
Ухвала про порушення провадження у справі надсилалась на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Е-Крим Миколаїв” (54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 36), отже відповідач вважається повідомленим.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд,
Встановив:
11.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сади України” (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Е-Крим Миколаїв” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 08000701, згідно умов якого продавець (позивач) зобов’язується поставити та передати у власність покупця товар: гібрид соняшника карбамід “Тітанік”, гібрид соняшника “Драган”, гібрид соняшника “Каньон” (далі- Товар) на загальну суму 85086 грн. 54 коп., а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти товар у власність та оплатити в строк до 20 червня 2009 року (п.п. 1.1, 4.1, 4.2).
На виконання умов указаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Сади України” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Е-Крим Миколаїв” товару на загальну суму 85086 грн. 54 коп., що підтверджується видатковою накладною від 05.06.2009 р. № 08000811та довіреністю від 05.06.2009 р. № и0506/1.
Відповідач у визначений договором строк не розрахувався, тому позивачем 25.09.2009 року надіслано на адресу відповідача претензію за № 556, яка залишена без реагування.
Таким чином розмір заборгованості, що виникла 85086 грн. 54 коп.внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов’язань становить 85086 грн. 54 коп.
Приписами ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що на покупця покладений обов’язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Приписами ч. 1ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.5.1 Договору сторони передбачили, що при здійсненні покупцем оплати після терміну вказаного в договорі, покупець зобов`язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2 % за кожен день прострочення.
Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Е-Крим Миколаїв” не виконані грошові зобов’язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 85086 грн. 54 коп. та 33307 грн. 30 коп. за період з 22.06.2009 р. по 01.12.2011 р. підлягають задоволенню повністю.
Підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Е-Крим Миколаїв” грошових коштів у сумі 21271 грн. 64 коп. –штрафу за порушення строків оплати, розрахунок котрих суд визнає правильним.
Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.7.1), відповідно до якого у випадку порушення строків оплати продукції відповідач несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 25% від вартості товару, а також на положеннях Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та положеннях ст. 625 ЦК України. Умови щодо штрафних санкцій укладеного сторонами договору та додаткових до нього угод узгоджуються з п. 1 ст. 624 ЦК України, згідно якої у разі встановлення за порушення зобов’язання неустойки (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Е-Крим Миколаїв” (54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 36, код ЄДРПОУ 35939085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади України” (Харківська область, Кегичівський район, с. Красне, код ЄДРПОУ 20212313) заборгованість в сумі 85086 грн. 54 коп. - боргу, 33307 грн. 30 коп. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 21271 грн. 64 коп. –штраф, а також 2793 грн. 31 коп. –судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.В.Ткаченко
Судове рішення № 21349365, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 06.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5016/62/2012(6/1). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: