Рішення № 21346857, 30.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5023/9492/11

вх. № 9492/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням; 3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2, за дорученням; прокурор - Стовба О.В. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дніпротехтранс", м. Київ 3-я особа <Текст >

до Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця", м. Харків

за участю Харківської міжрайонної транспортної прокуратури, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 3940963,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 3940963,27 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 526, 530, 612, 614 ЦК України, ст.ст. 174, 216, 225 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер СІСХ-07406.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.01.2012 року до 30.01.2012 року до 12:00 години.

27.01.2012 року до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази по справі.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та застосувати наслідки спливу позовної давності.

Прокурор підтримує правову позицію відповідача та проти задоволення позову заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив наступне.

11.10.2007 року між Статутним територіально-галузевим обєднанням “Південна залізниця”(Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дніпротехтранс” (Позивач) було укладено договір № П/Т-072387 НЮ про модернізацію тепловозів 2ТЕ116, згідно умов якого позивач проводить модернізацію тепловозів 2ТЕ-116 системою контролю витрат палива “Дельта-СУ”.

Як встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2009 року по справі № 55/249-08, яке частково залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2009 року, позивач виконав свої зобов'язання по модернізації у повному обсязі, що підтверджено відповідними актами прийому-передачі виконаних послуг по Локомотивному ДЕПО Лозова, по Локомотивному ДЕПО Основа, по Локомотивному ДЕПО Полтава від 23.11.2007 року, по Локомотивному ДЕПО Полтава від 30.11.2007 року, по Локомотивному ДЕПО Полтава від 29.12.2007 року та Актом звірки по кількості одиниць систем “Дельта-СУ”, які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

01.10.2008 року між позивачем TOB “Торговий дім “Дніпротехтранс” (цедент) та TOB “Трансбізнес-К” (цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги № ДЦ-01/10, у відповідності з п.2 якого цесіонарій набув право вимагати від боржника належного виконання обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг за договором № П/Т-072387 НЮ про модернізацію тепловозів 2ТЕ116 від 11.10.2007р. в розмірі 1676760,00 грн. та сплати неустойки, збитків за несвоєчасне виконання обов'язків боржником щодо оплати вартості наданих послуг за вказаним договором.

Набувши за зазначеним договором право вимоги від відповідача оплати наданих послуг за договором № П/Т-072387НЮ від 11.10.2007р., TOB “Трансбізнес-К”звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до СТГО “Південна залізниця” про погашення заборгованості у розмірі 1 676 760,00 грн., виплаті пені у розмірі 90 875,81 грн., 3% річних у розмірі 36 995,24 грн. та інфляційних витрат у розмірі 290 239,68 грн.

TOB “Торговий дім “Дніпротехтранс” приймало участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. По справі № 55/249-08 було винесено рішення позов задовольнити частково. Стягнути зі Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця”(ОКПО 01072609) на користь TOB “Трансбізнес-К” (ЄДРПОУ 31998160) 1 676 760,00 грн. основного боргу, 90 875,81 грн. пені, 268 281,60 грн. інфляційних витрат, 36 995,24 грн. 3% річних, 20 729,13 грн. державного мита та 116,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до Постанови Харківського апеляційного господарського суду України від 03.07.2009 р. по справі № 55/249-08 було скасовано рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2009 р. в частині стягнення зі Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця” на користь TOB “Трансбізнес-К” суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 268281,60 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 36995,24 грн., оскільки відшкодування зазначених витрат не передбачено договором про відступлення права вимоги № ДЦ-01/10 від 01.10.2008 р. Іншу частину рішення залишено без змін.

Факт неналежного виконання зобов'язання відповідачем встановлений рішенням господарського суду Харківської області та Постановою Апеляційного суду Харківської області по справі № 55/249-08, відповідно до якого з відповідача стягнуто 1676760,00 грн. основного боргу та 90 875,81 грн. пені.

16.12.2007 року між позивачем та TOB “Техно - Класик” було укладено Договір поставки № 24-3/07, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність TOB “Техно-Класик” автоматизований миючий комплекс для локомотивів.

При цьому, з метою виконання Договору поставки № 24-3/07, раніше, 07.12.2007 року між позивачем та Victoria Team LLP було укладено Договір поставки № 4/7, у відповідності до умов якого TOB “ТД “Дніпротехтранс” зобов'язалось купити у Victoria Team LLP автоматизований миючий комплекс для локомотивів.

Відповідно до протоколу №1/2 позачергових зборів учасників TOB “Торговий дім “Дніпротехтранс” від 21.11.2007 року та протоколу №1/3 позачергових зборів учасників TOB “Торговий дім “Дніпротехтранс” від 06.12.2007 року позивач планував розрахуватись з Victoria Team LLP грошима, які відповідач повинен був перерахувати позивачу відповідно до виконаних робіт за договором від 11.10.2007р. № П/Т-072387 НЮ. Також позивачем був розроблений Бізнес-план проекту “Організації купівлі-продажу автоматизованих миючих комплексів для локомотивів”, який передбачав придбання TOB “ТД “Дніпротехтранс” у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності Team LLP” автоматизованого миючого комплексу для локомотивів із послідуючим його продажем TOB “Техно-Класик”. Фінансові кошти в об'ємі 1 675 850 грн., які були необхідні для придбання продукції було заплановано отримати в кінці грудня 2007 року від відповідача за виконані позивачем роботи по модернізації тепловозів 2ТЕ116 відповідно до договору від 11.10.2007р. № ГІ/Т-072387 НЮ.

У зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за виконані роботи, позивач не знайшов коштів для реалізації бізнес-плану проекту “Організація купівлі-продажу автоматизованих миючих комплексів для локомотивів” та не виконав своїх зобов'язань перед oria Team LLP” та TOB “Техно-Класик”.

Невиконання позивачем зобовязань з поставки товару за Договором поставки № 24-3/07 від 16.12.2007 року стало підставою для звернення TOB “Техно-Класик” до господарського суду м. Києва.

18.08.2010 року господарський суд м. Києва постановив рішення по справі № 9/186, яким частково задовольнив вимоги TOB “Техно-Класик”, вирішивши стягнути з TOB “ТД “Дніпротехтранс”2104500,00 грн. штрафу, 21045,00 грн. державного мита та 217,12 грн. витрат на ІТЗ, всього - 2 125 762,12 грн.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 18.08.2010 року по справі № 9/186, 21.02.2011 року позивач уклав з TOB “Техно-Класик” мирову угоду з метою уникнення додаткових витрат позивачем у процесі виконання рішення суду. Умови укладеною мирової угоди виконані позивачем 05.12.2011 року, що підтверджується актом приймання-передачі.

Невиконання позивачем зобовязань з придбання товару за Договором поставки № 4/7 від 07.12.2007 року стало підставою для звернення TOB “Терра” (на підставі договору цесії № 1 від 12.12.2008р.) до господарського суду м. Києва.

14.12.2010 року господарський суд м. Києва постановив рішення по справі № 42/360, яким задовольнив позовні вимоги TOB “Терра” у повному обсязі, а саме 1 796995,20 грн. пені, 17969,95 грн. витрат по оплаті держмита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ, а всього 1 815201,15 грн.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2010 року по справі № 42/360, 14.02.2011 року позивач уклав з ТОВ “Терра” мирову угоду з метою уникнення додаткових витрат позивачем у процесі виконання рішення суду. Умови укладеної мирової угоди виконані позивачем 02.12.2011 року, що підтверджується актом приймання-передачі.

Отже, загальна сума, стягнута з позивача за невиконання їм своїх зобовязань за укладеними договорами складає 3 940963,27 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3940963,27 грн. збитків, які на його думку, спричинені йому внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № П/Т-072387 НЮ про модернізацію тепловозів 2ТЕ116 від 11.10.2007 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно ч. 2, 3 ст. 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам,), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Як зазначено у п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р № 02-5/215 у випадку невиконання договору, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 ЦК України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.

Фактичні обставини свідчать про наявність вини та протиправної поведінки відповідача при неналежному виконанні ним умов договору №П/Т-072387НЮ про модернізацію тепловозів 2ТЕ116 від 11.10.2007р., а також причинного звязку між неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору та понесеними збитками у господарській діяльності ТОВ “Торговий дім “Дніпротехтранс”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання перед позивачем з оплати виконаних робіт за договором № П/Т-072387 НЮ про модернізацію тепловозів 2ТЕ116 від 11.10.2007 року, позивач зазнав збитки у вигляді витрат в сумі 3 940963,27 грн., в тому числі 2125 762,12 грн., сплачених ТОВ “Техно-Класик” та 1 815201,15 грн., сплачених TOB “Терра”.

Щодо посилання відповідача на порушення строку позовної давності, то необхідне зазначити наступне.

Реальний розмір збитків в сумі 3940963,27 грн. визначений та підтверджений рішеннями господарського суду м. Києва від 18.08.2010 р. по справі № 9/186, від 14.12.2010 р. по справі № 42/360.

На підставі вказаних судових рішень позивач сплатив збитки на користь ТОВ “Техно-Класик” та TOB “Терра”. Отже, строк позовної давності розпочався з моменту винесення господарським судом м. Києва рішень, якими стягнуто грошові суми ТОВ “ТД “Дніпротехтранс”, а саме: в сумі 2 125762,12 грн. з 19.08.2010 р., в сумі 1 815201,15 грн. з 15.12.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення збитків, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення збитків є такими, що ґрунтуються на Законі, та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути зі Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця» (м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609, р/р №26007000002 в Харківській філії АБ «Експрес-банк», МФО 350716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дніпротехтранс» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 35197116, р/р 26002003021 у КФ "Західінкомбанк" м. Києва, МФО 320951) - збитки у розмірі 3940963,27 грн. (три мільйони девятсот сорок тисяч девятсот шістдесят три) гривні 27 коп., 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви про сплив позовної давності - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 31 січня 2012 року