Рішення № 21346846, 12.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2012 р. Справа № 5023/8951/11

вх. № 8951/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю № 7535 від 25.11.2011 р.

відповідача - Ахтирський В.В., директор

ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 20.12.2011 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_4, м. Харків 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Ата Груп", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 13335,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата Груп" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості у розмірі 13335,77 грн. за договором поставки товарів № 16 від 25.03.2011 р.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказував, що в задоволенні позову позивачу необхідно відмовити. Зокрема у відзиві відповідач вказував, що відповідачем 25.08.2011 р. було здійснено позивачу повернення товару на суму 13477,32 грн. за накладною № 383.

Сторони до початку судового засідання призначеного на 10.01.2012 р., через канцелярію господарського суду 10.01.2012 р. за вх. № Д28/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 10.01.2012 р. за вх. № 311, надав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою всебічного та повного проведення звірення взаємних рахунків між сторонами, яке господарським судом було задоволено та у судовому засіданні призначеному на 10.01.2012 року була оголошена перерва до 12.01.2012 року о 16:00 год.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 12.01.2012 р. за вх. № Д44/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 12.01.2012 р. за вх. № 509, надав письмові заперечення на відзив на позовну заяву, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) 25.03.2011 р. було укладено договір на поставку товару № 16 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах договору, позивач зобов'язався передати в власність відповідача товар (продукти харчування), а відповідач зобов'язувався прийняти цей товар та сплатити його вартість в строки обумовлені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору ціна, кількість, асортимент товару відображені в накладних на товар, визнаних специфікаціями, та є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2.3. договору було передбачено, що датою поставки вважається дата отримання товару відповідачем та оформлення супровідної документації позивача відповідно до п. 3.3. даного договору.

Пунктом 3.2. договору було передбачено, що передача товару здійснюється на складі відповідача згідно з супровідною документацією позивача.

Відповідно до п.4.2 договору загальна сума договору складається із сум, вказаних в накладних на кожну партію товару, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 4.3 оплата за партію товару здійснюється з розстрочкою платежу. Однак, укладаючи договір, сторони не визначили строк, протягом якого товар підлягає сплаті.

Пунктом 4.4 договору було передбачено, що оплата проводиться в безготівковому або готівковому порядку шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу позивача, або іншим узгодженим між сторонами способом.

При цьому суд зазначає, що на виконання умов договору, позивачем, за накладними: № 110 від 25 березня 2011 р.; №114 від 04 квітня 2011р.; № 115 від 08 квітня 2011 р.; № 116 від 14 квітня 2011 р.; №117 від 15 квітня 2011 р.; № 118 від 18 квітня 2011р.; №119 від 20 квітня 2011р.; № 120 від 20 квітня 2011 р.; № 121 від 26 квітня 2011 р.; № 122 від 29 квітня 2011р.; № 123 від 06 травня 2011р.; № 124 від 06 травня 2011р.; № 126 від 09 червня 2011 р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 66836,98 грн. Відповідачем за період з 19 квітня 2011 р. по 16 серпня 2011 р., частково було сплачено поставлені за договором товари в сумі 45001,21 грн., що підтверджується документом про рух коштів по контрагенту ТОВ "Ата Груп" завіреного установою банку в якому позивачем відкрито банківський рахунок.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків складеного між сторонами станом на 29.08.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 21835,77 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем у позові вказувалося про те, що за період з 20.09.2011 р. по 30.09.2011 р. відповідачем було сплачено позивачу за поставлений товар 8500,00 грн., що також підтверджується документом про рух коштів по контрагенту ТОВ "Ата Груп" завіреного установою банку в якому позивачем відкрито банківський рахунок.

Крім того, суд зазначає, що позивачем були надані до суду письмові пояснення в яких позивач вказував про те, що інших договорів окрім договору на поставку товару № 16 від 25.03.2011 р. між сторонами не укладалося.

Отже, за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 13335,77 грн.

Щодо видаткової накладної № 383 від 25.08.2011 р. на суму 13477,32 грн. господарський суд зазначає, що дана накладна не може підтверджувати факт повернення товару відповідачем позивачу за договором на суму 13477,32 грн., оскільки в ній не зазначено про повернення товару, а вона свідчить про іншу позадоговірну поставку товару відповідачем позивачу. Також, суд зазначає, що податкова накладна №11 від 25.08.2011 р. ТОВ "Ата Груп" не містить посилання на договір на поставку товару № 16 від 25.03.2011 р.

05.10.2011 р. позивачем була направлена на адресу відповідача вимога про сплату вартості поставленого товару на суму 13335,77 грн., яка останнім була залишена без задоволення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 133,36 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата Груп" (61064, м. Харків, Жовтневий район, вул. Пермська, буд. 20, кв. 26, код ЄДРПОУ 37189772, п/р 26007901345256 в АТ "ОТП БАНК", МФО 300528) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в П'яте відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Харків, МФО 300614) суму заборгованості у розмірі 13335,77 грн., 133,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Доленчук Д. О.

Рішення підписано 17.01.2012 р.