Рішення № 21346597, 06.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2012 р.Справа № 5/17-4970-2011 За позовом: Фірми "Агроексім" До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Восхождения"

про стягнення 7295,79 євро

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - посвідчення № 3 від 18.10.2011р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №1 від 01.11.2011р.

В судовому засіданні 06.02.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №1 від 01.11.2011р.

Суть спору: Позивач, фірма „Агроексім” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Восхождения” про стягнення заборгованість в сумі 7295,79 євро, яка складається з основного боргу в розмірі 4710 євро та пені в сумі 2585,79 євро.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. порушено провадження по справі 5/17-4970-2011.

В судовому засіданні, в порядку ст.. 77 ГПК України, оголошувалась перерва з 01.02.2012р. до 06.02.2012р..

01.02.2012р. позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4836 євро яка складається з основного боргу в розмірі 4710 євро та пені в сумі 126 євро.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Фірми "Агроексім", згідно з вказаною заявою є остаточною, у звязку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Представник відповідача в судове засідання зявився, відзив на позові не надав, проте зменшені позовних вимог визнає в повному обсязі.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

02.04.2009р. між фірмою „Агроексім” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Восхождения” (Покупець) був укладений контракт №02-2/04-09 ( далі Контракт).

Згідно п.1.1 контракту, Продавець продає, а Покупець купує на подвоє Кобер 5 ББ саджанці винограду сорту Мерло в кількості 40000 штук та сорту Шардоне в кількості 10000 штук (далі товар). Країна походження товару Сербія.

Ціна товару, поставленого по контракту, встановлюється в євро згідно з умовами поставки в розмірі 0,50 євро за 1 штуку (п.2.1 контракту). Загальна вартість товару по контракту складає 25000 євро (п.2.2 контракту).

Відповідно п.3.1 контракту Продавець поставляє Покупцю товар за Контрактом навесні 2009 р. Поставка товару може здійснюватись декількома партіями.

Пунктам 7.1, 7.3 контракту передбачено, що валютою платежу по даному контракту є євро, Покупець здійснює оплату загальної вартості даного контракту на суму 25000 євро до 01.03.2010р. на підставі: інвойсу (рахунку), дублікатів CMR, фітосанітарного сертифікату, сертифікату якості, сертифікату походження по формі А та завантажувальної специфікації.

На виконання умов контракту Продавець поставив а Покупець прийняв саджанці винограду в узгодженій кількості на загальну суму 25000 євро, про що свідчать міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 11.05.2009 р. № 0092776, від тієї ж дати інвойс 84/09 та специфікація відвантаження б/н.

Поставлений товар Покупець оплатив частково в сумі 20290 євро. При цьому додатковою угодою від 26.02.2010 р. Продавець надав Покупцю відстрочку по оплаті решти дебіторської заборгованості в сумі 4710 євро до 01.07.2010 р.

Втім, у зазначені строки поставлена продукція відповідачем сплачена не була.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив свої зобовязання за контрактом, заборгованість за поставлену продукцію не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача основний боргу в сумі 4710 євро. та пеню в розмірі 126 євро.

У судовому засіданні 06.02.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за контрактом №02-2/04-09 від 02.04.2009р. складає 4710 євро.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2 контракту за несвоєчасну оплату товару у строки, визначені у контракті, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3 % від суми за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 126 євро пені, розрахованої за період з 31.10.2010р. по 01.01.2011р., вважає його його обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 4836 євро з яких основний борг в сумі 4710 євро та пеня в розмірі 126 євро.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восхождение” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Асена Христева, 50; код 34670354) на користь Фірми „Агроексім” (11040, Республіка Сербія, м. Белград, бульвар Войводе Мишича, 51/33; код 7727674) 4710 (чотирі тисячі сімсот десять )євро 00 євро центів основного боргу, 126 (сто двадцять шість)євро 00 євро центів пені, 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 09 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний тектс рішення складено 07.02.2012р.