Рішення № 21346502, 10.02.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 лютого 2012 р. Справа 2/5/2012/5003

за позовом: Приватного підприємства - фірми "Юрекс" 21022, м.Вінниця, провулок Станіславського, буд.5

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра" 21000, м.Вінниця, вул.Островського, 27-А

про стягнення грошової заборгованості в розмірі 63 117,53 грн

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача, ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача, ОСОБА_2. - за довіреністю;

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Приватного підприємства - фірми "Юрекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра" про стягнення грошової заборгованості в розмірі 63 117,53 грн.

Ухвалою суду від 17.01.2012 р. порушено провадження у справі №2/5/2012/5003 та призначено засідання на 06.02.2012 р.

Для надання сторонами додаткових доказів по справі в судовому засіданні 06.02.12 р. оголошено перерву до 10.02.12 р.

10.02.2012 р. в судовому засіданні представником позивача подано заяву №б/н від 10.02.2012 р., якою останній просить суд стягнути з відповідача 42 343,20 грн. - основного боргу та 3654,28 грн. - 3% річних. Від решти позовних вимог вілмовляється.

Представник відповідача з наданих усних пояснень та направленого 10.02.2012 відзиву позовні вимоги визнала частково в сумі 45 997,48 грн., в саме 42343,20 грн. основного боргу та 3654,28 грн. - 3% річних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.11.2008 року між ТОВ фірма “Астра”(за умовами договору - Генпідрядник) та Приватним підприємством-фірмою “Юрекс”(за умовами договору - Субпірядник) укладено договір субпідряду №218/11.

Згідно з п. 1. договору генпідрядник доручає, а субпідрядник зобовязується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, наступні роботи: монтаж, налагоджування пожежної сигналізації приміщення першого поверху, розташованого у м. Вінниця, вул. Пирогова 135А, а Генпідрядник зобовязується прийняти цю роботу та оплатити її.

П.3.1. договору встановлено кошторисну вартість робіт пожежної сигналізації, а саме: 39 854,40 грн. в тому рахунку 6642,40 грн. - 20% ПДВ.

Порядок розрахунків сторони передбачили в п.4.1. договору, а саме: попередня оплата - 40% кошторису та розрахунок на протязі трьох банківських днів після підписання акту здачі приймання робіт.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту повідомлення Генпідрядника про готовність предмету підряду до приймання (п.6.1 договору).

Генпідрядник за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочку оплати сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати від суми належної до оплати (п.9.3. договору).

Як встановлено п.8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

Як встановлено судом, позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином виконавши підрядні роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року, що підписаний сторонами 17 лютого 2009 року на суму 2488,80 грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт №2 за лютий 2009 року типової форми №КБ-3 на суму 2488,80 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року, який підписаний сторонами 17 лютого 2009 року на суму 39854,40 грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт №3 типової форми №КБ-3 на суму 39 854,40 грн. та актом №001174 прийняття автоматичної установки пожежної сигналізації (пожежогасіння) в експлуатацію від 26.12.2008 року.

Відповідач свої зобовязання за договором щодо повного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи не здійснив.

Подана позивачем заява про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 4891,30 грн. - пені за період з 21.02.2009 р. по 21.08.2009 р., 12228,75 грн. - інфляційних втрат за період з 21.02.2009 року по 06.01.2012 року у в зв'язку з складним фінансовим становищем відповідача, судом задовільняється, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову.

Частина 6 названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Зава позивача про відмову від позову задовольняється судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

При цьому судом враховано, що заява про відмову від позову підписана представником позивача ОСОБА_1. у якого наявні відповідні повноваження на вчинення вказаної процесуальної дії, що вбачається із довіреності №13 від 01.02.2012 року.

Крім того в судовому засіданні представнику позивача були роз'яснені правові наслідки відмови від позову.

В зв'язку з цим провадження у справі в частині стягнення 4891,30 грн. - пені за період з 21.02.2009 р. по 21.08.2009 р., 12228,75 грн. - інфляційних втрат за період з 21.02.2009 року по 06.01.2012 року підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3654,28 грн. - 3% річних за період з 21.02.2009 року по 06.01.2012 р.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 ЦК України “Підряд”.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обовязку.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню в сумі 42 343,20 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3654,28 грн. - 3% річних за період з 21.02.2009 року по 06.01.2012 р.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладених договорів та чинного законодавства.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за період з 21.02.2009 року по 06.01.2012 р., згідно бази даних “Законодавство” судом отримано 3650,73 грн. 3% річних які і підлягають до стягнення. В стягненні 3,55 грн. 3% річних, слід відмовити як безпідставно заявлених.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу та процентів за користування чужими грошовими коштами, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з припиненням провадження у справі в частині стягнення 4891,30 грн. - пені, 12228,75 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на судовий збір покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 837, 838 ЦК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра" (21000, м. Вінниця, вул. Островського, 27-А, код ЄДРПОУ 20083502) на користь Приватного підприємства - фірми "Юрекс" (21022, м. Вінниця, провулок Станіславського, буд. 5, код ЄДРПОУ 20114266) 42 343,20 грн. основного боргу, 3650,73 грн. 3% річних, 1172,84 грн. - судового збору.

3. В стягненні 3,55 грн. - 3% річних відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4891,30 грн. - пені, 12228,75 грн. - інфляційних втрат припинити, відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 лютого 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21022, м.Вінниця, провулок Станіславського, буд.5

3 - відповідачу 21000, м.Вінниця, вул.Островського, 27-А