Постанова № 21343752, 07.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5023/4678/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників:

боржника не з'явився,

апелянта Державної акціонерної компанії «Хліб України»- Підгорний М.О. за довіреністю №02-14/475 від 03.01.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії «Хліб України» (вх.№251Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.2011 року по справі №5023/4678/11,

за заявою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор», смт. Сахновщина, Харківська область,

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор», смт. Сахновщина,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2011р. по справі №5023/4678/11 (суддя Чистякова І.О.) відмовлено у задоволенні клопотання голови ліквідаційної комісії про відкладення розгляду справи. Припинено провадження у справі №5023/4678/11 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор», код 00956253. Скасовано мораторій, введений ухвалою суду від 14.06.2011року.

Державна акціонерна компанія «Хліб України»з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.2011 р., а справу №5023/4678/11 направити до місцевого господарського суду для подальшого розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права та на неповне зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вказує, що ДАК «Хліб України», як орган, уповноважений управляти майном боржника, та яка, згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»являється учасником провадження у справ про банкрутство боржника, не була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, за результатами якого господарським судом Харківської області було винесено оскаржувану ухвалу, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування судового рішення. Апелянт вказує, що про призначення розгляду даної справи у судове засідання місцевого господарського суду на 20.12.2011р. ДАК «Хліб України»дізналась лише 30.12.2011р. після отримання оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області від 20.12.2011р. (а.с.4-5, т.3)

Боржник, ДП ДАК «Хліб України»«Сахновщинський елеватор», відзив на апеляційну скаргу не надав.

Власник боржника, Міністерство аграрної політики та продовольства України, відзив на апеляційну скаргу не надав.

У судове засідання боржник та власник боржника своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштових відправлень (а.с. 38,42, т.3)

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті та те, що боржник та власник боржника належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що у відповідності до ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників ДП ДАК «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник ДАК «Хліб України» підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повторно розглянувши справу в порядку ст.. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. було порушено провадження по справі №5023/4678/11 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 2-3, т.1)

Ухвалою від 16.08.2011 р. суд першої інстанції припинив провадження по справі, посилаючись на те, що боржник включений до переліку обєктів, що не підлягають приватизації. Тому до боржника, відповідно до законодавства, не можуть бути застосовані процедури санації чи ліквідації, а тому провадження у справі підлягає припиненню (а.с. 79-80, т.1).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2011р. було скасовано, а справу №5023/4678/11 направлено на розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 146-149, т.1)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2011р. справу №5023/4678/11 було призначено до розгляду у судове засідання 20.12.2011р. та зобовязано боржника надати додаткові докази по справі.

З ухвали господарського суду Харківської області від 07.12.2011р. вбачається, що дана ухвала 07.12.2011р. була направлена, зокрема, ДАК «Хліб України», про що зазначено в самій ухвалі суду та підтверджується штампом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Харківської області.(а.с.3-5,т.2)

Колегія суддів зазначає, що ні копія ухвали господарського суду Харківської області від 07.12.2011р., яка була направлена ДАК «Хліб України», ні відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, на адресу господарського суду з відділення поштового звязку не повертались.

Також, колегія суддів зазначає, що апелянт в свою чергу не надав апеляційному господарському суду жодних доказів, з яких би вбачалось, що ухвала господарського суду Харківського від 07.12.2011р. протягом тринадцяти днів (до дати засідання місцевого господарського суду 20.12.2011р.) ним не була отримана.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи доводи апелянта стосовно того, що він не був належним чином повідомлений про час та місце засідання господарського суду Харківської області 20.12.2011р., а тому, колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 серпня 2010 року № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», відповідно до п. 2 якої дочірні підприємства ДАК «Хліб України», визначені у додатку до Постанови, припиняються шляхом ліквідації.

Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 року - Дочірнє підприємство Державна акціонерна компанія «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»включено до переліку підприємств, які припиняються шляхом ліквідації.

На виконання вищезазначеної Постанови Державною акціонерною компанією «Хліб України» було видано наказ за №152 від 25 жовтня 2010 року «Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»«Сахновщинський елеватор».

За вищезазначеним наказом прийнято рішення припинити діяльність дочірнього підприємства Держнавної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»шляхом його ліквідації, утворено комісію з ліквідації у складі голови комісії - Андрійченко Анатолій Олексійович, членів комісії - Вікторова Ольга Феодосіївна, Лисокобилка Олександра Петрівна, Охріменко Олексій Олександрович, Драпак Борис Борисович, визначено обов`язки голови комісії, встановлено строк ліквідації до 25.01.2011р.

Згідно наказу Державної акціонерної компанії «Хліб України»за № 155 від 11.08.2011 р. звільнено ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови ліквідаційної комісії дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Сахновщинський елеватор»та призначено головою ліквідаційної комісії - ОСОБА_3.

Наказом Державної акціонерної компанії «Хліб України»за № 163 від 23.08.2011 р. звільнено ОСОБА_3 від виконання обов`язків голови ліквідаційної комісії дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»та призначено головою ліквідаційної комісії - Гамелуша Леоніда Михайловича.

Також, наказом Державної акціонерної компанії «Хліб України»за № 185 від 27.10.2011р. звільнено ОСОБА_2 від виконання обов`язків члена ліквідаційної комісії дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»за власним бажанням.

Згідно наказу Державної акціонерної компанії «Хліб України»за № 36 від 21.01.2011 р. було продовжено строк ліквідації дочірнього підприємства до 25.03.2011 р.

У червні 2011 року голова ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство ДП ДАК «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»обґрунтовуючи її недостатністю майна підприємства для задоволення вимог кредиторів. (а.с. 4-6, т.1).

20.12.2011р. господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу про припинення провадження у справі №5023/4678/11 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Сахновщинський елеватор»та скасування мораторію, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. (а.с. 128-134, т.2)

Виносячи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що боржником не надано доказів проведення всіх заходів по самоліквідації підприємства боржника, що передують зверненню з заявою в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

У відповідності до частини 1 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту Закон про банкрутство), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Порядок припинення діяльності підприємства у випадку прийняття рішення власником про ліквідацію, встановлений ст.ст. 105, 110, 111,112 Цивільного кодексу України ст.ст. 59,60 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у звязку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобовязані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Частиною 4 вказаної норми права встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

В силу частини 8 статті 59 Господарського кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети “Урядовий курєр” та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням субєкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності субєкта господарювання.

У відповідності до вимог частини 4 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості субєкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію субєкта господарювання.

Частиною 1 та 2 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для предявлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік предявлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 5 статті 60 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок ліквідації субєкта господарювання, відповідно до якого ліквідаційна комісія оцінює наявне майно субєкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Статтею 112 цього ж Кодексу встановлено порядок задоволення вимог кредиторів, які своєчасно заявили свої вимоги до ліквідаційної комісії, та порядок задоволення заявлених вимог після спливу встановленого строку для їх предявлення.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленою статтею 112 Цивільного кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як вже було зазначено вище, застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та встановлено, що в разі недостатності вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів, то ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобовязаний звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до приписів статті 1 цього ж Закону субєктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобовязання встановлена судом; боржником може бути лише субєкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобовязанням є зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобовязаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо при ліквідації боржника не у звязку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Частинами 1, 2, 3 ст. 7 Закону про банкрутство встановлено перелік відомостей, які повинні міститися у заяві боржника про порушення справи про банкрутство, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання; суму вимог кредиторів за грошовими зобовязаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості по податках і зборах (обовязкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника. До заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, головою ліквідаційної комісії, на виконання здійснення ним ліквідації підприємства боржника, 18.12.2010 р. в газеті «Колос ТВ+»було здійснено оголошення про ліквідацію ДП ДАК «Хліб України»«Сахновщинський елеватор».

Також, здійснено оголошення в Бюлетені державної реєстрації №161/2 (21/2) 2010 рік.

За актом приймання - передачі цілісного майнового комплексу №26 від 20.01.2011р. комісією з ліквідації боржника було передано до Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»цілісний майновий комплекс на суму 21 341 883,04 грн.

Листом за №811/10/41-050 від 15.12.2011р. Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області повідомила боржника про подання до Сахновщинського відділення Красноградської МДПІ 29.10.2010р. заяви за ф. 8 ОПП про припинення платника податків.

Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатом якої складено акт №99/23/00956253 від 27.01.2011р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», яким встановлено, що боржником занижено податок на прибуток підприємства на суму 35 668,00 грн., не надано до Сахновщинського відділення Красноградської МДПІ декларації на прибуток за період 2007 - 2008 роки, декларації з податку на додану вартість за період з жовтня 2007 року по листопад 2008 року, податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 - 9 місяців 2010 року, занижено податок на додану вартість в сумі 2036,00 грн., не надано розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 4 квартал 2007 року - 3 квартал 2010 року, не надано розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2007 - 2010 роки, занижено податок з власників транспортних засобів за 2007 - 2010 роки на суму 40 577,00 грн.

Головою ліквідаційної комісії було направлено запити з метою виявлення майнових активів боржника та отримано відповіді, зокрема:

Згідно листа ВДАІ по обслуговуванню Сахновщинського району та АТІ при ГУМВС України в Харківській області №617 від 22.09.2011р. за боржником зареєстровано 23 транспортних засобів.

Згідно листа ВДАІ по обслуговуванню Сахновщинського району та АТІ при ГУМВС України в Харківській області №3667 від 06.10.2011р. автомобіль Ніссан Максима 2002 р.в., з державним номерним знаком 77-015 ХК знятий з обліку та подальші реєстраційні дії невідомі.

Згідно листа інспекції Держтехнагляду №31 від 21.09.2011р. за боржником зареєстровано 12 години сільськогосподарської техніки.

Згідно листа відділу Держкомзему у Сахновщинському районі Харківської області №01-20-4395 від 15.12.2011р. за боржником зареєстрована земельна ділянка із земель промисловості у розмірі 12,33 га згідно державного акту на право постійного користування серія ІІ-ХР №002374.

Листом за №75 від 16.12.2011р. Сахновщинське госпрозрахункове комунальне підприємство технічної інвентаризації повідомило голову ліквідаційної комісії про наявний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Сахновщина, вул. 17 Вересня, 70 та належить ДАК "Хліб України".

Згідно листа Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №717/10/41-050 від 25.10.2011р. за банкрутом зареєстровано два рахунки в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»та ПАТ КБ «Правекс Банк».

Згідно довідки Сахновщинського відділення ПАТ КБ «Правекс Банк»на рахунку боржника наявні кошти в сумі 41 497,69 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2011 р. головою ліквідаційної комісії було повідомлено відомих кредиторів (відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кегичівському районі Харківської області, Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області, Харківському обласному відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Сахновщинський районний центр зайнятості) про можливість заявлення кредиторських вимог в місячний строк з дня надходження даного повідомлення.

Крім того, головою ліквідаційної комісії було направлено 13.12 2011 р. запит до відділу державної виконавчої служби Сахновщинського районного управління юстиції Харківської області про надання інформації щодо наявності виконавчих документів відносно боржника та надання первинних документів на підтвердження заборгованості.

Однак, колегія суддів зазначає, що повідомлення кредиторів про припинення юридичної особи були направлені після порушення провадження у справі про банкрутство, що є порушенням порядку самоліквідації боржника згідно ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 60 Господарського кодексу України, оскільки направлені вже після порушення ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2011 р. провадження у справі про банкрутство боржника.

Також, голова ліквідаційної комісії у поданій заяві зазначає, що згідно реєстру вимог кредиторів у боржника наявна кредиторська заборгованість перед Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області у розмірі 3 890 786,50 грн., КРУ в Харківській області у розмірі 2 542 769,94 грн. та заборгованості по заробітній платі (13 зарплата за 2003 рік) працівників боржника у розмірі 109 637,86 грн. (визнано заборгованість в сумі 103 240,00 грн.). На підтвердження зазначеного, головою ліквідаційної комісії надано ліквідаційний баланс.

Колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджуватись певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В свою чергу, за правилами статті 11 вищенаведеного Закону на основі даних бухгалтерського обліку складається баланс, який є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

Отже, баланс боржника є документом фінансової звітності, який складається на підставі відповідних первинних документів.

Відтак, баланс боржника не є первинним бухгалтерським документом та не може самостійно підтверджувати наявність або відсутність кредиторської заборгованості.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, розмір вимог кредиторів повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або відповідним рішенням суду.

Також, боржником не надано доказів звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника та документальне підтвердження цих вимог первинними документами

А наданий проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 01 березня 2011 року не може достовірно підтверджувати наявність або відсутність такої заборгованості.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризація активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69, проведення інвентаризації є обов`язковим у разі ліквідації підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи боржником не була проведена інвентаризація майна боржника, посилання боржника на те, що у боржника відсутні будь - які майнові активи спростовуються матеріалами справи, а саме згідно довідок з БТІ, інспекції Держтехнагляду, Управління Держкомзему, ДАІ за боржником наявне численне нерухоме та рухоме майно.

Також, колегія суддів зазначає, що необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є: оцінка вартості наявного майна боржника, доказів проведення якої боржником також не надано до суду.

Таким чином, боржником не надано доказів проведення всіх заходів по самоліквідації підприємства боржника, що передують зверненню з заявою в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Норми ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про банкрутство містять перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство.

В силу ст.4-1 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Заява боржника про порушення провадження у справі про банкрутство подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадку ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника, оскільки до заяви не надано всіх необхідних документів, які підтверджують дотримання процедури самоліквідації та доказів на підтвердження неплатоспроможності боржника, а тому, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи, що обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали від 20.12.2011р. господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому ухвала господарського суду Харківської області від 20.12.2011р. по справі №5023/4678/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, то витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії «Хліб України» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.2011 р. по справі №5023/4678/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2012 року.