Рішення № 21343436, 25.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5023/074/12

вх. № 074/12

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - ОСОБА_1, за дов. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ВАТ "Ефірне", м. Олексіївка 3-я особа <Текст >

до ТОВ Торговий будинок "Ефко-Харків", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів у розмірі 701 014,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ВАТ "Ефірне" про стягнення з ТОВ Торговий будинок "Ефко-Харків" заборгованості у розмірі 701 014,49 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, надав відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

18 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Ефірне" (Довіритель-позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "ЕФКО-Харків" (Повірений-відповідач по справі) договір доручення.

Відповідно до вищевказаного Договору відповідач зобов'язався виконати наступні юридичні дії, а саме: здійснити всі необхідні дії по стягненню боргу з боржника Довірителя - ТОВ "Дельта Вілмар СНД", у тому числі щодо примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області, рішення Міжнародного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 09.04.2009 року по справі АС № 200р/2008.

Дозвіл на примусове виконання зазначеного рішення надано ухвалою Южного міського суду Одеської області від 03.11.2010 року по справі №2-1/2010 року. Серед обов'язків Повіреного зазначено також: отримання від Відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області суми боргу, стягнутих з боржника ТОВ "Дельта Вілмар СНД" на розрахунковий рахунок Повіреного-відповідача.

Згідно з пунктом 2.1.5 договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму отриманих від боржника грошових коштів.

Сума заборгованості, що підлягає стягненню з боржника-ТОВ "Дельта Вілмар СНД", склала 718 989 гривень 22 копійки.

Відповідач виконав свої зобов'язання в частині отримання з боржника грошових коштів в сумі 718 989,22 гривень, які були перераховані Відділом державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області на розрахунковий рахунок відповідача 04 квітня 2011 року. Проте, до цього часу грошові кошти не перераховані на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з пунктом 4.1 договору доручення "Довіритель зобов'язаний заплатити Повіреному за виконання доручення винагороду, що становить 2.5 % від суми отриманого боргу. Таким чином, винагорода Повіреного становить 17 974,73 гривень. Тобто сума боргу, що підлягає перерахуванню Довірителю становить 701014,49 гривень.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за користування місцем не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання за договором №4505 від 13.12.2010р. про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

15 серпня 2011 року позивач звернувся до відповідача з письмовим проханням (претензією) виконати свої зобов'язання за умовами договору доручення від 18.01.2011 року, але відповідач залишив її без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 701014,49 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 14020,30 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «ЕФКО-Харків» (61017, Україна, м. Харків, провулок Благоєва, 17, р\р 26008010059657 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЕДРПОУ 33119544) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ефірне" (Росія, 309850, Бєлгородська область, місто Олексіївка, вул. Фрунзе, 2, рег. номер 1023101533245) суму заборгованості у розмірі 701014,49 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 14020,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Прохоров С.А.

повний текст рішення виготовлено та підписано судом 30.01.2012 року