Рішення № 21343423, 30.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5023/6451/11

вх. № 6451/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 23.06.2011р.;

відповідача - не з"явився 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Зміїв 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 60 від 12.11.2007р., до складу якої входить: прострочена заборгованість по кредиту - 338433,09 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 28208,47 грн.; нарахована сума боргу під 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України за несвоєчасне повернення кредиту - 6075,08 грн.; нарахована сума боргу з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну сплату кредиту 24691,54 грн.; про стягнення судові витрати у розмірі 4210,00 грн., з яких: 3974,08 грн. - державне мито та 236,00 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором Іпотеки нерухомого майна № 85 від 12.11.2007., нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з - пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв.м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв.м.; санпропускника ЛІТ. „А-1", загальною площею 418,2 кв. м,; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м, зареєстрованого 09.07.2007. в КП „Вовчанське БТГ за реєстровим № 270, які розташовані; нежилі будівлі, які складаються з - пташника № 2 літ. „3-1", загальною площею 1340,4 кв.м.; пташника № 3 літ. „К-1", загальною площею 1340,7 кв.м., зареєстрованого 05.09.2007. в КП „Вовчанське БТІ" за реєстровим № 207; з подальшою реалізацією предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 657236,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2012р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача в судових засіданнях, в яких він брав участь, заперечував проти задоволення позовних вимог. В судове засідання, призначене на 30.01.2012р. відповідач не зявився, витребуваних ухвалою від 20.01.2012р. документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Натомість відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишається судом без задоволення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, у відповідності до положень ст. 69 ГПК України строк розгляду господарської справи обмежений.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2012р. суд зобовязував учасників судового процесу забезпечити явку в судове засідання представників з належним чином оформленими повноваженнями.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

12.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку" є правонаступником відповідно до статуту товариства та внесених до нього змін від 06.04.2011р. - позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 60 (далі за текстом Кредитний договір), за умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 400000,00 грн. з остаточним строком повернення не пізніше 10 листопада 2010р. та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з наступним графіком зниження ліміту:

- з 10 вересня 2010р. - зниження ліміту на 135000,00 грн.;

- з 10 жовтня 2010р. - зниження ліміту на 135000,00 грн.

У відповідності до п. 1.3. договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів (цільове призначення) з щорічним повним погашенням заборгованості за кредитом.

Згідно Договору про внесення змін № 1 від 01.10.2008. до Кредитного договору встановлено процентну ставку в розмірі 19 % відсотків річних з 01.10.2008р.

Згідно Договору про внесення змін № 2 від 11.11.2008. до Кредитного договору встановлено процентну ставку в розмірі 20 % відсотків річних з 11.11.2008р., а також змінено порядок користування кредитом: повне погашення заборгованості за перший рік користування кредитом - не пізніше Ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за Договором.

Порядок нарахування та сплати процентів за користування Кредитом передбачений п. 1.6.1, 1.6.1.6. Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору відповідач зобовязаний отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит в розмірі 400000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.6. за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (відсотки) в порядку та розмірах, визначених договором.

Пунктом 2.1.3. кредитного договору передбачено, що будь-яке невиконання позичальником зобов'язання або його частини в строки, визначені цим договором, породжує у банка право відмінити наступні видачі кредиту (його частини), а у позичальника створює обов'язок достроково погасити заборгованість в повному обсязі.

Згідно до п. 4.3.1. відповідач зобовязаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за договором обов'язки.

У відповідності до п. 4.3.3. кредитного договору відповідач зобовязаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Згідно п. 6.1.1. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту, своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Позивач свої зобовязання за Кредитним договором виконував належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку про рух коштів по рахунках відповідача, розрахунком заборгованості, наявними в матеріалах справи розпорядженнями позивача про видачу кредитних коштів та підписаними між сторонами актами перевірки цільового використання кредитних коштів.

Проте, відповідач свої зобовязання за Кредитним договором не виконав належним чином, кредит по закінченню терміну його користування не погасив, у звязку з чим за договором відновлювальної кредитної лінії № 60 від 12.11.2007р. утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2011р. становить 397408,18 грн., з яких: 338433,09 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 28208,47 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6075,08 грн. - 3% річних; 24691,54 грн. - сума нарахованих інфляційних витрат.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми кредиту, на підставі п. 2.3.1., п. 2.3.2. Кредитного договору у позивача виникло право вимагати негайного повернення суми кредиту та суми нарахованих відсотків за користування кредитом.

Згідно п. 2.3.2. Кредитного договору після отримання позичальником від банку повідомлення про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 15 банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму кредиту, нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

13.12.2010р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про усунення порушення та повідомлення про наявність заборгованості перед позивачем № 31/3-29/333, в якій вимогав від відповідача вжити всі необхідні заходи щодо повного погашення кредиту та попереджав про примусове стягнення заборгованості за кредитом.

У відповідності до умов Кредитного договору, а саме п. 1.4.1. в забезпечення виконання зобовязань 12.11.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки нерухомого майна № 85, посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2634, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач передав позивачу в якості забезпечення виконання відповідачем зобовязань за Кредитним договором належне йому на праві власності нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.;

- нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м., (далі за текстом - Предмет іпотеки).

Право власності відповідача на предмет іпотеки підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно зі Звітом про оцінку майна від 23 серпня 2007 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "САБО Консалтінг", становить 641800,00 грн.

Згідно висновку іпотекодержателя від 27.07.2011р. оціночна вартість предмету іпотеки станом на 27.07.2011. становить 657236,00 грн.

Згідно п.1.5. договору іпотеки нерухомого майна на період дії цього договору предмет потеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.

Відповідно до положень п. 4.2. договору іпотеки нерухомого майна, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

Так, на підставі п. 6.1. договору іпотеки нерухомого майна іпотечного договору іпотекодержатель (Банк) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Згідно з п. 3.1.4. договору іпотеки нерухомого майна іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання за Кредитним договором та/або цим Договором, в тому числі: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми процентів, та/або при несплаті або частковій сплаті комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 4.3. договору іпотеки нерухомого майна іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, який визначається іпотекодежателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь іпотекодержателя:

- основну суму кредиту;

- проценти за користування кредитом;

- комісійні винагороди, сплата яких передбачена кредитним договором;

- нараховані та несплачені на момент реалізації права іпотеки штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (штраф, пеня);

- витрати, понесені іпотекодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, у тому числі витрати, на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце;

- спричинені іпотекодежателю збитки в повному обсязі.

12.05.2011р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення порушень договорів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки № 19-08/264.

Станом на момент розгляду справи зобовязання за кредитним договором відповідачем в повному обсязі не виконані.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з умов зазначених договорів позивач в позовній заяві просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку" заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 60 від 12.11.2007р., до складу якої входить: прострочена заборгованість по кредиту - 338433,09 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 28208,47 грн.; нарахована сума боргу під 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України за несвоєчасне повернення кредиту - 6075,08 грн.; нарахована сума боргу з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну сплату кредиту - 24691,54 грн.; просить стягнути судові витрати у розмірі 4210,00 грн., з яких: 3974,08 грн. - державне мито та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 85 від 12.11.2007р. з подальшою реалізацією предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 657236,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду жодного доказу належного виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 60 від 12.11.2007р. по кредиту в сумі 338433,09 грн. обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, а тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що перший відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок по оплаті в термін, встановлений договором у відповідності до п. 6.1.1. кредитного договору позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в сумі 28208,47 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню. (Розрахунок, наявний в матеріалах справи, зроблено за подвійною ставкою НБУ).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок по оплаті в термін, встановлений кредитним договором позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 6075,08 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 24691,54 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ФОП ОСОБА_2, а саме нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою реалізацією предмета іпотеки на прилюдних торгах з початковою ціною 657236,00 грн., то суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень п. 4.2. договору іпотеки нерухомого майна, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

Так, на підставі п. 6.1. договору іпотеки нерухомого майна іпотечного договору іпотекодержатель (Банк) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

У відповідності до п. 6.2. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу або рішення господарського суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частина 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38, 39 Закону України “Про іпотеку”, зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по Кредитному договору.

Суд також враховує, що така правова позиція викладена Вищим господарським судом України у Постанові від 02 серпня 2010 року по справі № 16/230-09 та у Постанові від 13 жовтня 2010 року по справі №42/83-10.

В позовній заяві позивач зазначає, що згідно висновку іпотекодержателя АТ „Ощадбанк" від 27.07.2011. оціночна вартість предмету іпотеки станом на 27.07.2011р. становить 657236,00 грн. і просить звернути стягнення на предмет іпотеки з подальшою реалізацією предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 657236,00 грн.

З наявних матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Ощадбанк" та ФОП ОСОБА_2 не було досягнуто згоди щодо встановлення вартості предмету іпотеки в розмірі 657236,00 грн.

05.10.2011р. представник позивача через канцелярію суду клопотанням (вх.3132) було надано висновок від 12.09.2011р. про оцінку нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зроблений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Вип-Эксперт", що діє на підставі сертифікату субєкту оціночної діяльності № 8719/09 від 09.07.2009р. Фонду державного майна України на проведення незалежної оцінки вартості майна (т. ІІ, а.с. 52-71).

Відповідно до наданого висновку вартість предмету іпотеки становить 276300,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до статей 38, 39 Закону України “Про іпотеку”, визначає початкову ціну продажу предмету іпотеки наступним чином:

Початкова ціна для реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.; нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м.) - 276300,00 грн.

В частині заявлених позивачем позовних вимог про встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки, що перевищує суму 276300,00 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, як в безпідставних та необґрунтованих.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 85 від 12.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2634 для задоволення вимог позивача за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії 60 від 12.11.2007р., правомірні та обґрунтовані, такі що підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються пропорційно задоволеним позовним вимогам на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 543, 554, 589, 590, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 7, 12, 19, 33, 38, 39 Закону України “Про іпотеку”, статтями 1, 4, 12, 21, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22, МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, п/р 37390005 у філії - Харківське обласне управління АТ „Ощадбанк"):

- 338433,09 грн. заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії № 60 від 12.11.2007р.;

- 28208,47 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 6075,08 грн. 3% річних;

- 24691,54 грн. інфляційних витрат;

- 3974,08 грн. державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки нерухомого майна № 85 від 12.11.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2634 - нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.;

- нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м.

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах.

Початкова ціна для реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.; нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м.) - 276300,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині заявлених позивачем позовних вимог про встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки, що перевищує суму 276300,00 грн. відмовити в задоволенні позову.

Суддя (підпис< Текст >Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 01.02.2012р.

Справа № 5023/6451/11