Рішення № 21343409, 25.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5023/9973/11

вх. № 9973/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №01-62юр/4621 від 14.06.11 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - юрисконсульт відділу правового забезпечення господарської діяльності юридичного департаменту КП КГ "Харківкомуночиствод" Лобанова М.М., дов.№3684 від31.10.11р. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

про стягнення 16 286 906,95 грн., згідно договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, КП КГ "Харківкомуночиствод", вартість електричної енергії в розмірі 16187 175,35 грн., з яких тарифна складова 13489 312,79 грн. та ПДВ 20% - 2697 862,56 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 99731,60 грн. (у т.ч. ПДВ 16 621,93 грн.), з покладенням судових витрат на відповідача.

2 грудня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.12.11 р. на 10:00 год.

У судовому засіданні 19.12.11 р. розгляд справи відкладено на 17.01.12 р.

17.01.12 р. від заступника директора юридичного департаменту КП КГ "Харківкомуночиствод" надійшло клопотання (вх. №455) про зупинення розгляду справи на підставі ч. 1 ст. 79 ГК України.

У судовому засіданні 17.01.12 р. оголошено перерву до 25.01.12 р.

20.01.12 р. від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

24.01.12 р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа КП "ВТП "Вода" від 28.09.11 р. №4589/07-1.

25.01.12 р. у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечує проти позову та просить відкласти розгляд справи для надання заперечень.

Розглянувши усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

Обставини, на які посилається відповідач як на підставу відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними, оскільки відповідач не був позбавлений можливості надати свої заперечення у судові засідання 19.12.11р., 17.01.12р.та 25.01.12р. До того ж, представником відповідача вже надавалось клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 36891) від 19.12.2011р., яке було задоволено судом, а розгляд справи відкладено на 17.01.2012р.

Тому суд вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню. Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши клопотання (вх. №455) заступника директора юридичного департаменту КП КГ "Харківкомуночиствод" про зупинення провадженні у справі, суд вважає що підстави для його задоволення відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов"язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи клопотання або заяви підписує повноважна посадова особа, повноваження якої грунтуються на установчих документах чи приписах закону.

В даному разі заступник директора юридичного департаменту КП КГ "Харківкомуночиствод" разом з клопотанням про зупинення провадженні у справі (вх. №455) не надав довіреність для підтвердження своїх повноважень.

Крім того, у своєму клопотанні відповідач посилається на ч. 2 ст. 79 ГПК України, а саме на реорганізацію КП ВТП «Вода» і на її завершення, як на підставу неможливості розгляду даної справи. Така позиція відповідача не відповідає підставам та предмету позову.

Позовна заява АК «Харківобленерго» була подана до відповідача КП КГ «Харківкомуночиствод». Рішення відносно реорганізації підприємства КП КГ «Харківкомуночиствод» не приймалося, а позовні вимоги базуються на неналежному виконанні договірних зобовязань КП КГ «Харківкомуночиствод».

Так, 1 жовтня 2011 року між позивачем АК «Харківобленерго» та відповідачем КП КГ «Харківкомуночиствод», у порядку ст. 11, 627, 629 ЦК України підписана Додаткова угода до договору про постачання електричної енергії № 1,01 від 03.01.2008 р. Згідно змісту Додаткової угоди, сторони домовились: «У Преамбулі Договору та у всіх додатках, які є невідємною частиною Договору, слова: «найменування Споживача Комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» замінити на слова: «найменування Споживача Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод». Тобто, Додатковою угодою зафіксований юридичний обовязок юридичної особи відповідача проводити певні дії та визначена модель поведінки як зобовязаного субєкта - проводити оплату електричної енергії по договору. Обидві сторони, підписавши угоду виразили вольову дію щодо прийняття на себе певних прав та обовязків. При цьому дія угоди не залежить від настання моменту ліквідації КП «ВТП «Вода». Угода набрала чинності з моменту її підписання сторонами (пункт 2 Угоди).

У своєму клопотанні відповідач посилається на ч. 2 ст. 79 ГПК України, а саме на реорганізацію КП ВТП «Вода» і на її завершення, як на підставу неможливості розгляду даної справи. Така позиція відповідача не відповідає підставам та предмету позову.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

03 січня 2008 року між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода" був укладений договір № 1.01 про постачання електричної енергії, пролонгований відповідно до п.9.11 договору.

У звязку з реорганізацією Комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (яке є повним правонаступником), згідно Рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 р. № 132/11 «Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода», сторони 01.10.2011 р. уклали Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 1,01 від 03.01.2008 р. Даною Додатковою угодою у Договорі № 1.01 та у всіх додатках, які є його невідємною частиною, слова «найменування Споживача Комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» замінили «найменування Споживача Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод». Дана Додаткова угода набрала чинності з 01.10.2011 року.

Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в обсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобовязався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Ч. 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у жовтні 2011 року здійснив відпуск електроенергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання, відмовився від виконання обовязків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої електроенергії, внаслідок чого за жовтень 2011 року станом на 01.11.2011 року утворилась заборгованість за отриману електричну енергію в сумі 13489312,79 грн. та у відповідності до вимог розділу 5 Податкового кодексу України нарахована та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 2697862,56 грн. Заборгованість до цього часу відповідачем не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто, з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За статтею 171 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону, господарського договору та інших угод передбачених законом.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, зобов'язання по сплаті отриманої електричної енергії у відповідача виникло на підставі договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 13489312,79 грн. заборгованості за електричну енергію та 2697862,56 грн. ПДВ на електричну енергію доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач в своїх усних запереченнях на позовну заяву зазначав, що позовні вимоги не визнає, вважає їх не обґрунтованими, але обґрунтовані доводи та аргументи суду не навів, надані докази позивачем не спростував, доказів оплати боргу не представив.

Відповідно до п. 2.3.4 договору № 1.01 від 03.01.2008 р. відповідач зобов”язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 4а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії», але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов”язання, відмовився від виконання обов”язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, внаслідок чого згідно Методики розрахунків за перетоки реактивної енергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 17 01.2002 р. № 19, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 93/6381 від 01.02.2002 р., позивачем була нарахована заборгованість по КРЕ (реактивній енергії) за жовтень 2011 р., яка станом на 01.11.2011 р. становить 83109,67 грн. та заборгованість по податку на додану вартість (ПДВ на КРЕ) у розмірі 16621,93 грн., яка також була нарахована відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по судовому збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 56460,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - <Текст >

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання заступника директора юридичного департаменту КП КГ "Харківкомуночиствод" про зупинення провадження у справі відмовити.

В задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90; п/р 26008000002835 в філії № 1 АБ "Факторіал-Банк" м. Харків, МФО 350482; Код ЄДРПОУ 33206804) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; код ЄДРПОУ 00131954)

на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823 - вартість електричної енергії у розмірі 16187175,35 грн. (тарифна складова 13489312,79 грн. та ПДВ 20% - 2697862,56 грн.);

на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931 - плата з компенсації перетікання реактивної енергії (далі за текстом КРЕ) в розмірі 99731,60 грн. (тарифна складова за КРЕ 83109,67 грн. та ПДВ 20% - 16621,93 грн.) та 56460,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 30.01.12 р.