Рішення № 21343054, 03.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2012 р.Справа № 9/17-4787-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО";

про стягнення 385109,09 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 21.11.2011 р. за вх. №7268/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (далі Відповідач) 385 109,09 грн.

Позивач вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на уточнення позовної заяви надані до суду.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував. Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" 23.01.2012 р. було подано до канцелярії господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву, про що свідчить відмітки на зустрічній позовній заяві, чим було порушено приписи ч.1 ст. 60, п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, тому Ухвалою суду від 25.01.2012 року позовні матеріали були повернуті судом без розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 05.02.2012 року Ухвалою суду від 16.01.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно видаткових накладних , за період з 18.03.2009 року по 01.04.2011 року, та умов Договору №810/09 від 08.10.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО", вбачається, що Позивачем було відвантажено Відповідачу фільтркартон товар, на загальну суму 1994793,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" стверджує, що ним належним чином виконувалися умови Договору, щодо поставки товару, а Відповідачем в свою чергу приймався товар, про що свідчать видаткові накладні.

Відповідачем, за поставлений товар, оплата здійснювалася хаотично, посилаючись на відповідні бухгалтерські та фінансові документи.

Позивачем, в установленому законодавством порядку, було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення листів та претензій, про оплату поставленого товару на адресу Відповідача. Станом на момент подачі позову Відповідач не надав жодної відповіді на надіслану вимогу про оплату поставленого товару та не вжив дій щодо погашення заборгованості.

Згідно вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" на його користь суму основного боргу у розмірі 380519,40 грн., пеню 3614,93 грн., інфляційні витрати 380,52 грн., та 3% річних у розмірі 594,24 грн.

16.01.2012 року за вх. №1079/2012 Позивачем було надано до суду зміни до позовної заяви, відповідно до яких, у звязку з частковим сплаченням існуючої заборгованості, станом на 12.01.2012 рік сума основного боргу становить 245519,40 грн., пеня 12619,22 грн., інфляційні витрати 1262,08 грн.

23.01.2012 року за вх. №2055/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" надало до суду зміни до позовної заяви, де зазначив, що Відповідачем частково сплачено заборгованість у відповідності з умовами Договору №810/09 від 08.10.2009 року, і тому загальна сума основного боргу станом на 19.01.2012 рік становить 195519,40 грн., пеня 12619,22 грн., інфляційні витрати 1262,08 грн., 3% річних 3009,42 грн., витрати на відрядження 1104,36 грн., та витрати на оплату телеграми, які були дані в адресу Відповідача 102,40 грн.

У судовому засіданні від 03.02.2012 року за вх. №3527/2012 Позивач подав уточнені остаточні зміни до позовної заяви, пояснюючи наступне.

Станом на день подачі змін до позовної зави, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" частково сплатило існуючу заборгованість, тому загальна сума основного боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" на момент 01.02.2012 року становить 185519,40 грн., пеня 13935,36 грн., інфляційні витрати 1262,08 грн., 3% річних 3225,77 грн., витрати на відрядження 1104,36 грн., та витрати на оплату телеграми, які були дані в адресу Відповідача 102,40 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як вище встановлено господарським судом, згідно видаткових накладних, за період з 18.03.2009 року по 01.04.2011 року, та умов Дого вору №810/09 від 08 жовтня 2009 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (Покупець), вбачається, що Позивачем було відвантажено Відповідачу фільтркартон (Товар) на загальну суму 1994 793,00 грн.

У відповідності з виставленими рахунками та умовами вищезазначеного договору вбачається наступне: п.1.1. За даним Договором Продавець передає, а покупець приймає та оплачує фільтраційний картон, в подальшому іменований як Товар, п.3.1. - 100% оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленого рахунку на протязі 30 (тридцяти) календарних днів після отримання товару Покупцем та підписання товаросупровідних документів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" належним чином виконувало умови вищев казаного Договору та поставляло, а Відповідача отримував Товар, про що свідчать наступні видаткові накладні за період з 18.03.2009 року по 01.04.2011 року(включно: № РН -0000067 від 18.03.2009 року; № РН0000068 від 18.03.2009 року; № РН -0000132 від 05.05.2009 року; № РН -0000131 від 05.05.2009 року; № РН -0000205 від 12.06.2009 року; № РН -0000056 від 22.02.2010 року; № РН -0000075 від 10.03. 2010 року; № РН -0000084 від 11.03. 2010 року; № РН -0000092 від 17.03. 2010 року; № РН -0000113 від 29.03.2010 року; № РН -0000121 від 07.04.2010 року; №РН -0000131 від 09.04.2010 року; № РН -0000192 від 13.05.2010 року; № РН -0000207 від 27.05.2010 року; № РН -0000260 від 29.06.2010 року; №РН-0000314 від 21.07.2010 року; № РН -0000381 від 19.08.2010 року; № РН -0000427 від 10.09.2010 року; № РН -0000123 від 01.04.2011 року.

Господарським судом зясовано, що в свою чергу Відповідач систематично порушував умови вищезазначеного Договору, що підтверджується наступним: несвоєчасно (що перевищує строк 30 (тридцяти) календарних днів згідно п.3.1.Договору), та не в повному розмірі проводить розрахунки за отриманий Товар.

Відвантажено товар на загальну суму 165 303,60 грн., видаткова накладна №РН -0000332 від 05.05.2009 року (рахунок № СФ 0000168 від 27.04.2009 р.) - строк оплати 30 календарних днів від дати отримання товару. Сплачено: 10 000,00 грн. - платіжне доручення № 491 від 16.10.2009р.; 10 000,00 грн. - платіжне доручення № 723 від 29.10.2009р.; 10000,00 грн. - платіжне доручення № 881 від 09.11.2009р.; 15 000,00 грн. - платіжне доручення № 36 від 04.03.2010р.; 15 000,00 грн. - платіжне доручення № 64 від 10.03.2010р.

Відвантажено товар на загальну суму 139 704,00 грн. видаткова накладна №РН -0000260 від 29.06.2010 року рахунок № СФ - 0000295 від 25.06.2010 р. - строк оплати 30 календарних днів від дати отримання товару. Сплачено: 40 000,00 грн. - платіжне доручення № 888 від 04.04.2011р., 30 000,00 грн. - платіжне доручення № 1035 від 05.05.2011р., 30 000,00 грн. - платіжне доручення № 1127 від 24.05.2011р.

Відвантажено товар на загальну суму 277 651,00 грн. видаткова накладна №РН-0000123 від 01.04.2011 року рахунок № СФ - 0000149 від 30.03.2011р. - строк оплати 30 календарних днів від дати отримання товару. Сплачено: 3 000,00 грн. - платіжне доручення № 1852 від 26.05.2011 р., 50 000,00 грн. - платіжне доручення № 1851 від 07.06.2011р.

Як вбачається з вищезазначених документів, Відповідач систематично порушував строк оплати за отриманий Товар, крім того, згідно платіжних доручень, деякі видаткові накладні повністю не були сплачені.

Станом на момент розгляду справи, всі оплати здійснюються Відповідачем хаотично без посилання на відповідні бухгалтерські та фінансові документи (видаткові накладні, рахунки), це вбачається згідно копій платіжних доручень.

За станом на день подачі даної позовної заяви Відповідачем не сплачено отриманий товар по наступним видатковим накладним: № РН -0000067 від 18.03.2009 року; № РН0000068 від 18.03.2009 року; №РН-0000131 від 05.05.2009 року; № РН -0000132 від 05.05.2009 року; № РН -0000205 від 12.06.2009 року; № РН -0000075 від 10.03.2010 року; № РН-0000084 від 11.03.2010 року; № РН -0000092 від 17.03.2010 року; № РН-0000192 від 13.05.2010 року; № РН -0000260 від 29.06.2010 року; № РН-0000314 від 21.07.2010 року; № РН -0000381 від 19.08.2010 року; № РН -0000427 від 10.09.2010 року.

18.09.2011 року на адресу Відповідача, як за юридичною так і за поштовою адресами (адреса яка вказана в Договорі), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була направлена Претензія № 0709/11 від 07.09.2011 року (в яку були вкладена Додаткова угода та Акт звірки взаєморозрахунків від 12.08.2011 року), про що свідчать фіскальні чеки № 7209 від 08.09.2011 року, та № 7210 від 08.09.2011 року. У вищезазначеній Претензії Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" просило Відповідача в строк 3-х (трьох) робочих днів провести повний розрахунок за отриманий Товар.

Судом встановлено, що Претензія № 0709/11 від 07.09.2011 року, яка була направлена за юридичною адресою (65010, місто Одеса, проспект Адміральський, будинок 38, кабінет 28), відповідач отримав 12.09.2011 року, про це свідчить Повідомлення про вручення № 0303106939546 від 12.09.2011р. Але Відповідач Акт звірки не підписав, ніяких заперечень, як щодо Претензії так і Акту не направив, існуючу заборгованість повністю не сплатив.

30.09.2011 року в адресу Відповідача, як за юридичною так і за поштовою адресами, рекомендованим листом про вручення, була направлена Претензія № 2909/11 від 29.09.2011 року (в яку була повторно вкладена Додаткова угода та Акт звірки взаєморозрахунків), про що свідчать фіскальні чеки № 0132 від 30.09.2011 року, та № 0133 від 30.09.2011 року. У вищезазначеній Претензії Позивач просив відповідача в строк 3-х робочих днів провести повний розрахунок за отриманий Товар.

За станом на день подачі змін до позовної заяви, Відповідач частково сплатив існуючу заборгованість у відповідності з умовами Договору № 810/09 від 08 жовтня 2009 року, та відпущеного Товару згідно вищезазначених видаткових накладних, за період з 18.03.2009 року по 01.04.2011 року (включно), загальна сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за станом на 01.02.2012 року (включно) становить 185 519,40 грн.

Згідно положень ст. 206 ЦК України, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу на період з 29.09.2011р. по 01.02.2012р., становить 3225,77 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу на період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 рік, становить 1262,08 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачу на період з 17.10.2011р. по 01.02.2012р., становить 13935,36 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Посилання позивача щодо відшкодування на його користь понесених витрат на відрядження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" для судового розгляду справи у суді у розмірі 1104,36 грн., та витрати на оплату телелеграми, які були дані в адресу Відповідача в сумі 102,40 грн. ґрунтуються на п. 5.1 Договору № 810/09 від 08.10.2009 року.

Стаття 44 „склад судових витрат” - судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. (Кодекс господарський процесуальний, ВР України, від 06.11.1991, № 1798-XII "Господарський процесуальний кодекс України").

Однак, дані вимоги Позивача, не підтверджені належними доказами, що містяться в матеріалах справи, тому не підлягають задоволенню.

Щодо наданих копій проїзних документів, посвідчень про відрядження, квитанцій, суд не приймає їх як належні докази оскільки вони не підтверджують факт витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, щодо стягнення судового збору, підлягають задоволенню частково, як не достатньо обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (65010, Одеська область, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 38, кабінет 28, код ЄДРПОУ 34253750, р/р 26005020090171 в ПАТ „ВТБ Банк” МФО 321767 м. Київ; р/р 26001301541578 в Філії ПАТ „ПІБ в м. Одеса” МФО 328135 м. Одеса; р/р 26001001333799 в АТ „ОТП Банк” МФО 300528 м. Київ; р/р 26001002333799 АТ „ОТП Банк” МФО 300528 м. Київ; р/р 26005301017811 в ПАТ „ТЕРРА Банк” МФО 380601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТЕХНОЛОДЖІ КОМПАНІ" (03108, Київська область, м. Київ, Подільський район, проспект Правди, буд. 35; код ЄДРПОУ 33304044, р/р 26005060051679 в Печерській філії "Приват - Банк", МФО 300711) суму основного боргу у розмірі 185519,40 грн., пеню 13935,36 грн., інфляційні витрати 1262,08 грн., 3% річних 3225,77 грн., суму судового збору у розмірі 4078,86 грн. грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2012 року.