Рішення № 21343032, 30.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2012 р.Справа № 20/17-4879-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна впроваджуюча наукова сільськогосподарська компанія «Август»

про стягнення 120348,98 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1 - довір. б/н від 17.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»(далі- ТОВ «Агроскоп Україна») звернулося до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна впроваджуюча наукова сільськогосподарська компанія «Август»(далі ТОВ «СВНСК «Август») заборгованості за проданий товар з урахуванням штрафу, пені та трьох процентів річних у сумі 120348,98 грн., а також судового збору у сумі 2410,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що згідно умов договору купівлі-продажу №115032 від 01.04.2011р., укладеного із Відповідачем, останній був зобовязаний здійснити оплату товару у порядку, встановленому договором, проте розрахувався з позивачем лише частково в сумі 607313,80 грн.

Оскільки з метою забезпечення виконання зобовязань за договором між сторонами було додатково укладено Договір застави від 26.05.2011р., внаслідок порушення відповідачем умов Основного договору, Позивачем було звернено стягнення на предмет застави шляхом передання у власність товару на суму 1412500,00 грн.

Враховуючи, що залишок заборгованості Відповідача за договором склав 4 565,54 грн., про стягнення вказаної суми, з урахуванням нарахованої за прострочення виконання грошового зобовязання пені та трьох процентів річних у сумі 12202,67 грн. та 2361,80 грн. відповідно, позивач і звернувся до суду.

Крім того, в обґрунтування вимог про стягнення штрафу у сумі 101218,97 грн., які також були заявлені позивачем, він посилається на те, що згідно п. 8.12 Договору купівлі-продажу Відповідач зобовязаний у письмовій формі повідомити Позивача про зміну уповноважених осіб, юридичної адреси, фактичного місця розташування, платіжних реквізитів та організаційно-правової форми у пятиденний строк з моменту виникнення вказаних змін. Проте відповідач не повідомив позивача про зміну директора та адреси, у звязку з чим позивач дізнався про це 29.09.2011р. з витягу з ЄДР. Порушення цієї умови Відповідачем стало підставою для нарахування штрафу згідно умов договору у розмірі 5% від загальної суми договору.

У судовому засіданні 24.01.2012р. представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 24.01.2012р. повністю підтримав раніше наданий до суду відзив (а.с.77-78) та заперечив проти задоволення позову в частині стягнення пені та трьох процентів річних, вказуючи, що зобовязання було виконано належним чином шляхом передачі позивачу у власність заставного майна ще 30.09.2011р. на підставі акта приймання-передачі незавершеного виробництва (а.с.80). Підстави для нарахування штрафу, за думкою відповідача, також відсутні, оскільки повідомлення про зміну директора та адреси згідно до п.8.12 договору було направлено позивачу ще 11.08.2011р., про що свідчить поштова квитанція (а.с.83). До того ж нові реквізити були зазначені у видаткових накладних, починаючи з 15.09.2011р.

Заперечуючи проти відзиву, представник Позивача надав суду заперечення (а.с.93-95), в яких вважає, що квитанція не є належним доказом, оскільки не дозволяє встановити вміст поштового відправлення. При цьому належним доказом є саме розрахунковий документ з описом вкладення, а видаткові накладні, на які посилається відповідач, були виписані після спливу 5-денного строку, встановленого п.8.12 договору. Крім того, акт від 30.09.2011р. не є доказом виконання зобовязань за основним договором.

У судове засідання 30.01.2012р. представник Позивача не зявився. Але враховуючи те, що явку представників сторін судом було визнано необовязковою, про що зазначено у протоколі судового засідання від 24.01.2012р., суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними доказами з урахуванням раніше наданих представниками сторін пояснень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши досліджені докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.04.2011р. між ТОВ «Агроскоп Україна»та ТОВ «СВНСК «Август»було укладено Договір купівлі-продажу засобів захисту рослин № 115032.

Предмет Договору згідно п. 1.1. становить зобовязання Продавця в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупця засоби захисту рослин (Товар) згідно Специфікацій (Додатків до Договору, що становлять його невідємну частину), а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його вартість згідно умов Договору.

Згідно п.2.3 Договору Покупець здійснює попередню оплату за Товар у розмірі 20% вартості кожної окремої партії Товару, зазначеної в Додатку до Договору або замовленні Покупця, і 10% вартості за день, що передує факту поставки Товару, решта вартості товару виплачується Покупцем згідно наступного графіку, визначеного Договором: до 01 вересня 2011 року 30% вартості партії Товару, отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 60% оплати Товару); до 01 листопада 2011 року 40% вартості партії Товару, отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 100% оплати Товару). Повний розрахунок за товар здійснюється Покупцем не пізніше 01 листопада 2011 року.

Для забезпечення виконання зобовязань за Договором купівлі-продажу №115032 від 01.04.2011р. (Основним договором) 26.05.2011р. сторонами було укладено Договір застави майбутнього урожаю картоплі сорту «Зіфра», площа насаджень якої становить 40 гектарів, в загальній кількості 1200 тонн. Узгоджена вартість заставленого майна у відповідності до п.23 Договору застави складає 3мільйони гривень.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Основного договору Позивач поставив Відповідачу у власність товар, що підтверджується видатковими накладними: № НИК-000191 від 26.04.11, № ЧЕР-003613 від 26.04.11, № НИК -22000218 від 29.04.11, № НИК -000267 від 06.05.11, № НИК-000274 від 12.05.11, № НИК-000377 від 01.06.11, № НИК-000379 від 01.06.11, №ЧЕР-004422 від 07.06.11, № ЧЕР-004423 від 07.06.11, №НИК-000405 від 09.06.11, № НИК-000416 від 15.06.11, № НИК-000417 від 15.06.11, № НИК-000418 від 15.06.11, № НИК-000439 від 21.06.11, № ЧЕР-004693 від 13.07.11 на загальну суму 2024379,34 грн. (а.с.20-47)

Відповідачем оплата отриманого Товару була проведена частково на суму 607313,80 грн., зокрема 26.04.11р. 457 474,00 грн.; 18.05.11р. 32225, 66 грн.; 03.06.11р. 6495, 05 грн.; 10.06.11р. 108792, 00 грн.; 12.07.11р. 2327,09 грн. (підтверджується випискою з банківського рахунку а.с.50-58 )

Таким чином, судом встановлено, а сторонами не спростовано, що станом на 01.09.11р. Відповідач сплатив 30% загальної суми оплати Товару, а не 60%, як було передбачено п.2.3. Основного договору, тобто порушив зобовязання за Договором.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивач, враховуючи невиконання Відповідачем зобовязання з оплати Товару, скориставшись правом, передбаченим п.п.6.1, 6.3 Договору застави, звернув стягнення на предмет застави у позасудовому порядку шляхом передачі заставленого майна у власність на загальну суму 1412500,00 грн. (видаткові накладні № РН-03 від 15.09.11; № РН-024 від 22.10.11; № РН-025 від 24.10.11; № РН-026 від 26.10.11- а.с.63-66).

Про зарахування зустрічних вимог Відповідачем було складено Лист-заяву від 22.11.11р., у якій зазначено про залишок заборгованості перед Позивачем на суму 4565,54 грн.(а.с.67)

Таким чином, дослідивши окремо та в сукупності усі подані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає вимогу про стягнення основного боргу у сумі 4565,54 грн. обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 24.01.2012р., в якому здійснювалася технічна фіксація, проти задоволення вимоги про стягнення основного боргу також не заперечував.

Аналізуючи позовну вимогу щодо стягнення пені та 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дані положення, закріплені на законодавчому рівні, знайшли втілення у договірних відносинах сторін.

Згідно п. 6.1, 6.2. Договору у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, він оплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті Товару, від своєчасно не оплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати. У разі порушення Покупцем виконання грошового зобовязання, Продавець має право стягнути з Покупця суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, враховуючи факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних в розмірі 12202,67 грн. та 2361,80 грн. відповідно.

При цьому, суд не приймає до уваги як належний доказ передання Відповідачем заставного майна у власність Позивачу на підставі Акту приймання-передачі незавершеного виробництва від 30.09.11р. з наступних підстав. У даному Акті зазначається про передання усього предмета застави у власність Позивача (майбутнього урожаю картоплі сорту «Зіфра», площею насаджень в 40 гектарів, у загальній кількості 1200 тонн), тобто, як вбачається із Договору застави, на загальну суму 3мільйони гривень.

Передача майна у власність згідно пп.1 п.6.3. Договору має здійснюватись разом з документами, які підтверджують перехід права власності на Предмет застави від Заставодавця до Заставодержателя (акт приймання-передачі, видаткова накладна, податкова накладна, а також документи, які підтверджують якість та відповідність заставленого майна вимогам чинного законодавства тощо).

Разом з тим, згідно первинних документів (видаткових накладних), фактично у власність Позивача перейшло заставне майно на суму 1412500,00 грн.

Крім того, вбачається, що даний Акт у двох екземплярах був надісланий Позивачем як додаток до Повідомлення-вимоги про звернення стягнення від 30.09.2011р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним касовим чеком відділення поштового звязку від 30.09.11р. (а.с.98), та отриманий Відповідачем лише 05.10.11р. (повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.10.11р. (а.с.100).

З урахуванням викладеного, заперечення відповідача щодо вимог про стягнення пені та 3% річних не є обґрунтованими.

Оцінивши вимоги про стягнення штрафу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.8.12 Договору в разі зміни уповноважених осіб, юридичної адреси, фактичного місця розташування, платіжних реквізитів та організаційно-правової форми будь-якої з Сторін Договору, вона зобовязана протягом пяти днів з моменту такої зміни повідомити в письмовій формі про це іншу Сторону. У разі невиконання цієї умови Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 5 відсотків від загальної суми Договору, а також відшкодовує збитки у повному обсязі і не звільняється від виконання зобовязань за цим Договором.

При зясуванні обставин, що спричинили виникнення спору в цій частині, у судовому засіданні 16.01.2012р., у якому здійснювалася технічна фіксація, представник Позивача пояснив, що вимога про стягнення штрафу викликана тим, що внаслідок порушення Відповідачем зобовязання, Позивач поніс додаткові витрати, повязані з охороною майна (поля із заставленою картоплею), які бажає компенсувати за рахунок стягнення штрафу. Разом з тим, суд вважає, що вказані витрати повинні стягуватись як збитки, а не як штраф.

Судом встановлено, що 11.08.11р. Відповідачем направлено письмове повідомлення на адресу Позивача, в якому зазначалося по зміну юридичної адреси та керівника Відповідача (а.с.82). Дана обставина підтверджується квитанцією відділення поштового звязку №787878, оригінал якої було оглянуто у судовому засіданні 24.01.2012р. З огляду на те, що Договір не містить вимог щодо особливостей поштового надсилання письмового повідомлення (з описом вкладення), квитанцію прийнято як належний доказ по справі.

З урахуванням зазначеного, судом відмовлено також у задоволенні клопотання представника Позивача (а.с.89) про витребування інформації про назву, номер та поштову адресу поштового відділення та здійснення після цього відповідного запиту, як недоцільного та такого, що зумовить затягування розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначає Позивач, про зміну юридичної адреси та керівника Відповідача йому стало відомо 29.09.2011р. із витягу з ЄДР №11264323, отриманого на запит ОСОБА_2 (а.с.70). Натомість, судом, шляхом отримання спеціального витягу з ЄДР, було зясовано, що на запит ОСОБА_2 окрім витягу від 29.09.2011р., зазначеного Позивачем, було отримано ще один витяг щодо ТОВ «СВНСК «Август»від 31.08.2011р.

Вказане спростовує твердження Позивача про необізнаність про зміну юридичної адреси та керівника Відповідача до 29.09.2011р.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні вимог про стягнення штрафу слід відмовити.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна впроваджуюча наукова сільськогосподарська компанія «Август»(65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 77, код 34321029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»(03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд 55, код 32154038) суму основного боргу у розмірі 4565/чотири тисячі пятсот шістдесят пять/грн. 54 коп., пені в розмірі 12202/дванадцять тисяч двісті дві/ грн. 67 коп., 3% річних у сумі 2361/дві тисячі триста шістдесят одну/ грн. 80 коп., а також судовий збір у сумі 382/триста вісімдесят дві/ грн. 60 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 06.02.2012р.