Рішення № 21342985, 30.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р.Справа № 25/17-3553-2011 За позовом: Приватного акціонерного товариства “ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ “ОБЛПАЛИВО”

До відповідачів: 1) Державного підприємства “Одеська залізниця”

2) Приватного підприємства "Углесорт"

про стягнення 5224, 92 грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., № 12/11-43 від 20.12.2011р.; ОСОБА_2., довіреність №22/08юр від 22.08.2011 р.

Від відповідача - ДП "Одеська залізниця": ОСОБА_3., довіреність від 04.01.2011р.; ОСОБА_4., довіреність №29 від 04.01.2011 р.; ОСОБА_5., довіреність від 04.01.2011 р.

Від відповідача - ПП "Углесорт": не з'явився

В судовому засіданні 30.01.2012р. приймали участь представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2., довіреність №22/08юр від 22.08.2011 р.

Від відповідача - ДП "Одеська залізниця": ОСОБА_3., довіреність від 04.01.2011р.

Від відповідача - ПП "Углесорт": не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” на користь ПАТ „ВО „Облпаливо” 5224,92 грн. нестачі вантажу.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, надав суду заперечення на відзив відповідача від 06.01.2012 р. вх.№407/2012, в їх обґрунтування зазначає, що 05.01.2009р. між ПП „Углесорт” (продавець) та ПАТ „ВО „Облпаливо” (покупець) був укладений договір поставки №1 , за умовами якого продавець зобовязався поставити вугільну продукцію у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання зазначеного договору вантажовідправник відправив зі станції Червоний луч Дон. на адресу позивача: 02.09.2010 р. вугілля АМ (13-25) у вагоні №66230988 по залізничній накладній №52608890 в обємі 69000кг, однак, фактично на Саратський паливний склад у вказаному вагоні прибуло вугілля в обємі 61500кг; 25.01.2011 р. вугілля АМ (13-25) у вагоні №66565540 по залізничній накладній №48557831 в обємі 65000кг, однак, фактично на Білгород-Дністровський паливний склад у вказаному вагоні прибуло вугілля в обємі 63600кг. Позивач розрахувався із ПП „Углесорт” за поставлене вугілля повністю, незважаючи на нестачу вантажу, що і стало підставою для позивача звернутись до суду із позовом до перевізника про стягнення вартості нестачі вантажу.

Заперечуючи проти клопотання відповідача ДП „Одеська залізниця” щодо застосування строку позовної давності, позивач вказує на те, що спеціальні строки позовної давності для окремих видів вимог можуть встановлюватись виключно законом, а Статут залізниць України, який встановлює шестимісячний строк позовної давності для вимог до залізниць, є підзаконним нормативно-правовим актом, який, у даному випадку, суперечить вимогам ст.925 ЦК України, якою визначено річний строк позовної давності для вимог, що випливають із договору перевезення, та ст.26 Закону України „Про залізничний транспорт”, яка передбачає встановлення та обчислення відповідних строків позовної давності згідно Статуту залізниць України з урахуванням вимог чинного законодавства. У звязку з цим позивач вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний строк позовної давності тривалістю один рік, який на момент звернення ПАТ „ВО „Облпаливо” до суду із даним позовом не сплинув.

Відповідач ДП „Одеська залізниця” заявлені позовні вимоги позивача не визнає, подав до суду заперечення на позов від 17.10.2011р. за вх.№35842/2011, в обґрунтування яких зазначає, що завантаження вагону №66230988 проводилось на підприємстві вантажовідправника, його засобами і силами, а також ним було самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Зазначений вагон з вантажем прибув на станцію Знам`янка Одеської залізниці в технічно несправному стані, що підтверджується актом про технічний стан вагону та комерційним актом, що, на думку відповідача, вказує на те, що залізниця прийняла вантаж у стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані, у звязку з чим відповідно до п.2) ст.111 Статуту залізниць України вона звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Крім того, ДП „Одеська залізниця” вказує на необхідність застосування за цими правовідносинами строку позовної давності тривалістю шість місяців, передбаченого ст.136 Статуту залізниць України.

Ухвалою суду від 21.11.2011 р. з врахуванням клопотань відповідача ДП „Одеська залізниця” від 03.11.2011 р. за вх.№37738/2011, від 21.11.2011 р. вх.№39716/2011, було залучено до участі у справі ПП „Углесорт” в якості іншого відповідача у порядку ст.24 ГПК України.

Відповідач ПП „Углесорт” в судові засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Судом продовжувався розгляд справи згідно ч.3 ст.69 ГПК України.

У судових засіданнях з 17.10.2011 р. по 03.11.2011 р. о 10год.00хв., з 03.11.2011 р. по 18.11.2011 р. о 10год.00хв. та з 18.11.2011 р. по 21.11.2011 р. о 09год.30хв. оголошувалась перерва у відповідності з вимогами ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи позивача та відповідача ДП „Одеська залізниця”, суд встановив наступне:

05.01.2009 р. між ПП „Углесорт” (продавець) та ПАТ „ВО „Облпаливо” було укладено договір №1 поставки твердого палива, за умовами якого продавець зобовязується передати вугільну продукцію (марки: АС(6-13), АМ(13-25), АК(25-100), АО(25-50), АК(50-100) у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно специфікацій (додаток №1) в строки та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору №1 від 05.01.2009 р. ціна товару, який передається за цим договором, встановлюється угодою сторін та зазначається в специфікації (додаток №1).

Згідно положень п.3.1. договору №1 від 05.01.2009 р. продавець зобовязується здійснити поставку вугілля залізничним транспортом на відкритих справних напіввагонах за відвантажувальними реквізитами покупця на умовах поставки „FCA залізнична станція відправлення стосовно „Інкотермс 2000”, з врахуванням умов, положень та оговорок, які містяться у цьому договорі.

Відповідно до п.9.1. договору №1 від 05.01.2009 р. та п.1 додаткової угоди №29 від 31.12.2010 р. цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р.

Положеннями п.3 додаткової угоди №20 від 25.08.2010 р. сторони погодили, що ціна вугілля марки АМ (13-25), відвантаженого з 25.08.2010 р., вантажовідправником якого є ПП „Углесорт”, складатиме 708,33 грн. за 1 тону при показниках зольності понад 10% та 791,67 грн. при показниках зольності до 10%.

Пунктом 1 додаткової угоди №31 від 24.01.2011 р. передбачено, що вугілля марки АМ (13-25), відвантаженого з 25.01.2011 р., вантажовідправником якого є ПП „Углесорт”, складатиме 958,30 грн. за 1 тону.

Між ПАТ „ВО „Облпаливо” та ПП „Углесорт” було підписано видаткові накладні №РН-0000221 від 30.08.2010 р. про поставку вугілля на суму 408199,34 грн., №РН-0000016 від 25.01.2011 р. про поставку вугілля на суму 127166,41 грн.

Так, за накладною №48557831 25.01.2011 р. ПП „Углесорт” зі станції Красний луч Дон. у напіввідкритому вагоні №66565540 було відправлено антрацит АМ (13-25) вагою 65000кг., навантаження відбувалось засобами відправника нижче бортів у вологому стані (до 6%), профілактика шляхом пересипання вапном 0,2%.

При прибутті вагону №66565540 із вантажем на ст. Білгород-Дністровська Одеської залізниці 28.01.2011р. було складено комерційний акт №731183/7/1 про те, що при комісійному переважуванні вагону на 150-тонних вагах виявилось нетто вантажу 63600кг, тобто менше документа на 1400 кг. При цьому, вагон у технічному стані справний, навантаження в вагоні нижче бортів 200 мм, нерозрізнене, відсутнє маркування, над 1-м люком воронка 1503*2000 мм за шириною вагону. Як вбачається із комерційного акту №731183/7/1, вагон був неопломбований та без охорони.

Нестача вантажу у вагоні №66565540 була виявлена ще на ст.Дебальцево-Сортувальна Дон., про що було складено комерційнийакт №731183/7 від 28.01.2011 р., акт загальної форми №0007 від 27.01.2011 р., акт про технічний стан вагону №6 від 27.01.2011 р.

За накладною №52608890 02.09.2010 р. ПП „Углесорт” зі станції Красний луч Дон. у напіввідкритому вагоні №66230988 було відправлено антрацит АМ (13-25) вагою 69000кг., навантаження відбувалось засобами відправника нижче бортів у вологому стані (до 7%).

При прибутті вагону №66230988 із вантажем на ст. Знам`янка Одеської залізниці 08.09.2010р. було складено комерційний акт №055214/759/14 про те, що при комісійному переважуванні вагону на 150-тонних вагах виявилось навантаження рівномірне нижче бортів 200 мм, на поверхні вантажу наявне воронкоподібне заглиблення зліва за ходом поїзда над 6-7 люками довжиною 3000мм, шириною на всю ширину вагона, глибиною 1500мм. Просипання вантажу відсутнє, наявні старі залишки просипання вантажу. Щілини між кришками люків і поперечними балками 6, 7 люків зліва за ходом шириною 40 мм, довжиною на всю довжину кришок люків, закладені дошками та паклею. В вагоні двері заварені, інші люки щільно закриті. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, на місці заглиблення маркування відсутнє. При переважуванні виявилось, що нетто 61500 кг., що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 7500кг. вантаж, якого не вистачає, в вагоні вміститись міг. Згідно комерційного акту №055214/759/14 вагон був неопломбований та без охорони.

На ст. Знамянка 08.09.2010 р. при огляді вагону №66230988 було складено акти загальної форми №№23872, 23875, із яких вбачається наявність у вагоні старих слідів течі вантажу, деформація кришок 6, 7 люків зліва за ходом поїзда, зазори між кришками 6,7 люків зліва та поперечними балками шириною 40мм на всю довжину кришок люків, сліди деформації люків старого походження покриті іржею. Наявне маркування вапном, але в місці поглиблення маркування вантажу відсутнє, каток не застосовувався.

Із акту №538 від 08.09.2010 р. про технічний стан вагону, складеного на ст. Знам`янка, вбачається, що втрата вантажу можлива, вантажовідправник несправність бачити міг, але заходів до її усунення не вжив.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті зясування фактичних обставин справи, суд, дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що субєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до абз.1 ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів відправником (абз.5 ст.31 Статуту залізниць України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п. а ст.111 Статуту залізниць України).

Як вбачається із комерційних актів від 28.01.2011р. №731183/7/1, №731183/7 від 28.01.2011 р., акту загальної форми №0007 від 27.01.2011 р., акту про технічний стан вагону №6 від 27.01.2011 р., у вагоні №66565540 наявна нестача вантажу в розмірі 1400кг, при цьому, у вагоні було відсутнє маркування, вантаж не розрівняний, вагон був неопломбований та без охорони, над 1-м люком наявна воронка по ширині вагону розміром 1500мм*2000мм. Одночасно, накладна №48557831 вказує, що вантажовідправником було здійснено маркування вантажу вапном.

Не нанісши захисне маркування на вантаж, який перевозився залізницею в напіввідкритому вагоні №66565540, відправник не вжив заходів до збереження вантажу від вивітрювання, але великий розмір площі втрати вантажу вказує на його крадіжку, з огляду на що суд вважає, що відповідальність за нестачу вантажу слід покласти на відправника ПП „Углесорт” та перевізника ДП „Одеська залізниця” порівну.

Як свідчить комерційний акт №055214/759/14 від 08.09.2010р., акти загальної форми №№23872, 23875 від 08.09.2010 р., акт №538 від 08.09.2010 р. про технічний стан вагону, у вагоні №66230988 наявна нестача вантажу в розмірі 7500кг, на поверхні вантажу наявне воронкоподібне заглиблення зліва за ходом поїзда над 6-7 люками довжиною 3000мм, шириною на всю ширину вагона, глибиною 1500мм. Просипання вантажу відсутнє, щілини між кришками люків і поперечними балками 6, 7 люків зліва за ходом шириною 40 мм, довжиною на всю довжину кришок люків, закладені дошками та паклею, сліди деформації люків старого походження покриті іржею, каток не застосовувався, вантажовідправник несправність бачити міг, але заходів до її усунення не вжив.

Таким чином, ПП „Углесорт” завантажило вугілля в несправний вагон №66230988, у звязку з чим суд покладає відповідальність за нестачу вантажу у цьому вагоні на ПП „Углесорт”.

Вугілля було завантажено у напіввагонах №66230988, №66565540 у вологому стані, про що є відмітки у залізничних накладних.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Таким чином, природна втрата маси вантажу при транспортуванні за розрахунком суду складає: у вагоні №66230988 6120кг.; у вагоні №66565540 100 кг.

Звідси, вартість нестачі складатиме: у вагоні №66230988 5201,93грн.; у вагоні №66565540 22,99 грн.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ч.ч.2, 3 , 4 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Положення ст.136 Статуту залізниць України передбачають, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Згідно ч.2 ст.134 Статуту залізниць України зазначені терміни обчислюються: з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

Таким чином, суд встановив, що ДП „Одеська залізниця” поряд із ПП „Углесорт” слід відповідати за нестачу вантажу у вагоні №66565540, однак, у звязку з заявленням ДП „Одеська залізниця” клопотання про застосування строку позовної давності, який сплинув 01.07.2011 р., суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з ДП „Одеська залізниця” вартості нестачі вантажу у вагоні №66565540 в сумі 11,49 грн., з огляду на що стягненню з ПП „Углесорт” підлягає половина вартості нестачі вантажу у цьому вагоні в сумі 11,49 грн.

Як було встановлено вище, відповідальність за нестачу вантажу у вагоні №66230988 несе ПП „Углесорт”, у звязку з чим стягненню з нього на користь ПАТ „ВО „Облпаливо” підлягає 5201,93грн

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, частково задовольняє позовні вимоги позивача, у звязку з чим стягненню з ПП „Углесорт” підлягають збитки від нестачі вантажу в сумі 5213,42 грн. В решті позовних вимог позивача, суд, відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 101, 77 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 235,48 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відносяться за рахунок ПП „Углесорт”.

Неявка відповідача ПП „Углесорт” в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 30.01.2012р., особливо з врахуванням наявності у справі повідомлень відділення звязку про вручення поштового відправлення 28.11.2011 р., 20.12.2011р., 23.01.2012 р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Облпаливо” частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Углесорт” (83016, м. Донецьк, вул. Кірова,17, код 32289921) на користь Приватного акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Облпаливо” (65011, м. Одеса, пров. Онілової,26/28, код 30514975) 5213 (пять тисяч тринадцять) грн. 42 коп. нестачі, 101 (сто одна) грн. 77 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять пять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 03.02.2012р.