Рішення № 21342276, 21.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Справа № 14/175-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.12.2011 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Бориспільської міської ради, м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест ЛЛС”, м. Бориспіль

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та стягнення 50810, 31 грн. збитків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Бориспільська міська рада звернулась в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Будінвест ЛЛС” про внесення змін до п. 4.1. договору оренди землі від 14.11.2007 р., укладеного між Бориспільською міською радою та ТОВ „Будінвест ЛЛС”, та стягнення 50810, 31 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що відповідач безпідставно ухиляється від приведення у відповідність до вимог діючого законодавства України договору оренди землі від 14.11.2007 р., укладеного між Бориспільською міською радою та ТОВ „Будінвест ЛЛС”, в частині визначення розміру орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі № 14/175-11 за позовом Бориспільської міської ради до ТОВ „Будінвест ЛЛС” про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та стягнення 50810, 31 грн. збитків і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 23.11.2011 р.

23.11.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

23.11.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.12.2011 р.

07.12.2011 р. у судовому засіданні представник відповідача надав документи, витребувані судом, та відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

07.12.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 21.12.2011 р.

21.12.2011 р. у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець Бориспільська міська рада Київської області надає, а орендар ТОВ „Будінвест ЛЛС” приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Бориспільської міської ради Київської області, під комплексом нежитлових приміщень та будівель по вулиці Ушакова, 19, у м. Борисполі Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки: 3210500000:04:014:0002.

Згідно п. 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2, 4416 гектара.

Відповідно до п. 2.2. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становить 1 916 167, 68 грн., згідно Витягу № 89 з нормативної грошової оцінки, виданого 24.10.2007 р. Відділом земельних ресурсів у місті Борисполі Київської області.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право переукладення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1, 5 % відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір річної орендної плати становить 28 743, 00 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 2 395, 25 грн. без ПДВ. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що орендна плата вноситься „орендарем” щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на поточний рахунок „орендодавця”, який попередньо погоджується між сторонами договору.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається не частіше одного разу на рік у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 5.1. договору земельна ділянка передається під комплексом нежитлових приміщень та будівель по вул. Ушакова, 19, у м. Борисполі Київської області.

Відповідно до п. 13.1. договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 15.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності після підписання сторонами та нотаріального посвідчення і державної реєстрації у відповідності із ст. 202 Земельного кодексу України, та з вимогами Закону України „Про оренду землі”.

Даний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Хміль Т. М. та зареєстровано в реєстрі за № 9810.

Після цього вказаний договір було зареєстровано у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що вчинено запис № 040733700158.

14.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальної площею 2, 4416 га, під комплексом нежитлових приміщень та будівель по вул. Ушакова, 19, у м. Борисполі Київської області.

Рішенням № 3322-28-5 від 07.02.2008 р. „Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства” Бориспільської міської ради затверджено орендну плату з 01.02.2008 р. у розмірі 3 % відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах м. Борисполя ТОВ „Будінвест ЛЛС” договір оренди землі від 14.11.2007 р. на земельну ділянку , площею 2, 4416 га по вул. Ушакова, 19; вирішено внести зміни до зазначених договорів оренди землі та привести їх положення у відповідність до діючого законодавства.

Рішенням № 3370-3-5 від 06.03.2008 р. „Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя” Бориспільської міської ради затверджено нові відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя.

У вересні 2010 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 12-31-4301 від 22.09.2010 р., у якому у якому повідомив про прийняте рішення № 3322-28-5 від 07.02.2008 р. та про необхідність привести у відповідність договір оренди землі від 14.11.2007 р.

У липні 2011 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 14-20-3322 від 01.07.2011 р., із яким направив відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2007 р.

У жовтні 2011 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 14-20-5268 від 19.10.2011 р., із яким направив відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2007 р.

Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача є його вимога до відповідача про внесення змін до п. 4.1. договору оренди землі від 14.11.2007 р., укладеного між Бориспільською міською радою та ТОВ „Будінвест ЛЛС”.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 цього ж закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 30 цього ж закону передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається не частіше одного разу на рік у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 288.1 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 р., підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 288.5. цього ж кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації обєктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 652 цього ж кодексу у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у звязку з виконанням цього договору.

Зміна договору у звязку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, рішенням № 3322-28-5 від 07.02.2008 р. „Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства” Бориспільської міської ради затверджено орендну плату з 01.02.2008 р. у розмірі 3 % відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах м. Борисполя ТОВ „Будінвест ЛЛС” договір оренди землі від 14.11.2007 р. на земельну ділянку , площею 2, 4416 га по вул. Ушакова, 19; вирішено внести зміни до зазначених договорів оренди землі та привести їх положення у відповідність до діючого законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином повідомив відповідача про прийняті рішення, а відповідач вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру орендної плати не виконав.

Пунктами 2.18., 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” передбачено, що вирішення спорів про внесення змін до договору повязане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобовязання відповідача внести такі зміни до договору.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, рішенням № 3322-28-5 від 07.02.2008 р. „Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства” Бориспільської міської ради змінено розмір ставки орендної плати та затверджено орендну плату з 01.02.2008 р. у розмірі 3 % відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах м. Борисполя ТОВ „Будінвест ЛЛС” договір оренди землі від 14.11.2007 р. на земельну ділянку, площею 2, 4416 га по вул. Ушакова, 19, та вирішено внести зміни до зазначених договорів оренди землі та привести їх положення у відповідність до діючого законодавства, у звязку із законодавчою зміною граничного розміру орендної плати, та позивачем повідомлено відповідача про прийняті рішення і відповідачем вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру орендної плати не виконано, а тому суд дійшов висновку, що вказані обставини є істотними, у звязку із виникненням яких у позивача виникло право на зміну договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем, в частині визначення розміру орендної плати та підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, у судовому порядку.

Отже, вимоги позивача до відповідача про внесення змін до п. 4.1. договору оренди землі від 14.11.2007 р., укладеного між Бориспільською міською радою та ТОВ „Будінвест ЛЛС”, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь збитки, завдані останнім у звязку із непідписанням договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та недоотриманням позивачем орендної плати за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2011 р., у розмірі 50810, 31 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ч. 5. ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у звязку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу; самі збитки та їх заявлений розмір; наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу; наявність причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, а тому право позивача на одержання від відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору у новому розмірі, встановленому рішенням суду, виникає з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, їх розмір, наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, наявність причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача, то у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу правопорушення, та те, що станом на момент розгляду даної справи у позивача не виникло право на одержання від відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору у новому розмірі, то позовна вимога позивача про стягнення із відповідача збитків у розмірі 50810, 31 грн., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Внести зміни до договору оренди землі від 14.11.2007 р., земельної ділянки площею 2, 4416 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3210500000:04:014:0002, що знаходиться за адресою: вул. Ушакова, 19, м. Бориспіль, Київська область, укладеного між Бориспільською міською радою (ідентифікаційний код 04054903) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будінвест ЛЛС” (ідентифікаційний код 34783166), зареєстрованого у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України” за № 040733700158, виклавши пункт 4.1. у наступній редакції:

·„Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, від нормативної грошової оцінки земель (3 %), на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області. Орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця: № 33211812700004 КБК 13050200, УДК в Київській області в м. Бориспіль, МФО 821018 ЗКПО 23570059 місцевий бюджет.”

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест ЛЛС” (ідентифікаційний код 34783166) на користь Бориспільської міської ради (ідентифікаційний код 04054903) судові витрати 85 (вісімдесят пять) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 33 (тридцять три) грн. 04 (чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

06 лютого 2012 р.